Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрПостать. Ілько Борщак – український правознавець у Франції, вишукувач «Вивову прав України»

20.07.2010

Борщак (Баршак) Ілько (19.07.1892, Херсон – 11.Х 1959, Париж) – український історик, правознавець, громадський діяч, дійсний член НТШ.

Навчався в університетах Петербурга, Києва. Закінчив Новоросійський університет (Одеса), був залишений у ньому для спеціалізації з міжнародного права.

1914 відбув у наукове відрядження до Гааги (Нідерланди).

Під час 1-ї світової війни перебував на багатьох фронтах, навчався у артилерійському училищі (Одеса).

1917 обраний членом Української ради військ Румунського фронту.

З січня 1919 – на дипломатичній роботі. У складі місії УНР був секретарем української делегації на Паризькій мирній конференції. Залишився у Франції, де став активістом українських організацій прорадянського спрямування – «Комітету дій», «Ліги української культури», «Союзу українських громадян у Франції». У 1926–29 видавав у Парижі тижневик «Українські вісті» (разом з О. Севрюком). Працював у бібліотеках та архівах Франції, Великобританії, Австрії, Італії, Швеції, Бельгії і Нідерландів. Викладав українську мову та українознавство у Школі живих східних мов (Париж). Під час німецької окупації Франції двічі був заарештований, зокрема за співробітництво в пресі Руху Опору та керівництво українською антифашистською організацією.

Після війни повернувся на викладацьку і дослідницьку роботу. З 1949 – директор Архіву української еміграції у Франції. Написав перший підручник української мови для французів. Видавав українознавчі часописи «Соборна Україна» та «Україна». Досліджував міжнародні зв’язки України в минулому. Віднайшов, опрацював та опублікував низку документів з історії держави і права України, переважно 17–18 ст., зокрема політико-юридичні трактати «Вивід прав України» 1712 та «Маніфест до європейських урядів» 1712, перший договір еміграційного уряду «мазепинців» з Туреччиною 1711. Переклав українською мовою і відредагував «Діярій» П. Орлика та інші документи.

Основні праці: «Ідея Соборної України в Європі в минулому» (1923), «Гетьман Пилип Орлик і Франція 1919–1923» (1924), «Вольтер і Україна» (1926), «Шведчина і французька дипломатія» (1927), «Мазепа» (1931, франц. мовою, у співавторстві), «Григор Орлик» (1932), «Наполеон і Україна» (1937), «Україна на мирній конференції» (1938, франц. мовою), «Карпатська Україна в міжнародній грі» (1938), «Історична легенда України. Історія русів» (1944, франц. мовою), «Україна в Парижі» (1926–27; 1949–53), «Мазепа. Орлик. Войнаровський. Історичні есе» (надр. 1991).

Літ.: Дашкевич Я. Ілько Борщак і його вклад в історіографію України. «Вісник Київ. університету», 1990, в. 32.

О. В. Кресін, «Юридична енциклопедія»

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign