Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрОсвіта. Юридична освіта: формування професійного праворозуміння та світогляду

22.04.2009

Теми: відомча юридична освіта

На базі Київського національного університету внутрішніх справа 22 квітня 2009 року відбувся круглий стіл – експертне обговорення «Відомча юридична освіта. Дискусійні питання реформування вищої юридичної освіти в Україні».

В обговоренні взяли участь керівники майжу всіх відомчних юридичних навчальних закладів системи МВС. Обєктом дискусії стали проблемні питання можливого поєднання чи розмежування загальної та відомчою юридичної освіти.

Предметом дискусії стала Концепція реформування вищої юридичної освіти, вироблена з ініціативи Американської асоціації юристів (в Україні).

Детальніше: ЮрОсвіта. Відомча юридична освіта (круглий стіл - експертне обговорення)

На запрошення мав честь представити виступ, "презентацію" якого подано нижче.

 

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ПРАВОРОЗУМІННЯ ТА СВІТОГЛЯДУ ЮРИСТА (порівняльні аспекти з досвіду України, ФРН і США)

В'ячеслав Бігун, к. ю. н., науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доцент КУП НАН України, голова Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України. Матеріали доповіді є позицію автора як дослідника, а не позицією зазначених установ.

1 Зміст

  • Професійне праворозуміння як методологія: поняття, види, ефект (яка філософія юр. освіти)
  • Відношення “Праворозуміння і модель юриста” (кого готують)
  • ЮНЗ (де готують)
  • Деякі висновки

2 Професійне праворозуміння: термінологія; формування

  • Праворозуміння – „усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин, концепцій” (ЮЕ, т. 5, С. 48)
  • Формується через засвоєння та усвідомлення знань відповідних правових теорій, доктрин і концепцій, ідей, викладених у спеціальних курсах – теорія права, філософія права, етика права тощо
  • Конкретизується у юридичних професіях – через засвоєння знань з курсів „Юридична деонтологія”, „Професійна відповідальність правника”; далі – фіксується й інтерналізується в присязі (де є)
  • Закріплюється внутрішнім переконанням, усвідомленням, утвердженим „теоретичним” і практичним досвідом

3 Праворозуміння та суміжні поняття

  • Професійне праворозуміння – частина проф. світогляду
  • Інші поняття, ширші за проф. праворозуміння:
    • професійна правосвідомість юриста як відображення проф. ставлення до чинного права, похідних правових явищ, охоплює елементи (1) ідеологічні, (2) психологічні, та (3) поведінкові;
    • професійна культура юриста: (1) правова культурологія (знання про субкультури: політичну, естетичну, психологічну тощо); (2) правничу деонтологію як систему знань про формування почуття службового обов’язку; (3) правничу етику як вчення про професійну поведінку щодо морально-етичних вимог. (Дж.: Сливка С. С. Філософськ-правові проблеми професійної культури юриста. Автореф. дисертації д. ю.н. 2002. – С. 10-11).

4 Праворозуміння: різновиди та ефект – І

  • „Вузьке” праворозуміння: право як сукупність загальнообов’язкових норм, правил поведінки, встановлених і забезпечуваних державою (легізм)þ
  • „Широке” праворозуміння: право не лише норма, але й принципи права, також – правова свідомість, правові відносини
  • Юснатуралізм: право відображення правових принципів, в основі яких цінності; пріоритет природних прав людини
  • Право як загальносоціальне та юридичне явище
  • „Інтегративне” праворозуміння: наприклад, спроба поєднати „право” і „закон” („правовий закон”)þ
  • Інші праворозуміння: школи, підходи, напрями (наприклад: „Економіка і права”), визначення права як багатоаспектного явища (антропологічне, аксіологічне, гносеологічне, онтологічне, феноменологічне тощо).

5 Праворозуміння: різновиди та ефект – ІІ

  • Легіст здійснюватиме право як волю держави
  • Юснатураліст апелюватиме до права як до відображення найзагальніших категорій (свобода, справедливість), втілених у пр. принципах, вищих за норму права (верховенство права як панування невідчужуваних прав людини понад сваволю держави,  окремих осіб); небезпека сваволі
  • Прихильник розуміння права як загальносоціального / юридичного явища розрізнятиме “джерела” (творця) права
  • Інтеграліст поєднуватиме „право” і „закон” у „правовому законі”
  • Прихильник напряму праворозуміння акцентуватиме на ключовій рисі права (аксіолог права: на цінностях як основі права)
  • Важливість плюралізму праворозуміння

6 Кого готують/виховують? Україна

  • Правознавець, “універсал” „універсальний юрист”. Потенційно широке праворозуміння
  • „Спеціалізований юрист” („спец”, „профі”) – схильність до “вузького” проф. праворозуміння?
    • система МОН: спеціалізація в ЮНЗ на “рівні” старших курсів, факультетів, „спеціалізованих” ЮНЗ (Академія нотаріату тощо)
    • в системі відомчої освіти (МВС, СБУ тощо)þ
  • Специфіка вищої освіти
    • Університетська+професійна — особистість і професіонал
    • „Правоохоронець зі зброєю”
  • Зміст: важливість поєднання (1) фундаментальної теоретичної підготовки та (2) спеціалізованої практичної підготовки. 
  • Кому служить, що охороняє?
    • Державу та її інтереси / Людину та її права
    • “Міліція з народом”
  • Істотні чинники
    • Чинник “соціального походження” вступників
    • Чинник державного замовлення
    • Чинник ринку – вирішення спеціаліз. практичних проблем
  • Конкурентні переваги

 

7 Де і Кого готують? Україна. Питання

  • Відомча юридична освіта
    • це загальна юридична освіта?
    • чи специфічний вид юридичної підготовки?
  • Місія (мета)
  • Сприйняття випускника як “юриста”?
  • Статистика

8 Де і Кого готують? Україна.

9 Кого готують? США

  • Attorney-at-law („повірений у справах клієнта”)
    • Адвокат інтересів клієнта (приватної особи чи держави)
    • Право як інструмент забезпечення прав та інтересів
  • Зростання від Attorney-at-law до Judge (суддя):
    • трансформація праворозуміння до більш „широкого”
    • Суддя як „закон, що промовляє”, як виняток і в деяких випадках, суддя як „соціальний інженер” (судова правотворчість)þ
  • Професійна юридична освіта
  • Юр. ф-ти (правничі школи) і поліцейські академії розмежовано:
    • 2008 (липень): 200 акредитованих ААЮ (ABA) інституцій: 199 присуджують базовий ступінь J.D. 11 із 200 шкіл акредитовані „попередньо”
    • 1 інституція, акред. ААЮ – U.S. Army Judge Advocate General's School (https://www.jagcnet.army.mil): післядипломна спеціалізована програма вище базового ступеню. (Джерело ААЮ, www.abanet.org/legaled/approvedlawschools/approved.html
  •  Інші заклади:
    • Ступінь з “кримінальної юстиції” (www.justicedegrees.com)þ

10 Кого готують? ФРН

  • Модель правознавця, судді
    • “Широке праворозуміння”
    • Фундаментальна підготовка з теоретичних, філософських та історичних дисциплін
  •  Україна адаптувала німецьку модель юр. освіти
  • Університетська юридична освіта
  • Професійні юридичні радники – Професійно-орієнтовані заклади
  • Відомча освіта, „поліцейська” відокремлена від юр.освіти
    • Тісний зв'язок теорії та практики
    • Схема підготовки
      • школа початкової підготовки (базова теорет. підготовка, формування практ. навиків мислення)
      • вища земельна поліцейська школа (для претендентів на просування по службі)
      • Німецька вища школа поліції (підготовка вищого керівного складу)
  • Особливість підготовки забезпечує сприйняття поліції як соціального інституту, а не правоохоронного органу (Джерело.: Мінченко О. В. Особливості здійснення юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї. Автореферат дис. к.ю.н., 2009, С. 12.)

 

11 Деякі висновки

  • Праворозуміння
    • як методологія філософії юридичної освіти та
    • філософія правозастосування
  • США та ФРН
    • Розмежування юридичної та поліцейської освіти
  • Україна
    • Поєднання
    • Розвиток
    • Чинники: замовлення держави, попит населення в юросвіті тощо.
    • Потреба в дослідженнях
    • “Проблема юридизації” практики
      • вирішується через спеціалізовану програму (“магістр” з кримінальної юстиції)
      • Замовлення в інших ЮНЗ
    • Продовження: поєднання за умов (подальших) фундаментальної теоретичної (світоглядної) та практичної підготовки

Дякую за увагу!

    • Детальніше в монографії: Бігун В. С. Юридична професія та освіта: досвід США у порівняльному правознавстві. – К.: Юстініан, 2006.
    • Інші публікації: ЮрСлава: www.bihun.info/publications
    • Адреса:>vsbihun@hotmail.com

(с) В'ячеслав Бігун, ЮрСлава.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign