Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрКар'єра. Тимчасові українські судді в Європейському суді. На часі „третій конкурс”?

04.03.2009

Теми: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), добір суддів, суддя „від України”

Фото РЄ, в ЄСПЛ під час відкриття "судового року", 30 січня 2009 року.

Новий суддя ad hoc

З початку 2009 року український вчений-юрист Станіслав Шевчук діє як суддя ad hoc Європейського суду з прав людини (Європейського суду). Це засвідчують рішення Європейського суду, ухвалених з початку 2009 року, в яких зазначається присутність С. Шевчука і його статус судді ad hoc.

За даними офіційного сайту Суду, що містить рішення Суду (HUDOC), перші рішення за участю С. Шевчука датовані 27 січня 2009 року. Ухвалені в період між 27 січня 2009 року та 19 лютого 2009 року рішення (близько 30), стосувалися неприйнятності заяв і вилучення справ із реєстру. Найближчим часом, очікується низка рішень по суті справ проти України.

Станіслав Шевчук входить до П’ятої Секції, до якої раніше входив Володимир Буткевич. Їх також пов’язують науково: В. Буткевич виступав опонентом на захисті докторської дисертації С. Шевчука в грудні 2008 року.

У грудні 2008 року також українською суддею ad hoc була Зоряна Бортновська. Зокрема, вона брала участь у розгляді 16 грудня 2008 року справи „Вітренко та інші проти України” (2008)

Конкурси

Нагадаємо, що Станіслав Шевчук набрав найбільше (13 голосів) у так званому „другому конкурсі” на заміщення посади судді „від України”, проведеного в грудні 2007 року. Іншими двома кандидатами були В. Мармазов (8 голосів) та А. Юдківська (10 голосів).

За результатами так званого „першого конкурсу”, організованого Міністерством юстиції України в квітні 2007 року, найбільше голосів набрали В. Мармазов, С. Головатий та А. Юдківська. При цьому, в першому турі таємного голосування Мармазов та Юдківська отримали 9 із 10 голосів, а Головатий та Шевчук набрали однакову кількість голосів, в зв’язку із чим було проведено другий тур, в якому більшість голосів отримав С. Головатий. Наприкінці квітня 2007 року МЗС України вніс кандидатури трьох зазначені осіб до ПАРЄ, для обрання з-поміж них судді.

Юридичне журналістське дослідження так званого „першого конкурсу” виявило низку „невідповідностей, порушень і спірних питань”, а також обґрунтоване припущення, що він відбувався із задумом сприяти С. Головатому в обійняті посади судді Європейського суду. Зазначений намір опосередковано підтвердився  після того, як, за неофіційною, але підтвердженою, інформацією, В. Мармазов зняв свою кандидатуру й кандидатура С. Головатого виявилася фаворитом.

Після проведення „другого конкурсу” виникла суперечка публічно-правового характеру щодо того, результати якого конкурсу слід вважати такими, що виражають волю держави, а також виносити на розгляд ПАРЄ. У РЄ вагалися. Це спричинило перенесення питання розгляду кандидатур і станом на січень 2009 року питання вирішено не було.

У січні 2008 року Президент України зустрівся з високопоставленим представником РЄ, аби, з-поміж іншого, "вислови[ти] свою позицію щодо обрання судді Європейського суду з прав людини від України.... Україна наполяга[ла] на тому, щоб саме цей список був розглянутий в рамках ПАРЄ".

Як наслідок, В. Буткевич продовжував перебувати на посаді судді до грудня 2008 року. У цей час він прибув до України й зокрема публічно – під час участі в ролі судді в Міжнародному конкурсі імені В. М. Корецького, який імітував засідання Європейського суду й проводився під час Тижня права 2008 – визнав, що вважається таким, що завершив своє перебування на посаді суді ЄСПЛ, водночас виконуючи функції судді в окремих справах.

Станом на березень 2009 року за даними сайту Суду посада судді „від України” є вакантною.

 

Третій конкурс?

У ПАРЄ тривають дискусії не лише щодо судді „від України”, але й загалом процедури визначення та обрання суддів до Суду.

У проекті резолюції ПАРЄ грудня 2008 року, яка детально аналізувала стан проведення процесу конкурсів, номінації кандидатів на посаду судді та напрями їх удосконалення, вказувалося на те, що в деяких країнах конкурси відбуваються непрозоро.

Крім того, як вказувалося, держави зобов’язані вказувати не лише результати конкурсів, але й те, як вони відбувалися. Зазначалося, що кандидати повинні „активно володіти” однією з офіційних мов Суду, та „пасивно” – іншою. Як відомо, в Україні в обох конкурсах кандидати проходили тестування лише однією з мов (на вибір).

Державам також ставилася вимога, „за можливості, не подавати кандидатур, унаслідок обрання яких, виникне необхідність у призначенні судді ad hoc”. Зрештою, державам вчергове вказали на потребу „гендерної рівності”: не лише щодо кандидатів, але в частині тих, хто приймає рішення щодо кандидатів.

27 січня 2009 року ПАРЄ схвалила зазначені та інші пропозиції резолюцією № 1646.

Чи стане резолюція приводом для нового конкурсу для добору судді "від України" залишається питанням.

 

 

© Славік Бігун, ЮрСлава.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign