Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрБізнес: Ринок юридичних послуг України в динаміці. Від амбіцій до відповідальності

03.03.2008

Єдність професії. Структуризація юридичного ринку. Іноземні ЮФ як загроза і стимул. Вихід українських ЮФ на зовнішні ринки. Як ефективно будувати стосунки з клієнтом. Мотивація юриста. Партнерство та управління ЮФ. PR-менеджмент ЮФ. Маркетингові стратегії та розвиток бізнесу. Соціальна відповідальність ЮФ…

Ці й інші практичні теми юрбізнесу обговорили учасники організованого АПУ IV щорічного юридичного форуму „Розвиток ринку юридичних послуг в Україні-2008” , який відбувся 22 лютого в Києві. Форум став платформою для обміну думками та досвідом, зрештою, новим імпульсом для розвитку юрбізнесу в Україні.

 

ПРАГНЕННЯ ДО ЄДНОСТІ ТА КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Чи потрібна монополія адвокатів на надання правової допомоги? – таким винесеним у тему виступу запитанням розпочав змістовну частину форуму адвокат, перший віце-президент ААУ Дмитро Кухнюк. Хоча від відповіді на це запитання залежить доля єдності професії, воно так і залишилося без жодної відповіді, пошук якої триває зі збільшенням правових потреб суспільства та стану юристів, чия діяльність професійно не регламентується.

Як відомо, нині в Україні юрист практикує і без статусу адвоката, представляючи клієнтів в суді та поза ним. Часто юристи не відчувають ані потреби, ані професійної зацікавленості ставати адвокатами (навіть на «пільгових» умовах, пропонованих реформою). Ці юристи також не бачать сенсу зв’язувати себе нормами адвокатської етики, хоча при цьому готові виробляти власні канони професійної поведінки. Зрештою, вони не бажають, як адвокати, зв’язуватися соціальним обов’язком надавати безплатну чи низькооплачувану правову допомогу, хоча й готові на pro bono.

Здавалося б, які проблеми в «дуалізмі» такого підходу? Але річ у тому, що деякі адвокати водночас є й бізнес-юристами. І часом вибірково керуються своїм статусом.

Форум показав, що саме адвокати можуть найбільше постраждати від зазначених тенденцій. Адже гроші, які вони отримують, можуть вважатися не гонорарами, а звичайними доходами від підприємницької діяльності.

Адвокат і керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Олег Макаров, обговорюючи проблему, наполіг: «ми не отримуємо прибуток, ми отримуємо гонорари. І ці гонорари розподіляються певним чином за партнерською угодою (нашої фірми)… ». Головне ж повідомлення Макарова: якщо адвокати стверджуватимуть, що отримуватимуть дохід, то вони можуть втратити більше, ніж мають; адвокатам вигідно одержувати гонорар, а не дохід.

Але суть термінологією не зміниш. Це відзначив і модератор сесії - керуючий партнер «Магістрів» Олег Рябоконь, який розмежував термінологічний та сутнісний аспекти дискусії. Президент же АПУ і старший партнер АК «Коннов і Созановський» Сергій Коннов закликав до подальшого обговорення. Поіронізувавши, що один із виголошувачів «завжди був проповідником неприбутковості, хоча постійно отримував прибуток», Сергій Коннов відзначив: юристи займаються юрбізнесом, і адвокати – частина процесу. Закликаючи до дискусії, він зорієнтував колег на рішення на користь більшості практикуючих юристів.

Чи означає це, що монополії адвокатів на надання правової допомоги не буде, оскільки нині практикуючих юристів більше за адвокатів, є правові застереження й чимало бізнес-юристів є адвокатами – побачимо.

 

ВНУТРІШНЯ ЗАГРОЗА

Наразі ж можна стверджувати, що такий підхід вирішує проблему бізнес-юристів, які не є адвокатами, а також бізнес-адвокатів. Але як бути з так званими класичними адвокатами, а також бізнес-адвокатами, які тяжіють до класичної адвокатури? Адже за таких обставин гроші, які вони отримують від клієнта, можуть потрапити в категорію доходів, а не гонорарів.

Відтак невипадково, що авторитетний адвокат Василь Кисіль, визнаний як бізнес- , так і класичною адвокатурою, застеріг молодших колег. «Зрозуміло, – зазначив він, - що йдеться про гроші. Питання ж не в тому, як їх (ці гроші – Авт.) називати… Але слід пам’ятати: якщо ми йдемо шляхом визнання адвокатури підприємницькою діяльністю, то на адвокатурі можна поставити хрест… В очах громадськості треба зробити так, аби ми не втратили, а набули». Підтримавши думку адвоката, присутні погодили ще один критерій очікуваного рішення.

Проте конфлікт інтересів неминучий і його розв’язання в спосіб, коли лише адвокати зможуть практикувати, може становити загрозу для розвитку юрбізнесу, що інтенсифікується.

«Ми виконуємо важливу соціальну функцію, – відзначив Олег Рябоконь, – і тому повинні мати спеціальний статус. Ми постійно перебуваємо в конфлікті з державою. Яку функцію ми виконуватимемо – це одне питання, як ми все організуємо – інше питання, і це наша справа. Небезпека ж полягає в тому, що ми можемо поставити хрест на юридичному бізнесі, в тому смислі, в якому ми це розуміємо».

Дмитро Кухнюк, підтримуючи ідею про особливий статус адвокатури, наполіг: не слід прирівнювати адвокатів до торговців на ринку. Як і фінансові результати їхньої діяльності, що повинні мати статус неприбутковості.

І тут, коли стало зрозуміло, що бізнес-адвокати і бізнес-юристи зрештою можуть знайти компромісний підхід на свою користь, Євген Кубко поставив сакраментальне запитання: «як суспільство сприйме тезу про неприбутковість діяльності адвокатів?» Це збентежило присутніх, давши привід до подальших дискусій поза форумом.

 

= Ліричний відступ: Ліцензування як третій шлях =

Форум укотре показав проблематичність об’єднання адвокатів і практикуючих (бізнес-) юристів. А якщо змінити парадигму мислення, вийди за межі категорій «адвокатура» і «бізнес»? Адже саме їх поєднання зумовлює вибір моделей за яких, можливе або (1) об’єднання, або (2) паралельне існування адвокатів та приватно практикуючих юристів. Проте ні та, ні інша модель не влаштовує.

Чому б не звернутися до регламентації юридичної діяльності як такої. Іншими словами, до присудження кваліфікації «юрист». Сьогодні в Україні право практикувати має випускник ЮНЗ: диплом – це ліцензія на практику. Якщо говорити про перспективу (йдеться про середню перспективу – 5-10 років), то реалістичним, виправданим і легітимним видається ліцензування юридичної діяльності й поза університетом. Тобто випускник ставатиме кандидатом в юристи, який ще має скласти кваліфікаційний екзамен, аби практикувати.

Таким є підхід у провідних країнах світу. Він враховує інтерес держави в гарантуванні надання споживачам правових послуг компетентними юристами й при цьому не виключає інститутів самоорганізації юристів (адвокатура, суддівство, прокуратура тощо).

 

 

ЗАГРОЗА-СТИМУЛ

Але не лише ця проблема турбувала присутніх. «Я шокований», – каже адвокат Сергій Козьяков (управляючий партнер АФ «Сергій Козьяков і Партнери»). До такого стану адвоката, знаного дотепними і змістовними промовами, довів не прихід іноземних ЮФ, а рівень підготовки молодих юристів. Випускники українських, зокрема київських ЮНЗ, не вміють писати ні українською, ні російською, ні англійською, стверджує адвокат.

Обговорюючи тему, чи є іноземні ЮФ загрозою або стимулом для розвитку «національного виробника», адвокат визнав: рівень підготовки вітчизняного юриста та здатність ринку протистояти агресивній політиці західних ЮФ – взаємозв’язані питання.

Запитання модератора про те, чому промовець критикує рівень підготовки юриста і при цьому сам є викладачем, у силах якого змінювати процеси, Сергій Козьяков парирував конструктивом. Відзначивши, що сам започаткував і викладає курс «приватна юридична практика» в КІМО. Звертаючись до присутніх, адвокат додав: «потрібна „співпраця на постійній основі” з-поміж українських ЮФ. Тоді ми не будемо боятися приходу іноземних ЮФ. А щодо системності змін, то в Україні багато юрфаків і «на всіх нас не вистачить».

 

«МІЖНАРОДНІ» УКРАЇНСЬКІ ЮФ

Поки одні обговорюють прихід зарубіжних ЮФ у категоріях стимулу та загрози, закликають до протекціонізму, інші самі вирушають за кордон, конкуруючи на іноземних ринках. «Ми - першопрохідці», – відзначила управляючий партнер АК «Коннов і Созановський», адвокат Тетяна Глуховська, починаючи виступ на тему «Українські юридичні фірми: вихід на зовнішній ринок».

Чому ЮФ відкриваються за кордоном? Тетяна Глуховська, окресливши «реактивні» та «проактивні» мотиви відкриття, зосередилася на чинниках прийняття рішення: (1) можливості компанії (зокрема фінансові ресурси фірми), (2) можливості міжнародних ринків (на основі ринкових досліджень компаній, юридичних видань), (3) здатність менеджменту до інтернаціоналізації; (4) вибірковість зовнішніх ринків (зважаючи на середовище).

Лідер фірми відзначила й «моделі виходів на зовнішні ринки», водночас окресливши переваги й недоліки кожної з них: (1) експорт юридичних послуг: надання послуг за українським законодавством, а також участь у міжнародній мережі, як один зі способів експорту послуг; (2) партнерські стосунки і (3) створення власного офісу. Остання модель найскладніша для впровадження: «це велика відповідальність, це дуже дорого, потрібен постійний контроль», – відзначила Тетяна Глуховська.

Виступ містив і повідомлення конкурентам: АК «Коннов і Созановський» визначила «дев’ять країн, в яких хотіла би почати працювати до кінця 2012 року». Фірма вже представлена за кордоном трьома офісами. І це найбільша українська ЮФ за кордоном, що поступається хіба що «Магістрам», чия закордонна мережа, як і плани експансії, поки не відомі широкому загалу.

 

ІНСАЙТИ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ

«У 21 сторіччі вже недостатньо бути лише хорошою фірмою, – мотиваційно заявив засновник First Law International Орландо Казарес. - Ставайте глобальною ЮФ, створюючи міжнародну мережу».

Деталізуючи, Казарес відзначив, що бізнес-модель ЮФ зазнала трансформації. Якщо раніше (1920-1970) йшлося про ЮФ як відображення ліберальності юридичної професії, то згодом (1980-2002) настав період зростання кількості ЮФ шляхом злиттів і поглинань. ЮФ поводилися, наче діти, відзначив Казарес: вони хапали фірми, як іграшки, привласнюючи їх. Сьогодні ж ідеться про глобальний ринок юридичних послуг, на якому панують міжнародні юридичні фірми.

Як же українські ЮФ можуть конкурувати з міжнародними та ставати такими? По-перше, вважає Казарес, юристам потрібно максимально скористатися технологіями. Саме вони здатні урівняти в можливостях ЮФ. По-друге, юристу слід (1) уміти адаптуватися (2) бути чутливим до ринку, його потреб та (3) позиціонуватися як міжнародна платформа. По-третє, юрист повинен мати, розвивати та позиціонувати «свій смак»: наче продавець морозива, кожен вид якого має свій аромат.

 

СТОСУНКИ КЛІЄНТ-ЮРИСТ: ВІД СИСТЕМИ ДО ЕФЕКТУ

Про те, чого очікує клієнт при презентації ЮФ, розповів Сергій Ігнатовський (партнер ЮФ "Саєнко Харенко"). На його думку, клієнти приходять на фірми, вже зробивши «загальний» вибір. Тобто, маючи перелік 3-4 потенційних ЮФ, клієнт має визначитися, кого з них найняти. Проте клієнт до кінця не впевнений, чи може він довіритися, його переповнюють почуття ризику, стурбованості, розгубленості, непоінформованості, скептицизму, недовіри, нетерпіння тощо. Більш упевненим же клієнтом Сергій Ігнатовський назвав «клієнта, який прийшов по сарафанній пошті».

Юрист також додав, що треба обслуговувати не лише справи клієнта, а й його самого. Як приклад, він навів аналогію з водієм машини: техстанції обслуговують авто, але й водій не повинен залишатися без уваги. Задоволеність клієнта, на думку юриста, є не менш важливою, а, можливо, й більш важливою, ніж ідеальне вирішення його правових проблем.

Досвідом побудови довгострокових відносин з російськими й іноземними клієнтами поділився Василь Рудоміно, старший партнер ЮФ «АЛРУД» (Москва). За його словами, «давні клієнти – особлива цінність». Водночас фірма, розбудовуючи довгострокові відносини виключно з одним великим клієнтом, ризикує - втрата «головного» клієнта означатиме втрату стабільності.

Московський юрист, з-поміж іншого, підкреслив важливість «проектного підходу» до клієнтського планування діяльності фірми: йдеться про наявність у клієнта проектів. Це, в свою чергу, позиціонуватиме фірму як «проектну».

Доповідач дотепно розповів про іноземні ЮФ (та їхніх юристів) у Москві. Таких, за його словами, більше 60, включно з офісами «Магістрів» та АК «Коннов і Созановський», яких Рудоміно назвав конкурентами. Юрист відзначив: якщо раніше робота в західній ЮФ вважалася за щастя, то сьогодні – «це щастя під питанням». Адже в голові такого російського юриста «мікс російського та англійського права, загальної практики та темплейтів [зразків документів]». «Чи вони нам конкуренти?», – поставив риторичне запитання російський юрист. Такий юрист, вважає Рудоміно, не матиме серйозного попиту на ринку.

Головним же критерієм успішних стосунків із клієнтом Василь Рудоміно вважає коефіцієнт повторного звернення клієнтів, а також зростання суми виручки, отриманої від клієнта.

 

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

У праві й один юрист «у полі воїн». Але працювати разом – не лише краще, але й вигідніше. Олег Макаров, розповідаючи про критерії успіху співпраці ЮФ при роботі на спільного клієнта, виділив 6 форм такого співробітництва та можливі його приклади.

Перша - афіліація – коли ЮФ залишає за собою бренд, але передає технологію (наприклад, The Silecky Firm і міжнародна ЮФ Squire, Sanders & Dempsey). Друга - стратегічна співпраця – офіси української ЮФ виходять на ринок під назвою іноземної фірми (наприклад, ЮФ «Арцингер та партнери»). Третя - це коли ЮФ має один офіс в одній юрисдикції. Четверта - кореспондентські відносини як взаємовідносини між «перевіреними» колегами. П’ята - аутсорсинг, який відрізняють від піднайму. Шоста - звичайна координація роботи з супроводу одного клієнта (як приклад - супровід проекту «1+1», «ГПУ проти «Укртелекому» та інших»).

Кожна з форм співпраці має свої переваги та недоліки. Як, наприклад, втрата клієнтури при встановленні кореспондентських відносин.

 

ПАРТНЕРСТВО І ЯК УПРАВЛЯТИ ПАРТНЕРАМИ

Партнер юридичної фірми – це юрист, менеджер або власник? На це запитання спробував відповісти старший партнер CMS Cameron McKenna (Київ) Олександр Мартиненко. На його думку, партнерство є найбільш ефективною формою здійснення юридичної практики, бо вона забезпечує «тривалість» процесу.

Детально розкривши такі аспекти, як очікування партнера до іншого партнера, найманого юриста та адміністративного персоналу, Олександр Мартиненко відзначив, що юрист «у першу, має бути висококваліфікованим, у першу чергу – гарним менеджером, у першу чергу – бізнес-девелопером, і вже в останню чергу – власником». Олег Макаров, який був модератором сесії, додав, що партнер має  бути не лише бізнес-девелопером, а й лідером.

Про «партнерську угоду» в українських реаліях своїми системними міркуваннями поділився адвокат Олексій Філатов, котрий є партнером ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». Партнерство, вважає Філатов, можна розглядати як форму володіння бізнесу, як модель власності і як модель партнерства (тобто особистої участі в бізнесі).

Щодо організаційної форми партнерства, то найближчою аналогією партнерства може слугувати повне товариство. Проте в реальності, відзначив Олексій Філатов, партнерство в українській практиці розглядається не як форма підприємства, а як форма власності.

Олексій Філатов відзначив й регуляторні аспекти. Оскільки партнерство як таке не є об’єктом регламентації, фактично відносини регламентуються законодавством про господарські товариства та адвокатську діяльність. А також – партнерською угодою.

Говорячи про структурні елементи останньої, юрист наголосив на потребі регламентації статусу партнерства (партнерів та найманих юристів), управління та фінансів (активи та зобов’язання; формування доходу і поділу прибутків). Якщо в ГТ дохід залежить від частки власності, то в партнерстві ЮФ не все так однозначно. З-поміж питань, які повинна регламентувати партнерська угода, також є «продаж практики», припинення діяльності.

Розповідаючи про партнерство, управляючий партнер АФ «Головань і Партнери» Ігор Головань окреслив ризики партнерства в юридичному бізнесі. На думку адвоката, «партнерство – це і є ризик», адже згідно із законодавчим визначенням партнерства 1890 року, партнери відповідали за дії своїх колег-партнерів. За словами Голованя, така форма партнерства нині «виродилася». Так, в міжнародній юридичній фірмі партнер з одного міжнародного офісу боїться за помилку партнера в іншому офісі, але при цьому не може їй запобігти. Відтак, партнерство перетворилося на партнерство з обмеженою відповідальністю.

Говорячи про ризики, Ігор Головань відзначив так звані внутрішні ризики. Йдеться про прямий вплив на прийняття рішень, розподіл доходу. Певний ризик може полягати і в зміні партнером життєвих принципів, філософії і їх зміні в часі. На думку адвоката, партнерство повинно забезпечувати мобільність, «можливість внутрішнього маневру».

 

МОДЕЛІ ПАРТНЕРСТВА: ВІД ФЕОДАЛІЗМУ ДО РОЗВИНУТОГО КАПІТАЛІЗМУ

Про фінансові моделі партнерства та рівні партнерів на прикладі власної фірми розповів адвокат, керуючий партнер «Магістр і Партнери» Олег Рябоконь. Перед презентацією було озвучено деякі досягнення 2007 року, котрі не лише продемонстрували прозорість в управлінні фірмою, але відразу ж справили враження на присутніх. Так, обсяг валового доходу фірми в 2007 році становив близько 30 млн доларів (приріст 36 % у порівнянні з 2006 роком), збільшилася як кількість юристів, так і партнерів (14) в київському та московському офісах міжнародної ЮФ.

Визначившись з економічною моделлю (хто і як братиме участь у поділі доходів), вважає Олег Рябоконь, можна приступати до вибору моделі партнерства. Доповідач запропонував таку класифікацію моделей: (1) феодалізм, (2) капіталізм, що зароджується, (3) зрілий капіталізм, (4) соціалізм і (5) розвинутий капіталізм. Запропонований перелік засвідчив: комунізму в юрбізнесі не буде, проте це не означає, що обійдеться без поступу.

За феодалізму йдеться про створення ЮФ як додатку до головного бізнесу. Недоліками цієї моделі те, що прибуток дістається феодалу, й сама ЮФ є нестабільною структурою.

За капіталізму, що зароджується можливі два підходи. В індивідуальному господарстві, яким керує один юрист, існує низка проблем із підготовкою юристів-учнів, є проблема наступництва, але в такому господарстві нема, так би мовити, сімейних проблем. Інша форма цього капіталізму працює за принципом кооперативу, коли витрати покриваються разом, а прибутки отримуються окремо. За таких умов можливі конфлікти, бо діє принцип «кожен на себе».

Зрілий капіталізм теж має дві системи: «мисливці-збирачі» та «землероби». Перші спираються на свої індивідуальні здібності, несуть спільні витрати і ділять «здобич». Другі ж заохочують спільну працю, мають спільний бюджет. Але можлива проблема з появою «сталих партнерів», котрі, маючи статус, можуть втрати здатність до віддачі на рівні «молодих» землеробів.

За соціалізму всі працюють однаково, дохід ділять порівну. Небезпеки ж полягають у нерівномірному навантаженні, конфлікті між новими та старими партнерами.

За розвинутого капіталізму капітал видозмінюється. Зростає попит на дешевий капітал, важливий для підвищення конкурентноздатності в умовах глобалізації юридичного ринку. Для залучення капіталу використовуються різні інструменти, приміром АТ. Зрештою, виникає інший рівень юридичної корпоратизації. Існуючі приклади, зокрема успішне залучення капіталу австралійською фірмою, доводять: виникають ризики щодо конфіденційності, конфлікту інтересів професії та бізнесу. Все це, відзначив промовець, дозволяє стверджувати: в найближчі 10 років поступ у цьому напрямі відбуватиметься, але «лише поступовий, різких змін не буде».

Ще однією демонстрацією прозорості фірми стало відкрите обговорення фінансових моделей партнерства, які присутні сприйняли за моделі, що використовуються «Магістрами».

 

ПРО ПАРТНЕРІВ І… ПЕНСІОНЕРІВ

Обговорюючи оригінальний підхід до презентації, який представив Олег Рябоконь, та моделі партнерства «Магістрів», учасники торкнулися питань статусу контрактного партнера, пенсійного планування (виплат), а також виплати частки при виході з партнерства.

Так, Олег Макаров відзначив, що в їхній ЮФ діє принцип соціалізму. При цьому є три покоління партнерів. І мотивація партнерів формується від зворотного: «спочатку ми визначаємо частки, а відтак – хто скільки має заробити». Модель вдосконалюється, відзначив Макаров.

Принципова ж відмінність так званого «контрактного партнера» (використовується і маса інших термінів) – його неучасть у розподілі прибутків фірми.

На запитання Амінат Сулейманової з «Ей. Джі. Ей. і партнери», чи передбачені пенсійні виплати в «Магістрів» та «Кісіль і Партнери», Олег Рябоконь відзначив, що зараз розробляється така система і що «вона не буде істотно відрізнятися від світових». Водночас, зазначив він, «не можна просто йти на пенсію. Слід планувати так, аби згодом не бігати за шматком хліба з протягнутою рукою». Олег Макаров же відзначив, що наразі на фірмі визнали, що в період між 55-60 роками, партнер має право вступити, так би мовити, в пенсійну стадію. При цьому застосовується система на кшталт «лок-степ у зворотній бік». Крім того, партнер може перейти на посаду радника.

Олег Макаров також сказав, що в партнерстві можна розраховувати на пенсію, тоді як в АТ такої можливості нема: йдеться лише про частку. А от Олег Рябоконь вважає, що «будь-яке партнерство коштує грошей»: коли юрист стає партнером він платить гроші для частки, а коли виходить з партнерства, якщо воно успішне – платять йому.

 

УПРАВЛІННЯ ЮФ

Відкриваючи та модеруючи сесію з питань управління юрфірм, Максим Лавринович («Лавринович і Партнери») поділився власними міркуваннями та досвідом. Аудиторські компанії є конкурентами ЮФ, відзначив він. Конкуренція на ринку загострюється і клієнти звертають значну увагу на потенційні ризики. Зменшити їх може страхування. Але за словами модератора, їхня ЮФ вже півроку не може знайти потрібну страхову компанію.

Структуризація персоналу за рівнями і практиками є фактором зростання, відзначив своєю темою динамічного виступу управляючий партнер АБ «Вегас-Лекс» (Vegas-Lex) Альберт Єганян. Говорячи про специфіку юридичного бізнесу, Єганян згадав про Девіда Майстера. Останній нещодавно визнав, що 20 років помилявся, коли казав про специфіку юрбізнесу. Адже донині можна говорити про обмеженість масштабів великого бізнесу, що не доростає до масштабів, фінансових ринків, як-от інвестиційних банків.

Запорукою ж успіху в юридичному бізнесі Єганян вважає професіоналізм. На успіх також впливають якість роботи, лояльність до керівництва, результати роботи за проектами та інші чинники, враховуючи які керівництво підвищує юриста.

Доповідач порадив кожній фірмі мати перелік посад і кваліфікаційних вимог (без зазначення професійних вимог). Крім того, юрист порекомендував звільняти юристів з надмірною, на думку партнерів, самооцінкою. Ця спірна теза стала предметом обговорення: чи то йдеться про непотрібність фірмі зірок, чи то про усунення юристів, які можуть дратувати керівництво та співвласників фірми.

Більш конструктивним виявилася теза «тільки клієнт визначає кар’єру юриста». Таким є лозунг фірми, якою керує Єганян. «Але повинно йтися не лише про лозунг. Юрист, який не може надихнути клієнтів, не має права надавати пораду», - підкреслив Єганян.

Торкаючись кадрових парадоксів, Єганян поставив таке запитання: чому лише кілька юристів стають класними партнерами, меншість – посередніми, й більшість – ніколи ними не стають? В наших же реаліях партнерами стають «ті, хто добре готує юридичні документи».

 

МОТИВАЦІЯ

Які способи мотивації юриста в сучасній ЮФ? Управляючий партнер ЮФ «Спенсер і Кауфман» Валентин Загарія вважає, що матерія і дух повинні поєднуватися: «збільшення заробітної плати має йти паралельно з бажанням працювати більше». «Не  завжди підвищення зарплат – це наша відповідь Чемберлену», – прокоментував Загарія «зарплатний підігрів» ринку, пов'язаний із приходом минулоріч британської ЮФ «Сі-Ем-Ес Камерон Маккена».

Бажання мати статус партнера свідчить про мотивацію, вважає юрист. І якщо під час співбесіди з потенційним юристом він чує про таке бажання, то «ставить плюс». На фірмі Загарія юристи також щомісяця проходять з ним так званий «фідбек-сешн»: обговорюються прогрес і питання спільного інтересу.

Лояльність фірмі є активом, але «активом, що амортизується», процитував юрист іншого колегу. На думку Загарія, на фірмі повинен діяти принцип «гуманного капіталізму».

 

КОРПОРАТИВНО ВІДПОВІДАЛЬНІ

Юридичний бізнес може й, мабуть, повинен нести корпоративну соціальну відповідальність – такою була головна думка завершального виступу на форумі адвоката, засновника Форуму молодих лідерів України Ігоря Шевченка. Останній ще донедавна активно займався юридичним бізнесом. Заробивши статок й зайнявшись благодійною громадською діяльністю, Шевченко намагається долучити й інших колег з цеху юридичного бізнесу до цієї роботи.

«Ви заробили достатнього грошей, аби забезпечити себе та свої родини… дехто з вас може дозволити собі ексклюзивні авто…, але всі ми – члени цього суспільства, в якому є бідні й ми нікуди не зможемо дітися від цього», - сказав адвокат.

На думку Шевченка, слід керуватися принципом «верховенства суспільних інтересів», частиною якого є правило «не зашкодь»: роби так у бізнесі, щоби не зашкодити суспільству.

«Чому саме ми юристи?», – запитує Шевченко фразою з фільму «Адвокат диявола».

«Тому, що ми маємо інтелект. Ми щодня ідентифікуємо проблеми і знаємо як їх вирішити». Йдеться про послуги pro bono – безкоштовні юридичні послуги; суспільне лобіювання; правове забезпечення благодійних проектів; надання правової допомоги в конкретних справах. Доповідач навів приклади подібної діяльності.

З-поміж них і встановлення державного прапора. Почувши про це, Максим Лавринович пообіцяв вже наступного тижня встановити стяг України на своєму офісі, як це зробили дві інші ЮФ.

Загалом йшлося про участь юридичного бізнесу в перерозподілі фінансових ресурсів.

Під час фуршету учасники форуму мали можливість безпосередньо дискутувати, зміцнювати давні та започатковувати нові стосунки. Крім того, в рамках форуму відбулася спеціальна сесія для pr-менеджерів і менеджерів із розвитку бізнесу ЮФ. Учасники обговорили комунікаційні стратегія та гудвіл ЮФ, оцінку ефективності PR-діяльності та побудову маркетингової стратегії ЮФ.

Форум дав новий імпульс до розвитку юридичного ринку. Для кожного він свій. Так, Альберт Єганян із Росії, ділячись своїми «порівняльними» враженнями, відзначив: «деякі юристи успішні лише тому, що вони конкурують з юристами». І ще у цьому контексті юрист пригадав анекдот про ведмедя і двох юристів, які тікали від звіра. Так от, тікаючи один із юристів взявся замість лиж одягати кеди, а коли його колега спитав, чому він це робить, відповів: «аби обігнати тебе».

Хто кого обжене – поживемо, то побачимо. Зрозуміло ж одне, якщо динаміка внутрішнього юридичного ринку буде гарною, то вона позитивно впливатиме і на наші – спільні успіхи на зовнішніх юридичних ринках, а відтак - і на глобальний ринок загалом. 

+ + +

Публікація: Бігун Славік. Ринок юридичних послуг України в динаміці. Від амбіцій до відповідальності [Огляд IV щорічного юридичного форуму АПУ "Розвиток ринку юридичних послуг в Україні-2008", м. Київ, 22 лютого 2008 року] // Юридична газета. — 2008. — № 10 (144) (4.03). — С. 4-5.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign