Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрСлава. "Імітація правосуддя" в Апеляційному суді

16.01.2008

15 січня 2007 року як представник свого родича З.Л.Ю. брав участь у розгляді її позову до Закарпатської дирекції "Укрпошта" в Апеляційному суді Закарпатської області. Йшлося про поновлення на роботі.

Розгляд справи перетворився на фарс. Єдиною ознакою, що не робило все дійство фарсом було те, що все це було не смішно, радше - сумно. Якось навіть ставало моторошно. Я відчув себе наче не в суді, а у ворожому таборі.

Головуючий суддя Г. Т. Ю. більше спадала на адвоката відповідача. Слухала з нетерпінням, перебивала, збивала, не давала задавати важливі (звісно, на мій погляд, запитання, які виявляли умисел до звільнення з боку ЗД "Укрпошта"). Суддя П. С. В. час від часу слухав виступи представників сторін, але переважно втомлено терпів засідання, що тривало близько 1,5 години (постійно потираючи своє праве око пальцем: видно був заспаним). Суддя П. М. Ф. майже весь час щось писав; мені здалося, що він нотував виступи представників сторін. Але, як відтак, зясувалося, він займався іншою справою.

У якийсь момент стало зрозуміло - засідання звичайна формальність. Рішення зрозуміле.

Судових дебатів практично не було. Головуюча Г. поставила наказаве питання: "що просите від суду?". Пояснивши їй, що дебати, на мою думку, для того, аби підсумувати аргументи сторін, вона слухала з великим нетерпінням. Судді навіть не барилися показувати пальцем на годинник. Зовнішній вигляд головуючої свідчив: "час завершувати, скільки можна" 

Коли стало зрозуміло, що двоє суддів звичайні статисти, головуюча вже має свою упереджену думку по рішенню, чудова знає обставини щодо позиції сторони відповідача, я спробував "запалити" суддів своїм пристрасним виступом. Маючи на меті не лише вказати на чимало порушень закону, але й пробутити в них почуття совісті, співчуття до фактично потерпілої від систематичного свавілля ЗД "Укрпошта".  Адже порушення настільки очевидні, що виносити рішення не на користь позивача - означало б підставлятися "під завідомо неправосудне рішення". Крім того, через затримки з боку відповідача та суду (поки виправляли помилки суду першої інстанції) позивач залишався вже 441 день без роботи.

Така тактика таки очевидно спрацювало, хоч і не до кінця: судді пробули в нарадчій кімнаті більше 30 хвилин. Але... Далі касація. Вважаю і сподіваюся, що у Верховному суді чи то в іншому апеляційному суді, де відбуватиметься касаційний розгляд, наша позиція буде сприйнята й фарсу вже не буде.

Це судове засідання ще раз підтвердило, що в Україні дедалі частіше йдеться про те, що можна назвати як "імітація правосуддя". Цей випадок дав привід для "колонки редактора", що буде опублікована в №1-2 "Юридичної газети" за 2008 рік.

Кому цікаво - текст апеляційної скарги подаю нижче в додатку.

Записано: 16.01.2007



2007_07_Apeljacija.pdf


 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign