Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрМова. Парадокси мови: Українці як руські? Who are you, Russian, Ukrainian or? ((стосовно розмежування прикметників «руський» та «російський» та впливу цього на українську мову))

14.11.2010

Життя – це парадокс: водночас відбувається суперечливе. Так, було й 5 листопада.

З одного боку, кілька десятків науковців, голів мудрих і поміркованих, зібралися на VІ Міжвузівській науково-практичній конференції з проблем розвитку та функціонування державної мови, присвяченій Дню української писемності та мови “Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи”.

 З іншого боку, цього ж дня зареєстрували законопроект, яким пропонується , з-поміж іншого, «1. Замінити прикметник «російський» на прикметник «руський» в мові законодавства, офіційного діловодства, судочинства, тощо відносно термінів, понять, процесів, явищ, що пов’язані з приналежністю до руської культури, чи лежать своїми коренями в давній державі  - Київська Русь». Відтак, з-поміж іншого, «2. Кабінету Міністрів України: Розробити механізм впровадження в мову законодавства, офіційного діловодства та судочинства прикметника «руський» як ознаки історико-культурної ідентифікації суспільних та культурних явищ, самоідентифікації громадян України.»

Крім того, пропонується «Доручити профільним підрозділам Національної Академії Наук України підготувати відповідні методичні рекомендації з метою уточнення понятійного апарату мови діловодства та судочинства з урахуванням необхідності розмежування понять «російський» та «руський».

Припустимо, приймуть цю постанову. Що далі? Критики стверджують, що наступний крок – визнання української мови діалектом руської. Відтак, іронізують вони, буде вирішено політичну проблему другої державної мови – буде одна «руська». Юристи-формалісти кажуть, що прийняття такої постанови можливе, юристи-соціологи ставлять питання: чи від такої нормативної зміни перестане існувати російська чи українська мова? Іншими словами, питають вони – наскільки закон змінює реальність? Це вже, погодьтесь, не логічний парадокс.

Наслідки таких дій ще треба до кінця осмислити. Раніше, коли мені за кордоном, зокрема в США, казали після того, як я себе представляв, «Hm, so you are Russian” (так вони дійсно називають усіх з колишнього СРСР), я казав: «No, I am Ukrainian». А що ж доведеться казати після прийняття цього закону? Відповідь у мене є. А що скажете ви? Й цікаво як це буде казати українською мовою жестів (на світлині), що ти спілкуєшся руською? Парадокс це чи не парадокс?

Деталі законопроекту:

Проект

вноситься народним

депутатом України

Колесніченком В.В.

(посвідчення №174)

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

«Уточнення понятійного апарату мови діловодства державних органів влади, судочинства, тощо»

(стосовно розмежування прикметників «руський» та «російський»)

Відповідно до українського законодавства державною мовою є українська. Але на сучасному етапі її функціонування існує прогалина, яка стосується феномену «руськості» на пострадянському просторі, що не дозволяє адекватно визначити й зрозуміти руську культуру, руську мову як складову частину суспільного життя сучасної України.

Значна частина громадян України ідентифікують себе як представники руської культури, носії руської мови, що виникла і формувалися на території України паралельно з української мови та культури. Помилково на практиці, в сучасній мові законодавства, офіційного діловодства, судочинства тощо нашої держави прийнято ототожнювати поняття «россійскій» й «русскій», та вживати їх в українській мові в одному визначенні - «російський». Тому нинішній переклад назви цих мови й культури як «російської» не тільки не відповідає історичній об’єктивності, але й повністю ототожнює їх з дружньою Російською державою. Адже прикметник «россійскій» відображає виключну належність громадян, соціальних і культурних процесів та явищ до такої держави як Російська Федерація.

Натомість прикметник «русскій», що існує паралельно прикметнику «россійскій», встановлює етнічну та культурну ідентичність, тобто вказує на етнічне походження, приналежність до руської культури та мови, корені якої лежать в давній державі - Київській Русі.

Міжнародна спільнота також звертає увагу на неточність та некоректність перекладу прийменника «русский» як «російський».  Так комітет експертів Ради Європи в своїй доповіді щодо виконання Хартії регіональних мов або мов меншин, оприлюдненій 7 липня 2010 року, акцентував увагу на особливому статусі руської мови (традиційної мови України) в житті громадян України.

Отже, культура, і зокрема, руська культура України, як традиція духовного буття вимагає для повноти розуміння цього феномену відновлення та розробки цілої системи категорій, зокрема, таких категорій як «руська мова», «руська спільнота», тощо.

Історично об’єктивним перекладом прикметника «русскій» є «руський», єдиним виключенням для вживання прикметника «російський» може слугувати обставина означенная приналежності людини, об’єкта чи явища до Російської Федерації.

 

Враховуючи вищенаведене Верховна Рада України   постановляє:

1. Замінити прикметник «російський» на прикметник «руський» в мові законодавства, офіційного діловодства, судочинства, тощо відносно термінів, понять, процесів, явищ, що пов’язані з приналежністю до руської культури, чи лежать своїми коренями в давній державі  - Київська Русь.

2. Кабінету Міністрів України:

Розробити механізм впровадження в мову законодавства, офіційного діловодства та судочинства прикметника «руський» як ознаки історико-культурної ідентифікації суспільних та культурних явищ, самоідентифікації громадян України.

Доручити профільним підрозділам Національної Академії Наук України підготувати відповідні методичні рекомендації з метою уточнення понятійного апарату мови діловодства та судочинства з урахуванням необхідності розмежування понять «російський» та «руський».

Довести до відома посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів судової влади, тощо зміст Постанови.

В тримісячний строк з моменту прийняття, проінформувати Верховну Раду України про хід виконання цієї Постанови.

Проінформувати світову громадськість та міжнародні організації щодо мети та суті цієї Постанови.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України, Комітет з питань культури і духовності Верховної ради України, Комітет з питань правосуддя Верховної ради України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Уточнення понятійного апарату мови діловодства державних органів влади, судочинства, тощо»

(стосовно розмежування прикметників «руський» та «російський»)

1.     Обґрунтування необхідності прийняття проекту Постанови.

Відповідно до українського законодавства, державною мовою є українська. Але на сучасному етапі її функціонування існує прогалина, яка стосується феномену руської культури та мови на пострадянському просторі, що не дозволяє адекватно визначити й зрозуміти руську культуру, руську мову як складову частину суспільного життя сучасної України.

Значна частина громадян України ідентифікують себе як представники руської культури, носії руської мови, що виникли і формувалися на території України паралельно з українською мовою та культурою. Помилково на практиці, в сучасній мові законодавства, офіційного діловодства, судочинства тощо нашої держави, прийнято ототожнювати поняття «россійскій» й «русскій», та вживати їх в українській мові в одному визначенні - «російській». Тому нинішній переклад назви цих мови й культури як «російської» не тільки не відповідає історичній об’єктивності, але й повністю ототожнює їх з дружньою Російською державою, тобто прикметник «россійскій» відображає належність громадян, процесів та явищ до такої держави як Російська Федерація.

Натомість прикметник «русскій», що існує паралельно прикметником «россійскій», висловлює етнічну та культурну ідентичність, тобто вказує на етнічне походження, приналежність до руської культури та мови, корені якої лежать в давній державі - Київській Русі. 

Міжнародна спільнота також звертає увагу на неточність та некоректність перекладу прийменника «русский» як «російський». Так комітет експертів Ради Європи в своїй доповіді щодо виконання Хартії регіональних мов або мов меншин, оприлюдненій 7 липня 2010 року, у пунктах 63 та 64 проголосив на необхідності усунення розбіжностей між аутентичним текстом Хартії та її перекладом на українську, акцентував увагу на особливому статусі руської мови в житті громадян України.

Існують три аспекти співставлення понять «россійскій» та «русскій»: логічний, категоріальний, культурно-історичний, за якими ототожнення зазначених прикметників в українській мові неприпустиме.

З позиції логіки ці поняття різні за змістом. Оскільки поняття - це форма мислення, яка відображає предмети в їхніх загальних та істотних ознаках, які беруться в їхній єдності. Ознаки - все те, чим предмети відрізняються один від іншого, все, що дає можливість охопити подобу предметів. У даному випадку поняття мають різні ознаки, що не створює підстав, які б дозволили їх ототожнити.

Свідоме чи несвідоме ототожнення даних понять створює логічну помилку «підміни понять». Нетотожні змістовно поняття намагаються ототожнювати, що і призводить до логічної помилки в офіційному діловодстві, судочинстві тощо, забуваючи про те, що аналогія спроможна лише тоді, коли два явища схожі між собою хоча б в істотних ознаках.

З категоріальної точки зору будь-яке поняття дає деяке первинне знання про феномен. Кожне з понять відображає лише якийсь один з аспектів буття феномена.

«Русскій» як поняття висловлює, по-перше, історично-культурну ідентичність минулого - так прийнято позначати понятійний тип людини, що сформувався в лоні культури Київської Русі; по-друге, важливий для сучасної людини, що ідентифікує себе з руською культурною традицією, духовний початок, категорію, що сприяють його культурній ідентифікації, формуванню почуттів соціальної, духовно-культурної пам'яті, історії.

Як відомо, «Києво-Руський» етап у розвитку слов'янської культури, з яким й пов’язане поняття «руський», служить достатньою підставою для культивування загальних духовних цінностей, важливих для сучасних громадян України, тому що важко переоцінити роль цього етапу у формуванні українських культурних традиції. Специфіка культури Київської Русі визначалася насамперед розвитком православної християнської традиції, що сприяло формуванню основ «православної цивілізації», що в свою чергу, позначається на цивілізаційних характеристиках сучасної української держави.

Отже, культура, і зокрема, руська культура України, як традиція духовного буття, вимагає для повноти розуміння цього феномену розробки цілої системи категорій, зокрема, таких категорій як «руська мова», «руська спільнота» тощо.

З метою підготовки цієї постанови були проведені наукові експертизи та надано відповідні висновки. Так свої висновки щодо доцільності прийняття вказаної постанови надали: 1. Звягінцев В.Я., доктор філософських наук, директор Інституту російської мови Української академії русистики, Панич А.О. доктор філософських наук, кандидат філологічних наук, директор Донецького філіалу Інституту російської мови і літератури імені М.В. Гоголя УАР – «Про те, чому російською мовою ми говоримо «русскій язик», а не «российскій язик», про змістові відтінки етнонімів «руській» і «россиянін», і про те, як перекласти ці терміни на сучасну українську мову – мову сучасної політичної нації». 2. Олейніков О.О., Президент Української академії русистики. «Походження термінів «Русь», «Россія», «русскій» і «російсскій». 3. Суходуб Т.Б., кандидат філософських наук, співголова Товариства російської філософії при українському філософському фонді. «Висновки щодо понятійного апарату».

 

 

2.     Цілі і завдання проекту Постанови.

Постанову винесено на розгляд Верховної Ради України, з метою  забезпечення прав та свобод людини й громадянина, дотримання мовного законодавства України, шляхом надання права громадянам України на вільну духовно-культурну та мовну самоіндентифікацію відповідно до власних переконань та культурно-історичних традицій нашого народу.

 

3. Загальна характеристика та основні

положення проекту Постанови.

Проектом постанови пропонується замінити в мові офіційного діловодства, судочинства, тощо прикметник «російський» на «руський», як ознаку історико-культурної ідентифікації частини громадян України, ознаку об’єктів чи явищ, корені яких лежать в Київській Русі. Підготувати відповідні методичні рекомендації, ознайомити з ними повноважних осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів судової влади та встановити парламентський контроль за цим механізмом.

 

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері

правового регулювання.

Відносини в даній сфері регулюються положеннями Конституції України, Законом України «Про мови в Українській РСР», Законом України «Про національні меншини в Україні», Законом України «Про державну службу», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» тощо.

Реалізація положень поданого проекту Постанови не потребує внесення змін до законів України.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Прийняття даного проекту Постанови та його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

 

6. Прогноз соціально-економічних та інших

наслідків прийняття проекту Постанови.

Прийняття проекту Постанови «Уточнення понятійного апарату мови діловодства державних органів влади, судочинства тощо» (стосовно розмежування прикметників «руський» та «російські») матиме величезні позитивні наслідки для громадян України, які ґрунтуючись на історичній пам'яті свого народу підкреслюють курс на наслідування загальних духовних цінностей православної християнської традиції, що бере свій початок з Київської Русі.

 

Народний депутат України     

В.В. Колесніченко

(посвідчення №174

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign