ЮрФільм. Адвокат терору Жак Вержес. Суд - "це коробка з сюрпризами"
04.08.2010
Диктатори. Терористи. Військові злочинці. Познайомтеся з людиною, яка захищала їх усіх у документальному фільмі «L'avocat de la terreur» (ориг.) (Адвокат террора (рос.), Terror's Advocate (англ.)) режисера Барбета Шредера (2007, Франція, 135 хв.)
- Опис: режисер Б. Шредер, розкриваючи таємниці загадкового «адвоката диявола» Жака Вержеса (Jacques Vergès ((1925-), водночас проводить нас стежинами історії політичного тероризму. Молодий французький адвокат (за матір’ю в’єтнамського походження) під час алжирського антиколоніального руху захищає у суді Джамілю Бухіред, відтак засуджену до смертної кари за встановлення бомби в кафе, домагається її помилування та звільнення. Згодом у піку успішної кар’єри Вержес безслідно зникає на 8 років, а повернувшись, починає захищати терористів усіх мастей від Магдалени Копп і Аніса Наккаша до Карлоса-шакала, нацистського лейтенанта Клауса Барб'є та інших. Що керувало Жаком Вержесом?
- Сфери: право і політика. Юридична етика та деонтологія. Адвокатська практика. Політичні судові процеси
- Ідеї: Кар’єра адвоката, пов’язаного з політичною боротьбою
- Цитати
- «Особливість Вержеса в тому, що він цікавився еволюцією світу й включається в інші битви» (Б. Бумааза).
- «Коли розпочалася битва за Алжир, усі алжирські адвокати були арештовані…» (Ж. Вержес).
- «Було віддано наказ убити чотирьох керівних осіб колегії адвокатів…» (Ж. Вержес).
- «Я був одержимий цією справою, тому що мені повідомили, що вона знаходилася в лікарні Майо, і що її піддали тортурам на лікарняному ліжку. Й що згодом її забрали десантники» (Ж. Вержес про захист Джемілі Бухіред).
- «я спитав суддю Руанара: пане суддя, я знаходжуся тут на засіданні правосуддя чи на засіданні з організації вбивства? Ми мали справу з ідіотами…». «У мене були, ні я не кажу клієнти, друзі, яких було засуджено до смертної кари. Й жодного не було страчено. Але в цей час я не міг спати. І якщо б одного з них стратили, я б мстив» (Ж. Вержес).
- «… Вся справа в інтерпретації…» (Ж. Вержес).
- «Мені здається він народився у війні, в гніві, колонізованим… Адвокатом він став випадково… Ти не можеш братися за зброю, тоді ти станеш одним із солдатів. Якщо ти адвокат під час війни в колоніальній країні, то кращої трибуни бути не може… Тобто вся увага прикована до битви: з одного боку суддя з іншого – «терорист». І з цього суду можна зробити дещо надзвичайне, тому що ніхто не може заборонити вам говорити…» (журналіст про Ж. Вержеса).
- «І сьогодні я можу признатися, – алкоголь заборонено в тюрмі, – [при передачі] морозива я поливав арманьяком».
- «Суд – це магічне місце, це коробка з сюрпризами».
- «Як адвокати, ми маємо величезну перевагу перед лікарями. Ми можемо сказати людині: я не хочу вас захищати. Але якщо ми згодні, ця довіра нас зобов’язує. Й ми повинні боротися кігтями й зубами, щоби захистити його, використати всі знаряддя, які дає нам закон і наш досвід. Але я вважаю, що ніколи не слід переходити білої лінії, тому що в цей момент ми стаємо уязвимі».
- Мене спитали: «Ви б захищали Гітлера?», я сказав: «Я навіть Буша захищав би!» «На яких умовах?» «Що його буде визнано винним» (Ж. Вержес).