Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

Публікація. "Юридична слава Перемоги Інституту Корецького. З нагоди 65 річчя Перемоги вшанували ветеранів"

01.06.2010

У № 5 "Юридичного журналу" за травень 2010 року вийшла публікація "Юридична слава Перемоги Інституту Корецького. З нагоди 65 річчя Перемоги вшанували ветеранів".

  • Посилання: Бігун В. С. Юридична слава Перемоги Інституту Корецького. З нагоди 65 річчя Перемоги вшанували ветеранів //  Юридичний журнал. — 2010. — № 5. — С. 11–12 (Стаття зі світлинами автора про вшанування ветеранів в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України 6 травня 2010 року).
  • Текст у pdf-форматі [ Завантажити ]
  • Текст статті (оригінал, без редакції)

ЮРИДИЧНА СЛАВА ПЕРЕМОГИ ІНСТИТУТУ КОРЕЦЬКОГО

З нагоди 65 річчя Перемоги вшанували ветеранів

В’ячеслав Бігун, к. ю. н., науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

 

Володимир Корецький дивиться з портрета в залу Інституту держави і права, що носить його ім’я. В президії – ветерани, керівництво Інституту. Традиційно в центрі – директор Інституту академік Юрій Шемшученко. Але нині він поступився місцем Володимиру Бабкіну. Поруч з ним з іншого боку сидять академіки Геннадій Мурашин та Віталій Семчик. Гармонізує урочисту президію голова профспілки Інституту – Наталія Ісаєва. Цього дня в Інституті вшановували ветеранів війни з нагоди 65-ти річчя Великої Перемоги.

«Пройшло вже 65 років – ціле життя людини. Тим не менш, ми ветерани, учасники бойових дій, коли згадуємо День Перемоги, молодіємо», – каже Володимир Бабкін, починаючи свою промову. Йому, нині найстаршому співробітнику Інституту, вже майже 86, й в 1945 було 21. На фронті він з 1944 року, воював на Прибалтійському та Білоруському фронтах: командир взводу автоматників, стрілецької роти, має численні бойові нагороди.

На адресу ветеранів лунали сердечні вітання. «Кожен із вас зіграв у моєму житті роль, яка є неоціненною», – наче від усіх каже ветеранам Ольга Семчик, науковий співробітник Інституту. «Володимир Дмитрович Бабкін уміє заспокоїти так й таким словом, що почуваєш себе упевнено, незалежно ні від чого. Геннадій Олександрович, із яким я працюю в одному відділі, завжди своїми мудрими порадами, надає стимул до подальших звершень й завжди допомагає. Віталій Іванович – з народження дорога моєму серцю людина», – пояснює Ольга, що продовжує традицію наукової майстерності в родині. Вона подарувала ветеранам вишукані іменні календарі з фотографіями ветеранів, яких вшановували цього дня.

Ветерани й самі відчувають зв'язок поколінь. «Наші спадкоємці, а це вже чотири покоління, по суті є спадкоємцями нашої слави», – зазначає Володимир Бабкін. «Й дуже приємно, що в нашій країні, нашому колективі відчувається зв'язок поколінь, повага, почуття вдячності, прагнення перейняти в нього кращі риси – колективізм, почуття товариськості. Нас це радує… Скажу, що війна – це ж не лише кров і розруха, страждання і смерть. Війна – це й патріотизм, героїзм, це єдність людей. Приємно, що в нашому колективі вдалося виховати в молодого покоління ці якості», – підкреслює ветеран.

«Складно знайти інші заходи в Інституті, які б приковували таку увагу», – каже Геннадій Мурашин. Він, ще дитиною, вижив у блокадному Ленінграді. Каже, що тоді в місті загинуло близько 800 тисяч жителів та 1 мільйон військових. «Товариство блокадників Ленінграду», це близько 300 людей в Україні, ще нині збираються, аби згадати ті надскладні часи. У своїх спогадах він розповів про жахи того часу.

Жертви та страждання народу воєнного часу були масштабними. «Мене призвали в армію неповнолітнім – у 1944. Нас було шістнадцять хлопців. Повернулися з війни лише п’ятеро», – розповідає В. Семчик. Він оповів історію зі свого села: в одній сім’ї – 11 хлопців й батько – уcі загинули на війні. Залишилася одна мати, яку з рідних не було й кому поховати.

Директор Інституту академік Ю. Шемшученко подякував ветеранам від імені всіх присутніх, зокрема, й за «спогади, як воно було». Згадали й тих, кого більше з нами нема. Відзначили й найстарішого ветерана, чия доля зв’язані з Інститутом – це Василь Мунтян, якого не було на святкуванні. Усім ветеранам вручили ювілейну медаль: «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній Війні». З цієї нагоди та «за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток юридичної науки та освіти, високий професіоналізм» їх також удостоєно Почесної грамоти Київського міського голови.

Запам’яталося віншування від Київського університету права НАН України, професорсько-викладацький склад якого значною мірою складається зі співробітників Інституту. Щирі, сердечні слова проректора університету Галини Левківської торкнулися сердець не лише ветеранів: відчувалася шана до ветеранів у кожному її слові, зокрема віршованому.

Ветерани Інституту – зразкові образи для наслідування. Й сьогоднішня подія – стала не зайвою цьому демонстрацією. Урочисте святкування, але ветерани вдягнуті в скромні костюми. Ними пишаються, але на їхніх обличчях ні риси гордині. Їхні обличчя передають втому літ, але вони щодня в науковій праці Інституту.

Певною науковою працею – науковим обговоренням – запам’ятається й цей день. Неформальні розмови дня присвячувалися смислам війни – особливому змісту цього явища, котре кожен розуміє по своєму. Думки розходилися, але всі були єдині в повазі до ветеранів. Повазі, котра привноситься історією. В цьому зв’язку, наполягали ветерани, істотним є об’єктивне її висвітлення та переосмислення. Й у цьому зв’язку Інститут – на висоті. Видаються численні історико-правові наукові праці, міжнародний журнал «Проблеми філософії права», інші дослідження, – вказують самі ветерани.

Слова привітань, доповнені щирими промовами – не з папірця, від серця. Спомини часів війни. Вірші про солдатів. Сльози радості на очах. Квіти та нагороди. Все це створило атмосферу поваги, суму та радості водночас. Таким запам’ятається цей день, коли з нагоди 65 річчя Великої Перемоги в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, вшановували ветеранів.

Вшанування ветеранів – юридичної слави Інституту – продовжується. У провідному журналі установи («Правова держава», за 2010 рік) видадуть спомини ветеранів. Вони – деталізовані оповіді героїчного минулого тих, кого варто знати, пам’ятати та шанувати.

Світлини: актова зала вченої Ради Інституту Корецького 6 травня 2010 року. В. І. Семчик, Г. О. Мурашин, В. Д. Бабкін, Ю. С. Шемшученко, Н. К. Ісаєва.

 

 

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign