Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

Інтерв'ю. Могилянка відкриє філію у бухті Голландія

25.02.2010

Тема: освіта в України / education in Ukraine

Студентський журнал Могилянки "Vivat Academia!" у номері за лютий 2010 р. публікує інтерв'ю Ярослава Баркова - студента факультету правничих наук Могилянки із президентом Національного університету "Києво-Могилянська академія". Далі подано текст інтерв'ю, розміщеного за згодою.

Університетська автономія запорука якості української освіти

29 липня 2009 року Могилянці Постановою Кабінету Міністрів України № 799 надано статус автономного дослідницького національного вищого навчального закладу. Про перспективи та плани розвитку академії у зв’язку із новим статусом ми поспілкувалися з Президентом Могилянки професором Квітом.

СПІЛКУВАВСЯ ЯРОСЛАВ БАРКОВ

Це дійсно важливий крок, але поки-що зарано говорити про суттєве збільшення автономії. У законодавстві давно вже зазначено, що українські університети автономні й самоврядні, але це насправді нічого не означало. Статус дослідницького дозволяє нам зосередитися насамперед на науці, суттєво знизивши при цьому навчальне навантаження на викладачів, щоби вони мали більше часу для наукової праці. Також передбачено створення механізму про остаточне рішення університету щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів. Це справді важливо. Але також нас дуже цікавить академічна, фінансова, адміністративна і кадрова автономія. Сподіваюся, що невдовзі відповідні урядові постанови також з’являться. Уявіть собі, що кошти, які приносять наші контрактники, держава вважає за бюджетні. Ці гроші приходять на наш рахунок у казначейство, а потім ми звертаємося до держави з проханням їх видати університету для відповідних витрат. Наші викладачі, які мають дипломи західних університетів, не мають в Україні належного визнання. Приміром, декан правничого факультету Андрій Мелешевич (PhD із Сіракузького університету, США); директор Докторської школи Михайло Винницький (PhD з Кембріджа); його заступник, наша випускниця Тетяна Огаркова (PhD із Сорбонни); також двоє нових викладачів, Сергій Куделя (PhD із Стенфорда) та Віталій Нестеренко (PhD з Іллінойського університету). Вони можуть викладати лише в статусі старшого викладача, але не професора. Тому українським університетам потрібно більше прав, аби вони працювали з більшою віддачею.

З іншого боку, Києво-Могилянська Академія є автономним університетом за своєю природою, бо нам вдається реалізувати майже всі освітні інноваційні проекти. Іноді ми порушуємо правила, тим самим змінюючи їх. Наприклад, ми перші в Україні відкрили бакалаврські, магістерські та PhD програми. Останні досі «не вписуються» в чинні правила. У нас є програми, аналогів яким немає в Україні. Наприклад, Могилянська школа журналістики, включно з її орієнтацією на практичну журналістську діяльність та увагою до нових цифрових медіа. У планах – відкриття програм із виробництва фільмів за західними стандартами. Проте я вірю, що згодом відповідні зміни у підходах до журналістської освіти в Україні обов’язково з’являться.

Ми почуваємо себе автономним університетом. Відстоюємо, переконуємо, наполягаємо. Під час гарячих дискусій іноді доводиться звертатися до преси, і вона нас підтримує. На жаль, в Україні немає автономних університетів. Але ми боремося за автономію. Університет за своїм визначенням і призначенням повинен були повністю самоврядним. У 2005 році ми з колегами створили консорціум із університетської автономії, до якого увійшло 8 університетів із різних регіонів України різної форми власності. Цей консорціум просуває в Україні ідеї західних академічних та управлінських свобод.

Які вигоди для могилянських студентів передбачає статус автономного дослідницького університету? Слід зазначити, що у Постанові Кабміну щодо Національного університету ім. Т. Г. Шевченка студентам обіцяють підвищити стипендію на 20 %, у Постанові про Могилянку про це не йдеться.

На жаль, спеціальних бюджетних коштів для підвищення стипендій не передбачається. Але якщо буде реалізована цьогорічна Постанова Кабінету Міністрів «Питання Національного університету «Києво-Могилянська академія», яка була прийнята після Указу Президента «Про відзначення 400-річчя Національного університету «Києво-Могилянська академія», то разом із підвищенням зарплати нашим викладачам ми зможемо підвищити стипендії студентам та зарплати співробітникам.

Українська спільнота покладає надії на створення філії Могилянки у Севастополі. Коли розпочнеться процес створення даної філії? Яким буде цей виш за своїм обсягом, структурою?

Процес створення нашої філії в м. Севастополі триває. Хоч нині він практично заморожений у зв’язку із виборами. Починаючи з 2007 року ми контактували з Міністерством оборони України, яке було зацікавлене у співпраці з нашим університетом. Ми розробили і у 2008 році подали концепцію, яка передбачає з-поміж іншого розміщення Могилянської філії, кількість та перелік спеціальностей, кількість студентів та викладачів. Відповідно до цієї концепції, наша філія має функціонувати у двох будинках. Один міститься на території української навчальної частини у центрі Севастополя, другий - у бухті Голландія. Дана концепція була схвалена у Міністерстві оборони, погоджена з флотом. Все йшло добре, проте документ пролежав у Міністерстві цілий рік, і там ніхто й пальцем не ворухнув, щоби подати його на Кабмін. Я розумію, що до президентських виборів навряд чи хто на себе таку відповідальність візьме. Тим більше, у такий складний час, як зараз. Хоча треба мати на увазі, що Києво-Могилянська Академія відстоюватиме у Криму українські державні інтереси. На початках філія у Севастополі буде повністю підпорядкована Могилянці. За кілька років, коли її діяльність буде успішно розвиватися, ми будемо ініціювати надання їй статусу окремого університету. Маємо подібні успішні проекти з відкриттям Національного університету «Острозька академія» в Острозі та Південноукраїнського класичного університету ім. Петра Могили у Миколаєві.

Як Ви вирішите питання викладацького складу, адже у м. Севастополі може бути складно з фахівцями?

Ми говоримо не тільки про м. Севастопіль, а й про весь Крим. Плануємо шукати викладачів скрізь, у т.ч. серед наших випускників. І я переконаний, що знайдемо і залучимо кращі кадри. Також будемо орієнтуватися на абітурієнтів з усього Криму. Маємо спільні плани із кримськими татарами. До речі, цього року заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров став почесним професором НаУКМА. За кілька років, я впевнений, ми зможемо створити у Севастополі успішний європейський університет.

Чи можна вважати, що автономія Могилянки – це суверенітет розуму і незалежність від політичних потрясінь у державі?

Нам ніхто не наважується щось диктувати чи наказувати. Бо це безперспективно. Я думаю, що будь-який політик усвідомлює, що з Києво-Могилянською академією треба мати добрі стосунки і дослухатися до її позиції хоча б через те, що всі новації, які з’явилися в українській освіті після 1991 року, брали початок у нашому університеті. Ми даємо приклад успішного розвитку у важких умовах. Тому з нами рахуються. Могилянка є успішним загальнонаціональним проектом, вільним і незалежним університетом. Одна із складових місії НаУКМА – входження до переліку кращих університетів світу. Автономія для нас не самоціль. Вона потрібна для того, щоби наші університети ставали якісними, конкурентоздатними на світовій арені. Якісні університети – насамперед ті, які присутні у світових університетських рейтингах. Україна не має зараз таких університетів, бо вони навіть не можуть виникнути. Існує багато об’єктивних і суб’єктивних причин, серед яких – розмежування наукового пошуку та освітнього процесу.

Як Могилянка позиціонує себе серед інших університетів?

Ми повинні розуміти, що Києво-Могилянська Академія ніколи не буде мати спокою і стабільності як певного статичного стану. Ми ніколи не заспокоїмося, щоби просто щодня ходити на роботу, бо завжди перебуваємо у русі, в динаміці, реалізуємо ті чи інші проекти. Адже для нашого університету єдина можлива позиція – це лідерство. Тому є розуміння того, що здобутки ідуть поруч із проблемами. Україна потребує докорінного реформування науки та освіти, і Києво-Могилянська академія буде намагатися донести це своєю діяльністю до всієї академічної громади та широкої публіки.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign