Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрПостать. Михайло Капустін - правознавець, коацького роду, увів у науку терміну "загальна теорія права"

11.01.2010

Тема: відомі правознаців / prominent legal scholars, N. Kapustin

Михайло Миколайович КАПУСТIН [11(23).I 1828, Олександрівський пов. Катеринослав. губ. – 11(23).XI 1899, Петербург] – російський правознавець, доктор міжнародного права з 1865. Походив із давнього українського козац. роду. Закінчив 1849 юридичний ф-т Московського університету зі ступенем канд. права. У 1849–52 викладав законознавство в гімназії. Від 1852 – у Московському ун-ті: екстраординарний професор (з 1853), зав. кафедри міжнародного права (з 1853); 1866 затверджений ординарним професором. У 1870–83 – директор Демидов. юридичного ліцею в Ярославлі. 1881 одержав звання засл. професора. З 1883 – попечитель Дерптського, а з 1890 – Санкт-Петерб. навчального округу. Одночасно (1891–99) – професор каф. енциклопедії права імп. Уч-ща правознавства (Петербург).

Належав до школи природного права. У теорії права був догматиком, в історії права стояв на позиціях юридичного позитивізму. Обстоював принципи правової держави, хоча й не був до кінця послідовним у цьому питанні. Iдеї природного. права поширював і на міжнародного право. Виходив з того, що міжнародне право має своїм змістом становище і діяльність держав та їх підданих у міжнародній сфері. Був прибічником концепції міжнародної правосуб’єктності народу, а не д-ви. Автор перших у Росії праць з історії вітчизн. дипломатії, загальних систематизованих матеріалів з міжнародного права.

Капустін започаткував у рос. юрид. науці самост. наук. розробки в галузі заг. теорії та історії права. Створив перший у Росії навчальний посібник з теорії права, а також підручник із загальної історії права, в якому обгрунтував необхідність історичного пізнання права, вивчення розвитку правових систем у різних народів, загальних рис і закономірностей розвитку права. Капустін запровадив до наукового обігу поняття «загальна теорія права».

Крім наукової і педагогічної діяльності, К. брав активну участь у справах Петербурзького юридичного т-ва. 1864 заснував у Москві перший у Росії виправний притулок для малолітніх злочинців. 1891 був призначений третейським суддею у спорі між Францією та Нідерландами в питанні про володіння Гвіаною. 1892 – голова комісії при МЗС Росії для розгляду претензій уряду Великобританії з приводу затримки рос. крейсерами канад. промислових шхун за недозволене добування мор. котиків у рос. водах Берінгового м. Був редактором перших випусків «Московских университетских известий» (1865–66), заснував наук. журнал «Временник Демидовского юридического лицея» (1872).

Осн. праці: «Огляд предметів міжнародного права» (1856–59, в. 2–11; не вийшли в. 1, 12– 15), «Нариси історії права у Західній Європі» (1866), «Етнографія і право» (1868), «Юридична догматика (Теорія права)» (1868–69), «Iсторія права» (1872), «Міжнародне право» (1873), «Інституції римського права» (1880–81).

Літ.: Рудаков В. Е. Михаил Николаевич Капустин. «Истор. вестник», 1900, кн.1; Михаил Николаевич Капустин и его письма к А.А.Борзенко. СПб., 1902; ГрабарьВ.Э. Мат-лы к истории л-ры междунар. права в России (1647–1917). М., 1958; ЕмельяноваИ.А. Всеобщая история права в рус. дорев. правоведении (XIX век), ч.1. Казань, 1981; ЛевинД.Б. Наука междунар. права в России в кон. ХIХ и нач. XXв. М., 1982; ЕгоровС.А.  М.Н.Капустин как историк и теоретик права. «Журнал рос. права», 1997, № 8.                     

Ю. Я. Касяненко, Юридична енциклопедія





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign