День. Микола Лівицький - президент УНР в екзилі

09.01.2010

Тема: відомі українці | famous Ukrainians

Микола Андрійович Лівицький [9 (22). I 1907, м. Жмеринка, тепер Вінницька область – 8.ХII 1989 – м. Філадельфія, США] – український політичний державний і громадський діяч.

Син А. М. Лівицького.

У 1930-х рр. у Варшаві та Женеві вивчав економіку і журналістику. В 1923–39 був секретарем делегації уряду УНР при Лізі Націй. У 1937–42 – на дипломатичній роботі у країнах Європи.

Один із засновників і керівників Українського національного державного союзу (УНДС): заступник голови (з 1946), голова УНДС (з 1951). Від 1949 – член виконавчого органу (уряду) Української Національної Ради, а з 1957 – голова (прем’єр) виконавчого органу і міністр закордонних справ.

Був редактором газети «Мета» Українського інформаційного бюро в Мюнхені (1954–57).

Впродовж 1967–89 – Президент УНР в екзилі.

Написав низку праць, у т. ч. «Захід – Схід і проблематика поневолених Москвою націй» (1975), «ДЦ УНР в екзилі між 1920 і 1940 роками» (1984).

Літ.: Держ. Центр Укр. Нар. Республіки в екзилі. Філадельфія – К. – Вашингтон, 1993.        

I. В. Каравченко. Юридична енциклопедія. Т. 3. К., 2001. С. 486.