Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрКар’єра. Мін’юст: „суверенна воля держави є визначальною” в доборі судді від України до Європейського суду

15.05.2009

ЗАЯВА ПРЕС-СЛУЖБИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ПУБЛІКАЦІЙ У ЗМІ ЩОДО ОБРАННЯ СУДДІ ВІД УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Джерело: Прес-служба Міністерства юстиції України (http://minjust.gov.ua/0/20232

У період між 5 та 9 травня 2009 року в окремих виданнях засобів масової інформації («Комсомольская правда в Украине», «ЛІГА.Новости», «Daily.UA) з’явилися публікації, в яких з посиланням на заяву представника парламентської делегації України у Парламентській Асамблеї Ради Європи наголошується, що Україна найближчим часом може опинитися у центрі чергового скандалу в зв’язку з «гальмуванням» обрання судді від України до Європейського суду з прав людини.

У цих публікаціях ЗМІ стверджується, що Україна протягом останніх півтора років намагається нав’язати Європі свої «правила гри». Зокрема, Міністерство юстиції обвинувачується в тому, що замість однієї кандидатури, якої бракує у першому списку, воно надало новий список з трьох кандидатів, що не відповідає позиції відповідного комітету ПАРЄ.

У зв’язку з цими публікаціями прес-служба Міністерства юстиції України заявляє, що Міністр юстиції України Микола Оніщук і підпорядковане йому Міністерство завжди діяли відповідно до норм чинного законодавства, в тому числі і міжнародного, які імплементовані у національну правову систему.

Міністерство юстиції України нагадує, що згідно до частини першої статті 22 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) суддя до Європейського суду з прав людини обирається Парламентською Асамблеєю від кожної країни-учасниці Конвенції за списком з трьох кандидатів, запропонованих відповідною країною-учасницею. При цьому Парламентська Асамблея констатує, що Європейська конвенція з прав людини не визначає національних процедур відбору кандидатів і що шляхи відбору кандидатів у різних країнах значно відрізняються (пункти 4, 5 Рекомендації 1429 (1999)1 ПАРЄ). В зв’язку з цим Парламентська Асамблея рекомендує країнам-учасницям забезпечувати прозорість процедур відбору і застосовувати при складанні списку кандидатів на посаду судді, окрім вимог статті 21 Конвенції (високі моральні якості та необхідна кваліфікація), такі критерії, як: оголошення про набір кандидатів у спеціалізованих виданнях, досвід у сфері захисту прав людини, наявність кандидатів обох статей, вільне володіння французькою або англійською мовами, тощо (пункт 6 Рекомендації 1429 (1999)1, пункт 19 Рекомендації 1649 (2004)1 ПАРЄ).

Спираючись на зазначену нормативно-правову базу і відповідно до Конституції України, Президент України Указом від 28 лютого 2007 р. № 157/2007 доручив Кабінету Міністрів забезпечити формування списку кандидатур для призначення на посаду судді Європейського суду від України в зв’язку з закінченням терміну повноважень В. Буткевича, який обіймав цю посаду.

27 квітня 2007 року за результатами конкурсу, здійсненого відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 21 березня 2007 р. № 524 «Про здійснення відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини», список з трьох кандидатів на посаду судді Європейського суду було передано Генеральному директору з прав людини Секретаріату Ради Європи через Постійне представництво України при Раді Європи. До списку увійшли пан Головатий С.П., пан Мармазов В.Є. та пані Юдківська Г.Ю. (далі – перший список).

Однак, 14 вересня 2007 року Президент України у зв’язку із численними зверненнями громадськості та Ради суддів України щодо допущених порушень під час проведення національного конкурсу з добору кандидатур від України на посаду судді Європейського суду з прав людини видав Указ № 869/2007, яким скасував Указ № 157/2007 від 28 лютого 2007 р. та, зокрема, постановив:

*       Міністерству закордонних справ України до 17 вересня 2007 року належним чином повідомити Генерального секретаря Ради Європи та Голову Парламентської Асамблеї Ради Європи про відкликання списку кандидатів на посаду судді Європейського суду від України, поданого дипломатичними каналами до Ради Європи у квітні 2007 року;

*       утворити конкурсну комісію для добору кандидатів на посаду судді Європейського суду та призначити головою конкурсної комісії Голову Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права Оніщука Миколу Васильовича;

*       голові конкурсної комісії підготувати з урахуванням Рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи та подати до 8 жовтня 2007 року на затвердження проект порядку проведення конкурсу для добору кандидатів на посаду судді Європейського суду від України, а також забезпечити відповідно до Рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи проведення конкурсу та внесення до 20 грудня 2007 року за результатами проведення конкурсу до Ради Європи списку кандидатур для обрання суддею Європейського суду від України.

18 грудня 2007 року на виконання Указу Президента України і з дотриманням усіх процедур, передбачених Рекомендаціями ПАРЄ № 1429 (1999)1, № 1649 (2004)1, новоствореною комісією було здійснено конкурсний відбір трьох кандидатів на посаду судді Європейського суду. А вже 20 грудня 2007 року Національною комісією із зміцнення демократії та утвердження верховенства права було направлено Генеральному Секретареві Ради Європи через МЗС України список кандидатів на посаду судді Європейського суду, до якого увійшли пан Мармазов В.Є., пан Шевчук С.В. та пані Юдківська Г.Ю. (далі – другий список).

Міністерство юстиції України вважає, що процедура відбору кандидатів, в результаті якої був складений і поданий Україною другий список кандидатів, відповідала «принципам демократії, верховенства права, недискримінації, відповідальності та прозорості» (пункт 3 Рекомендації 1649 (2004)1 ПАРЄ). Таким чином, Україна безсумнівно виконала своє зобов’язання відповідно до статті 22 Конвенції та запропонувала кандидатів, які відповідають вимогам, встановленим статтею 21 Конвенції, а також задовольняють критеріям, визначеним органами Ради Європи.

Міністерство юстиції України звертає увагу на позицію керівництва Парламентської Асамблеї Ради Європи, що відображена у листі Голови ПАРЄ до Міністра юстиції України на той час пана О.Лавриновича від 2 жовтня 2007 року, тобто яка мала місце у п’ятнадцятиденний термін після скасування результатів першого конкурсу та відкликання першого списку кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини від України. Голова ПАРЄ повідомив Міністра юстиції України про необхідність доповнити перший список у зв’язку з відмовою одного з кандидатів, а саме пана Мармазова В.Є, брати учать у виборах судді Європейського суду від України, а також про відсутність виняткових обставини для відкликання першого списку кандидатів на посаду судді Європейського суду від України та заміну його другим списком.

Керуючись цим, Парламентська Асамблея Ради Європи вважає, що вона не може здійснити процедуру обрання судді Європейського суду від України за першим списком, оскільки він є неповним, та не бере до розгляду подані Україною кандидатури другого списку, не вбачаючи наявності виняткових обставин, які могли б бути підставою для цього.

В зв’язку з цим Міністерство юстиції України констатує, що жоден з документів органів Ради Європи не містить роз’яснення, які обставини є винятковими. До того ж Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року надає виключне право країнам-учасникам Конвенції визначати список кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини. Таким чином розуміється, що суверенна воля держави є визначальною в питанні добору кандидатів на посаду судді Європейського суду, а вибір суддів від країн-учасниць Конвенції є статутним обов’язком Парламентської Асамблеї Ради Європи (частина перша ст. 22 Конвенції, пункт 4 Рекомендації 1649 (2004)1 ПАРЄ). Саме цю, правову і державну, позицію послідовно обстоює Міністр юстиції України М.Оніщук і дещо дивує той факт, що інших підходів притримується член депутатської фракції Партії регіонів, Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ пан Попеску І.В., який фактично пропонує стати на сторону ПАРЄ, тим самим демонструючи особисту, суцільно угодовську, політику.

Прес-служба Міністерства юстиції України наголошує, що Міністр юстиції України М.Оніщук під час останнього перебування у Страсбурзі наприкінці квітня 2009 року та проведення низки зустрічей з високопосадовцями Парламентської Асамблеї Ради Європи – головою ПАРЄ паном Луїсом Марією де Пучем, головою Європейського суду з прав людини паном Жан-Полем Костою – вказував на необхідність пошуку компромісного вирішення цієї проблеми. Міністр нагадав, що 9 липня 2008 року ним був направлений лист до Голови ПАРЄ пана Луїса Марії де Пуча, в якому, зокрема, приверталась увага до можливості звернення Комітету Міністрів Ради Європи до Європейського суду з прав людини із запитом про надання консультативного висновку щодо тлумачення статей 21 та 22 Конвенції, як це передбачено статтею 47 Конвенції. У листі також зазначалось, що Україна буде дотримуватись вказаного консультативного висновку, а також висловлювалось переконання, що такого висновку дотримуватиметься і Парламентська Асамблея.

Не є секретом, що в останні роки в Україні будь-які питання державного управління надзвичайно політизуються. В зв’язку з цим Міністерство юстиції України закликає представників уповноважених органів державної влади утриматися від необґрунтованих заяв, навчитися відстоювати позицію України та її інтереси в міжнародних організаціях, спільними зусиллями своєчасно і неупереджено вирішувати наявні проблеми згідно з Конституцією України та нормами міжнародного права.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign