Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрОгляд. ЮРИДИЧНИЙ 2008 РІК. УКРАЇНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ „ВОТЕРГЕЙТ” І “ТИЖДЕНЬ ПРАВА” (Оновлено)

14.01.2009

Юридичний 2008 рік був насиченим на події. Юридичною подією року можна назвати «Тиждень права», під час якого правники утверджували (зникаючу) повагу до права через довіру до правників, і тим самим започаткували новітню українську правову традицію шанування правниками інтересів суспільства. Між тим, майже водночас відбулася анти-подія юридичного року – корупційний скандал за участю судді Ігоря Зварича. Між тим, рік був насичений багатьма іншими подіями: юридико-політичне протистояння в ФДМ України, політичне боротьба за судову владу, чергове дострокове припинення повноважень парламенту (яке, зрештою, коштувало посади наймолодшому юристові-спікерові й водночас відкрило йому шлях до можливого президентства в майбутньому), приходом юристів у президенти двох мега-держав та інших кількох десятків подій. Але про все по-порядку.

 

Січень

Січень 2008 пройшов під знаком публічних подій. Нове керівництво Мін’юсту оголосило одним із своїх пріоритетів «боротьбу з корупцією» й ініціювало новий антикорупційний орган в Україні. Водночас, оглядачі вже відкрито заявляли: поки юристи борються з корупцією «антикорупційними ініціативами», судочинство перетворюється на імітацію правосуддя. Між тим, у Страсбурзі ПАРЄ вже вдруге не знайшло відповіді на питання, хто буде суддею Європейського суду з прав людини «від України». Й, зрештою, й до кінця 2008 року це питання так і залишилося без відповіді, тоді як суддя Володимир Буткевич завершив свою каденцію і повернувся до України. Між тим, у Росії Асоціація юристів РФ висунула главу своєї опікунської ради Дмитрія Медвєдєва на пост Президента РФ, якого на початку березня 2008 року оберуть (70,2% «за») другим президентом Росії – юристом. Наприкінці січня КСУ визнав неконституційним право голови ВРУ блокувати картку народного депутата-сумісника, що звело нанівець чергові намагання юридично дисциплінувати народних депутатів: а деякі депутати тепер мали ще один шанс довести, що їхнє головне завдання – приймати закони (а не виконувати). Наприкінці січня пробудився «на новини» ринок юридичних послуг: ряд компаній заявили про ребрендинг, що з одного боку означало, що в українському юридичному бізнесі проходить епоха фірм-імен, й повертається епоха брендів (імен-брендів, якщо бажаєте), й віщало про «прогресивні зміни» в ще одному успішному році для юридичного бізнесу.

 

Лютий

У лютому 2008 року юристи помітно оживилися. І ще: за окремими з них виявився шлейф серйозних правопорушень. Так, у юридичній пресі вийшло журналістське розслідування «Не-заслужений не-юрист не-України» про те, як міліцейський чиновник, отримавши фіктивний диплом, став «Заслуженим юристом України». Якщо в старі часи така публікація спричинила розслідування і перевірку подібних випадків, то в наш час пройшла майже без відзивів і відповідей. Через певний час, утім, надійшла неофіційна відповідь від голови Комісії державних нагород та геральдики: механізму позбавлення звання нема. Ще в одній справі юристи виявилися не менш успішнішими: у «справі Рудьковського» юристка-красуня Олександра Ніколаєнко заявила через своїх друзів, що її не було на літаку до Парижа з Міністром транспорту Рудьковським, тоді як слідчі з ГПУ та джерела з СБУ багаторазово стверджували й наводили докази зворотного. Між тим, для обох все обійшлося: перша вийшла заміж за американського багатія, тоді як Рудьковський покинув Лукянівське СІЗО й вийшов на волю. (Й навіть непогано себе почував наприкінці року: випадково був свідком того, як Рудьковський купував новий мобільний телефон у магазині на Майдані 29 грудня 2008 року). Утім, у лютому 2008 року йому було явно нерадісно: його звільнили – за рішенням суду лише 18 лютого, а фактично – лише 19, бо довелося чекати поки відкриється канцелярія суду. У Києві всі з захопленням спостерігали за процесом Рудьковського та курйозами за участю Нестора Шуфрича. Тоді як 18 лютого парламент Косово проголосив незалежність, яку визнали США і ЄС й щодо якої Україні, чи не безпрецедентно, довелося «не визначитися». 22 лютого в Києві пройшов IV щорічний форум «Розвиток юридичного ринку в Україні», який найбільше запам’ятався виступом Ігоря Шевченка про соціальну відповідальність юристів.

 

Березень

У березні 2008 року, як і очікувалося, із приходом весни, оживився і юридичний бізнес. Місяць запам’ятався офіційним відкриття (уже функціонуючого) офісу панєвропейською юридичної фірми CMS Cameron McKenna. Як з’ясувалося, під кінець 2008 року, прихід «камеронців» ще в кінці 2007 року виявився своєчасним, хоча питання – а чи перспективним? – залишилося. Між тим, проведене в березні-квітні опитування керівників провідних, зокрема і регіональних, юридичних фірм щодо підсумків 2007 та тенденцій 2008 року відзначалося змістовним оптимізмом. Усі чекали на «підняття» бізнесу (на 15-20%), злиття і поглинання, прихід нових великих іноземних фірм в Україні. Зрештою, підтвердився прихід Clifford Chance, з цього приводу навіть вдалося поспілкуватися з лідером «кліфордів» у Лондоні. Втім, їх прихід виявився чи не розчаруванням року – непомітним й майже невідчутним для ринку. Що не могло не пройти непоміченим, так це 25 березня 2008 року, коли було оголошено вирок убивцям Георгія Гонгадзе: країна дізналася, що з-поміж убивць журналіста Гонгадзе – юристи, що замовників не виявлено, й що, з горем навпіл, в Україні таки діє принцип невідворотності покарання: хоча й не всіх настигає він, принаймні, за кілька – у даному випадку 8 – років.

 

Квітень

Квітень 2008 року представив юристам нові можливості для реалізації своїх сил. Й не лише інтелектуальних. «ЮрГазета» презентувала своє друге дослідження «Юристи України 2008. Вибір клієнта». А кінець місяця позначився протистоянням у Фонді державного майна України за участю юриста Андрія Портнова, яке глава ФДМ В. Семенюк-Самсоненко назвала рейдерською атакою на ФДМ. Підтекстом цих події були як політичне протистояння між силами Президента та прем’єр-міністра, так і видання низки рішень та судові процеси навколо них. Саме після одного з ним й почалося протистояння – 24 квітня суд призупинив дію Указу Президента України від 7 лютого щодо призупинення дії розпорядження КМУ про усунення глави ФДМ. Згодом, як з’ясувалося, до кінця року А. Портнов так і не обійме посади в ФДМ, а наприкінці 2008 року його «прочитимуть» на посаду Міністра юстиції України – замість Миколи Оніщука. Втім, самому Портнову, зі зрозумілих причин, більше до вподоби саме пост глави ФДМ.

 

Травень

Травень 2008 року був місяцем багатим на контроверсійні події. В Україні дізналися про те, що в Нью-Йорку юристи (і клієнти) вже подолали психологічний бар’єр гонорару в 1 000 доларів за годину. Між тим, в Україні через нестабільність цих таки доларів юристи почали «переходити» на євро як погодинний еквівалент своєї вартості. У травні Координаційна рада молодих юристів України оголосила про ініціювання «Тижня права» в Україні. Народний депутат України, екс-прокурор АРК Віктор Шемчук через суд повернув собі звання «Заслужений юрист України», якого його позбавила ВР АРК. Та ще й попросив ГПУ порушити щодо глави кримського парламенту кримінальну справу «за втручання в діяльність державного діяча». Між тим, політика дедалі частіше відбивалася на юридичному бізнесі. Яскравий приклад – справа Vanco, коли діючий Прем’єр-міністр країни, посилаючись на шкідливість національним інтересам, ініціювала припинення масштабного інвестиційного проекту. Все це дало привід говорити про так званий «чинник Тимошенко», тобто, міру втручання політиків у бізнес як мірило шкоди (юридичному) бізнесу. Наприкінці місяця, 27 травня 2008 року, Президента України, під час офіційного візиту до Канада, удостоїли звання «почесного доктора права» Вінніпезького університету. Цікаво, що сам Президент, приймаючи та дякую за нагороду, слово «права» упустив. Втім правники визнали, що прийняття такого звання накладає не лише привілеї, але й обов’язки.

 

Червень

Політичне протистояння та драматичний стан судової влади спричинили новий виток вже політико-правового протистояння. Це після того, як Президент України вніс до парламенту законопроект щодо реформування судової влади, який передбачав кардинальні зміни. Голова ВС України відреагував, хоч і не миттєво, скликавши прес-конференцію під назвою «Реформа правосуддя чи політичний самосуд?». Зрештою, судді змогли відстояти свою незалежність ще раз довівши, що себе образити не дадуть. З іншого боку, з президентського табору дедалі частіше суспільству навіювалася уже й так сприйнята думка про те, що начебто вся судова гілка влада знаходиться «під Юлькою» завдяки начебто лояльному голові ВСУ. На цьому тлі менш бурно в юридичних колах проходило обговорення іншої контраверзи: перебування на посту голови ВГСУ Сергія Демченка. Поки одні кулуарно обговорювали чи заговорювали це питання, ексклюзивне спілкування з головою ВГСУ виявило: його позиція аргументована й не без прецедента: звільнення судді за віком не відбувається автоматично, для цього ще потрібне відповідне рішення; а подібна ситуація вже була із колишнім головою КСУ. Словом, є така в нас юридична традиція – посилатися (лише) на юридичні, а не етичні норми. Між тим, інша етико-правова контроверза знайшла своє логічне продовження в "скнилівському процесі": військовий суд виправдав усіх чотирьох генералів Повітряних сил України. Зрештою, ще сотні людей утратили віру в справедливість у тому смислі в якому їх запевняли, що за неї варто боротися. Жертви 77 загиблих сказали, що продовжать пошуки справедливості – за межами України. Це не здавалося дивним: оприлюднене в той час соціологічне опитування свідчило: справедливості в Україні можна досягнути в Стразбурському суді.

 

Липень

Липень розпочався неочікувано. В уже резонансному процесі місцевого значення за позовом до директора та начальника юридичного відділу Закарпатської дирекції «Укрпошта», які впродовж кількох років систематично знову і знову безпідставно звільняли місцевого начальника, суд зайняв позицію позивача. Укотре. Й укотре, як показав час, судове рішення в України – це лише папір, чию «законну силу» можна успішно «пересилити». Наприклад, грошима чи впливом. Між тим там, де гроші дійсно мають значення, в юридичному бізнесі, центральною подією став Третій Форум юридичних фірм СНД у Санкт-Петербурзі. Зміцніли російські гіганти не лише закликали до об’єднання з іншими національними фірмами на теренах СНД, але й до повернення домінування російської мови як мови ділового спілкування на теренах пострадянського простору. Це спростовувало тезу про аполітичність юридичного бізнесу, принаймні, великого. В Україні ж було не до російської мови. Уряд України схвалив проект Адміністративно-процедурного кодексу. А в ВНЗ України проходили вступні випробування – уперше за результатами зовнішнього тестування. Особливо відзначилася Могилянка, чия практика вступного тестування ледь не стала предметом кримінального переслідування після заяв МОН. Поки одні ВНЗ законослухняно виконували закон і приписи МОН, як відзначали оглядачі, Могилянка боронила свій конкурс на межі закону. Й добилася свого – провела власне традиційне вступне тестування – при цьому нашкодивши власній репутації законослухняності. Стаття в «ЮрГазеті» між тим чи не вперше показала недосконалість системи Могилянського тестування, зокрема, за спеціальністю «правознавство», а також можливі шляхи її обходження та зловживання. Стаття була настільки по-журналістськи резонансною, що, є підстави вважати, стала таємним і неофіційним приводом для неприємностей для її авторів. Цей випадок став справжнім тестом для сучасної юридичної Могилянки (оскільки зазначене відбувалося за санкціонування чи мовчазної згоди нинішного керівництва факультету та університету залишилося мало сумніву: до верховенства права в Могилянці ще далеко (зокрема в розумінні rule of law but not the rule of men). Викриття обернулося розчаруванням. Черговим.

 

Серпень

Саме зазначене вище й продемонстрували події серпня на міжнародному рівні. Поки 8.08.2008 в Пекіні горіли вогні фейерверків Олімпіади, радуючи погляд, подібні вогні бачили й в Осетії, однак вони виявилися такими, що приносять смерть і горе – власті Грузії вирішили поновити територіальну цілісність держави, однак наразилися на повальний спротив Росії. Зрештою, все ледь не завершилося окупацією Грузії й поваленням режиму. Грузії також вдалося добитися рішення на свою користь в Міжнародному Суді ООН. Втім, зазначені події знову ж таки показали: право сили вище сили права. Між тим, поки юридичні газети в Україні розписували роздуми PR-ників та BD-шників про те, як фірмі позиціонуватися на ринку, засвідчуючи їхній хороший настрій, насторожувала позиція західних фірм. Так, багата британська фірма Freshfields не бачила себе в Україні, які і Linklaters – їхні плани були зумовлені не амбіціями чи Любов’ю до України, а, передусім, бізнесом клієнтів. А він не процвітав. Залишалося хіба що сподіватися на великі проекти, а для них то зовсім й не треба відкривати офіс. Можна чи приїхати на певний час й попрацювати в офісі партнерської фірми, чи то й взагалі працювати в «віртуальному офісі». Між тим, в юридичному бізнесі таки відбулося одне злиття. А «класичні адвокати» ще трохи мали часу, аби заздрити бізнес-адвокатам, стверджуючи, що «адвокатура не зробила, не робить, і не зробить [їх] багатою».

 

Вересень

Вересень 2008 року пройшов під впливом смислів трьох процесів. Перший – розгляд у Міжнародному Суді ООН справи «Румунія проти України», де українська дрім-тім змагалася не лише за вирішення багаторічного дипломатичного протистояння, але й за примноження національних ресурсів України (рішення очікується в першому кварталі 2009 року). Другий процес – справа родини Романових: Верховний суд РФ визнав родину жертвами політичних репресій. Третій процес – «справа Гонгадзе». Виповнилося 8 років із часу зникнення журналіста. Ця найбільш резонансна справа і кримінальний процес в історії України став відображенням усього процесу трансформації країни, як політичної, так і юридичної - в усій її благородності та ницості. Навіть підготовка юридико-журналістського розслідування справи стала окремою історією. Аби його надрукувати, довелося заручитися підтримкою відомих в Україні юристів, втім керівництво видання розійшлося з автором у думці про те, чи друкувати огляд. Журналіст узяв відповідальність на себе, виконавши свій обов’язок (за що, зрештою, і поплатився). Публікація ж, попри обмежену для газетного формату повноту, отримала позитивну оцінку. Втім, до процесу - хоча він закінчився, «справа Гонгадзе» продовжується. Зокрема, було подано позов до МВС. У політиці ж вересень знаменувався новим витком протистояння 2 вересня. Президент згодом назве це «по суті, демонтажем України і наших цінностей», а частину прийнятих тоді законів «неконституційними», а Міністр юстиції України – «руйнацією правового поля України». Так було названо прийняті з ініціативи несподівано об’єднаних депутатів БЮТ і ПР у парламентів закони, зокрема, один із яких обмежував повноваження Президента. Згодом, цей закон відмінять, утім це буде згодом.

 

Жовтень

Мірою приближення до Дня юриста, знову заговорили про перспективу уніфікації юридичної професії. І знов – безперспективно. Як відзначають оглядачі, головним каменем роздору є реформування адвокатури – саме через цей процес уявляється уніфікація професії. Між тим, дедалі частіше згадується інший, класичний шлях уніфікації – на етапі доступу до професії. Що ж об’єднало юристів у жовтні обговорення юридичних підстав чергового дострокового припинення повноважень ВРУ. А ще наче прохання – вголос і про себе – аби Президент не видавав відповідний Указ 8 жовтня на День юриста. Так і було – видав 9 жовтня, хоча й оголосив про своє рішення 8 жовтня. А згодом почався гучний судовий процес навколо зазначеного Указу. Він позначився як тим, що назвали замовними рішеннями (рішення судді В. Келеберди), рейдерськими атаками, так і застосуванням фізичного впливу на суд. Важко сказати, чим би завершилося протистояння, якби не втрутилася економічна криза. Між тим, в Києві під час однієї з цікавих міжнародних відео-конференцій говорили про те, що «ролі юристів змінюються, а репутація залишається в ціні». І ще: про очікування в Україні  на український «Вотергейт», аби очиститися. Як згодом з’ясується, саме в цей час спецслужби здійснювали приховане санкціоноване стеження за суддями Львівського окружного адміністративного суду, зокрема за його головою – Ігорем Зваричем. Як виявилося, «український юридичний Вотергейт», якщо це він, не лежить в політичній площині, а юридичній та етичній.

 

Листопад

Листопад 2008 року приніс юристові - випуснику Гарвардської школи права, колишньому юристові юридичної фірми, професору права та сенатору США - Бараку Обамі довгоочікувану перемогу в президентських виборах; й це попри маловідомий судовий процес про його дискваліфікацію. Не менш маловідомим виявилися численні факти, які свідчили про голодомор в Україні. Його юридична оцінка виявилася надзвичайно контроверсійною, утім не для українських правників. Між тим, ті, хто найчастіше дають оцінку діям інших – судді, укотре за рік зібралися на IX з’їзді суддів України, аби відстояти свої права у політичному протистоянні. Верховна Рада дала згоду на арешт голови одного з обласних господарських судів. Ключовою ж подією листопада став прихід фінансової кризи. Настали непрості часи для юридичного бізнесу. Особливо це відчули ті, які знімали «вершки» з різноманітних спекулятивних трансакцій, які супроводжували. Якось й не дивно на цьому тлі виглядало «тихе» відкриття київського офісу найбагатшої юридичної фірми світу Clifford Chance. Економія відчувалася в усьому. Але найгірше було попереду.

 

Грудень

Грудень 2008 юристи України провели нервово. Правда, кожен нервувався по-своєму. На юридичних фірмах почалися ледь не масові звільнення, рахунки чим далі тим рідше вчасно оплачувалися, провідні юридичні фірми почали отримувати десятки резюме на день у відповідь на оголошення про вакансії, які за інерцією виходили в юридичній пресі з початку року. Подією стало звільнення кількох відомих юристів із провідних юридичних фірм. Нічого особистого – лише бізнес, казали одні. Це все особисте – нічого бізнесово, казали інші. Бізнес нарешті отримав офіційну підставу розійтися з тим, ким бажав, а юристи - новий шанс навчитися (чи згадати), як жити в умовах кризи. Безумовною подією місяця, які і, думається, року, став «Тиждень права», який, як назвав його відомий юрист, став "святом" і приніс масу позитивних емоцій й деяку користь суспільству. «Тиждень права», згідно з Указом Президента, став традиційним і відбуватиметься щороку. Іншою ж, анти-подією року став корупційний скандал у Львові, у якому виявилися задіяними більшість суддів Львівського окружного апеляційного суду, зокрема і його голова суддя Ігор Зварич. За суддею стежили більше 8 місяців і виявили не лише факти начебто корупції, але й інтимних стосунків із підлеглими. Ось такий собі український юридичний Вотергейт, негатив якого для юридичної професії та судової гілки влади навряд чи вдасться подолати одним «Тижнем права».

(с) ЮрСлава, Славік Бігун, 31 грудня 2008 року





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign