Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

Актуально. Олександр Мережко: Ми чекаємо на український «Вотергейт», аби очиститися

13.11.2008

В Україні діють писані й неписані норми поведінки юриста

Під час відеоконференції 30 жовтня 2008 року [<a"http:></a"http:>читати докладніше<//a> про конференцію] американські коллеги поставили своїм українським колегам запитання: як і за якими нормами поводиться себе юрист в Україні із солідним почуттям професійної ідентичності, беручи до уваги той факт, що професійна поведінка правника є відносно нерегламентованою? На ці запитання відповіли українські учасники відео-конференції.

[На фото: зліва направо: Олександр Мережко, Денис Киценко, Богдан Криволапов під час відеоконференції]

РЕАЛЬНА ПРАКТИКА

Зокрема, з-поміж іншого було відзначено наступне. По-перше, поведінка юристів в Україні є регламентованою за низкою видів юридичних професій. Зокрема, прийнято Кодекс адвокатської етики, Кодекс професійної етики судді. Інше питання – якою мірою вони діють. Наприклад, норми суддівського кодексу не можуть застосовуватись як підстави дисциплінарної відповідальності суддів і визначати ступінь їх провини. Крім того, розроблено, хоча й неприйняті, проекти Кодексу професійної етики та поведінки прокурора й навіть Кодекс професійної діяльності та відповідальності (інша назва – Деонтологічний кодекс правника).

По-друге, відсутність писаних норм – ще не означає, що їх нема як таких. Чимало соціальних норм є неписаними, однак діючими. Теж стосується норм поведінки юриста. Зокрема, вироблено внутрішньокорпоративні етичні норми поведінки юриста. Так, у багатьох юридичних фірмах вироблені власні корпоративні норми поведінки юриста. До речі, низка провідних юридичних фірм в Україні засновані молодими українськими юристами, які отримали освіту в США, здобули досвід практики в провідних американських юридичних фірмах й адаптували цей досвід в українських юридичних фірмах. Певною мірою професійна діяльність юристів корпоративних юридичних фірм унормована.

По-третє, ринок теж регламентує діяльність юристів. Дедалі частіше витребуваними на ринку є ті юристи, які мають добру репутацію і надають якісні послуги. Зрештою, клієнту як споживачу юридичних послуг байдуже, чи є юрист адвокатом чи ні. Однак йому не байдуже, як себе поводить юрист щодо клієнта. Якщо погано, то за ринковими нормами до нього більше не звернуться. Проте, на жаль, в українському ринку на сьогодні є колізія між тими юристами, які «вирішують питання» та тими, які здатні це зробити без грошей та зв’язків, винятково за нормами права.

По-четверте, складнішою є ситуації з підготовкою юристів до реальної юридичної діяльності в юридичних навчальних закладах. Студенти-правники беруть приклад із своїх старших колег-викладачів. Однак, на відміну від системи учнівства, в якій готувалися юристи раніше, університетська система підготовки юристів повноцінно не імітує майбутнє для студентів юридичне середовище. Викладачі українських юридичних навчальних закладів вирішують питання про те, як підготувати майбутнього юриста до реальної юридичної практики. На жаль, курси із професійної відповідальності чи хоча б юридичної етики та деонтології не є обов’язковими. Зрештою, самі функціонери юридичної освіти не є зразками для студентів (останнім часом дедалі частіше стають відомими обставини, як-от неправомірність перебування декана на посаді, самовільні дії завідувача кафедри, дії викладачі, що можуть вважатися корупційними). Зрештою, майбутній студент-правник, як визнають деякі функціонери, покидає студентські лави вже циніком. Сьогодні є розуміння того, що корумпована система юридичної освіти нездатна готувати некорумпованих юристів.

Що потрібно, аби змінити цю систему? Викладачам і функціонерам потрібно намагатися бути більш самокритичними, дисциплінованими, усуватися від діяльності, яка шкодить репутації юридичної професії. Крім системи саморегуляції, варто задіювати механізм державного примусу відповідно до закону. Саме такі механізми діють і в США: на рівні регламентації поведінки юристів контрольну функцію здійснюють самі практикуючі юристи та судді, на рівні поведінки юристів у державних інституціях та щодо судді – контроль за державою. Фактично в США відбулася легалізація етичних норм. Це не ідеальна ситуація, однак, видається, що Україна змушено рухається цим же шляхом. Зокрема тому, що за нині чинною Конституцією інакше юристів неможливо притягнути до юридичної професійної відповідальності, оскільки останнє не передбачена Конституцією. Якщо зазначені механізми саморегуляції та державного примусу не спрацюють, сподівання лише на совість і добру волю самих юристів.

 

ЕТИЧНІСТЬ ЧИ БАНКРУТСТВО

Також відзначалося, що українські клієнти мають бути готовими прийняти «більш просунутий рівень» етичної поведінки юриста. Але, зазначив один із виступаючих, більшість клієнтів не прагнуть цього. Непросто доводиться й американським юристам в Україні. Як додав український колега, «я не хочу бути циніком, але якщо американські юристи дотримуватимуться всіх своїх правил в Україні вони стануть банкротами. Неможливо працювати в Україні й дотримуватися правил, стандарти яких визначені ААЮ».

Зазначену думку було піддано сумніву. Зокрема зазначалося, що західні юридичні фірми є окремими саморегулятивними середовищами.  Цікаво, що в них часто знаходять прибіжище українські юристи, які не бажають йти на компроміс із законом. Вони знають, що там їх не примусять вчиняти неправомірно. Наче чекаючи на кращі часи, вони водночас, мірою можливого, змінюють реальність навколо себе.

Як додав Олександр Мережко, етичні стандарти не можуть бути нав’язані. Вони повинні еволюціонувати природно, зсередини. Еволюція цього процесу також залежить від еволюції ринкових сил. На його думку, ми в Україні не досягли такого рівня, коли висока моральна репутація має ринкову цінність, приносить доходи. На практиці, висловив своє припущення пан Мережко, коли юрист повинен дати гроші судді, аби вирішити справу, етичні стандарти були б останнім про що він подумав би. Це – жорстока реальність. З іншого боку, висловив він своє переконання, певною мірою ринкові сили змінюватимуть ситуацію й поступово ми стане свідками еволюції – подібно до того, як це відбувалося в США. Як ми всі знаємо, американські правничі стандарти розвивалися, так би мовити, від скандалу до скандалу. «Вотергейт», наприклад, істотно вплинув на цей процес. Тобто, ми все ще чекаємо на український «Вотергейт», аби очиститися.

Публікація:

Бігун Славік. Юристи змінюють ролі, а репутація залишається в ціні. Віртуальні та реальні візити українських юристів до США // Юридична газета. — 2008. — № 41 (174). — 14.10. — С. 6-7 (за результатами цифрової відео-конференції (DVC) на тему регламентації юридичної професії в Україні та США, 30 вересня 2008 року). [ Завантажити ]





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign