Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

РСП: Справа про дискваліфікацію Барака Обами

25.11.2008

Барак Обама не є «громадянином за народженням чи натуралізованим громадянином США, тому не може бути ні кандидатом у президенти, ні президентом США». Позов такого змісту юриста Філіпа Берга спричинив резонансний судовий процес, який триває досі. Хоча процес майже не висвітлюється провідними ЗМІ, він виявив особливість ролі суду і судової влади в США та юристів, зайнятих політичною боротьбою.

 

ПОЗОВ

За 75 днів до виборів (21.08.2008) Філіп Берг подав позов до федерального окружного суду США Східного округу штату Пенсільванії. Відповідачі – Барак Обама та Національний демократичний комітет (НДК – «виборче уособлення» Демократичної партії). Предмет – виборчі кваліфікації кандидата демократів Обами в частині громадянства.

За Конституцією США (ст. 3) президентом США, а, відповідно, й кандидатом у президенти, може бути винятково громадянин США, народжений на території США. Позивач стверджує: Обама – ані народжений у США (natural born), ані натуралізований громадянин. На його думку, свідоцтво про народження, розміщене на деяких сайтах, начебто надане владою Гаваїв (де народився кандидат), не підтверджує його кваліфікаційного статусу. Одна з причин – гавайська влада видавала свідоцтва і народженим за межами США. Крім того, Берг стверджував: спеціалісти виявили підроблення свідоцтва.

За словами Берга, Обама народився в Момбаса (Кенія) від громадянина Кенії та громадянки США. Мати Обами «не проживала період, необхідний для набуття Обамою статусу «народжений у США» (Обама народився у 1961, й за чинними тоді законами один із батьків – громадянин США – мав фізично бути присутнім у США упродовж 10 років до народження дитини, при цьому 5 із цих 10 років – після 14 років. Оскільки матері Обами при народженні було 18 років, вона не могла «надати» названого статусу своєму синові. Крім того, мати, вийшовши заміж удруге, переїхала на батьківщину нового чоловіка – в Індонезію, де Обама вважався громадянином цієї держави під іменем Баррі Соеторо (Barry Soetoro). Додамо, за цією версією обоє біологічних батьків Обами померли.

Берг просив суд встановити зазначені обставини і заборонити йому балотуватися, виключити ім'я Обами з виборчого бюлетеня. Своїм мотивом Берг, який назвався «демократом зі стажем, який завжди пишався своєю партією», вказав відданість присязі юриста на вірність Конституції США. Тобто він «повинен упевнитися, що кандидат у президенти має підстави бути кандидатом». І додав: безпідставно ставши кандидатом, Обама перешкодив реалізації виборчих прав тих, хто бажав голосувати за Гілларі Клінтон.

 

ПРОЦЕС

За 60 днів до виборів (3.09.2008) Обама через юристів отримав судові документи. А вже за 45 днів до виборів юрист Берг мав надію на хороший настрій. Причина – відповідачі не надали заперечень по суті. А це означає, що  згідно зі ст. 56 (с) Федерального процесуального кодексу  позивач отримував «автоматичне право» (as a matter of law) рішення проти відповідачів. Проте не судилося.

Десь за 40 днів до виборів (24.09.2008) юристи Обами та НДК надали заперечення і клопотали про закриття провадження. По суті вимог юристи відповідачів лише назвали твердження позивача «смішними й очевидно неправдивими». Натомість, закриття справи мотивували відсутністю у позивача підстав, тобто процесуальної правоздатності (standing) подавати зазначений позов, а в суду – підвідомчості для вирішення спору.

Суд, утім, вимушено вдався до припущень по суті. За процесуальним нормами в США, вирішуючи питання щодо наявності підстав для позовних вимог (claim), «суд повинен прийняти всі фактичні твердження позову як правдиві», але «втім, не зобов'язаний робити юридичних висновків чи стверджувати обставини, які припускаються». Відзначивши це, юристи наголосили: суд вправі ухвалювати рішення лише у справах, позови в яких «відповідають допустимим вимогам щодо належності судового втручання». Далі, зазначали вони, аби встановити мінімальні підстави прийнятності, позивач повинен показати, по-перше, «фактичну шкоду (injury in fact) – втручання у захищений законом інтерес, який є (а) конкретним і партикулярним, та (б) дійсним чи іманентним, а не припустимим чи гіпотетичним». Відповідачі не вбачали таких підстав у даному позові й наголошували:  насправді шкода може бути спричинена кандидату.

 

ПРЕЦЕДЕНТИ

Юристи відповідачів аргументи підкріпили прецедентами. Так, у Jones v Bush (2000) суд відмовив у підставності позову до Дж. Буша, тодішнього кандидата в президенти. Тоді позивач стверджував, що кандидати у президенти і віце-президенти (Річард Чейні) –  «жителі» одного штату всупереч конституційній забороні.

Юристи також посилалися на справу 2008 року Hollander v. McCain за позовом до кандидата МакКейна. Виборець Голландер (Hollander) стверджував: МакКейн не може вважатися «народженим громадянином США», бо народився в Зоні панамського каналу. Суд відмовив із мотивів відсутності в позивача підстав звертатися до федерального суду.

Цікаво, що позов до МакКейна, як відзначив суд, мав на меті досягнути зворотного результату (убезпечити кандидата). Зокрема, позивач стверджував: якби він проголосував за МакКейна, а його згодом «дискваліфікували» би як президента, то його права позивача як виборця були би порушеними. На думку юристів, у справі щодо Обами Берг мав той же аргумент.

 

РІШЕННЯ Й АПЕЛЯЦІЯ

За 10 днів до виборів (24 жовтня) суддя відмовив Бергу. По суті, він погодився з аргументами щодо відсутності процесуальної правоздатності. Втім, суд не ухвалив рішення по суті позовних вимог і питання громадянства Обами залишається без відповіді суду.

За 4 дні до виборів (30 жовтня) Берг подав апеляцію. І, водночас, заяву до Верхового Суду США з клопотанням ухвалити рішення про призупинення виборів 4 листопада як запобіжний захід. 3 листопада, напередодні виборів, суддя ВС США Девід Сутер відмовив у запобіжному заході. Тепер відповідачі (Обама і НДК) повинні подати свої заперечення до 1 грудня 2008 року.

Чи вплине рішення ВСУ на результати виборів 4 листопада? Безпосередньо – ні, оскільки розгляд стосуватиметься лише процесуальної правоздатності позивача.

Цікавими ж для нас є резони суду. Так, у справі МакКейна, не ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, суд відзначив: позивач не має підстав звертатися до суду лише через те, що йому, можливо, буде спричинено шкоду. Більше того, шкода, «як така, лише негативно би вплинула на загальний інтерес усіх громадян щодо конституційного правління».

Цим самим суд дає зрозуміти: він не втручатиметься у політичні питання, якими є вибори. Це водночас означає, що суд, не з'ясувавши спору по суті, залишає спірне питання на розсуд, так би мовити, суду народного. Чи не означає це, що народ, як джерело влади (зокрема й судової), зможе сам розсудити цей спір? Якщо так, то для цього потрібно достатньо перевіреної інформації.

 

Публікація:

Бігун Славік. Справа про дискваліфікацію Барака Обами. Про роль суду і судових процесів у політичній боротьбі // Юридична газета. — 2008. — № 45 (178). — 11.11. — С. 1,5 (огляд справи «Берг проти Обами» (Berg v Obama) щодо виборчих кваліфікацій претендента на посаду президента США).

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign