Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрКар’єра. Що значить хороший викладач права? Думки успішних юристів

11.08.2008

Аби дізнатися більше про те, що означає «хороший викладач», ми поспілкувалися з низкою відомих та успішних українських правників. Ми спитали їх про те, хто був їхнім улюбленим викладачем і чому, а також попросили визначити головні риси хорошого викладача в плані підготовки майбутнього юриста до професійної кар’єри.

[Початок тут http://www.bihun.info/yurhits/yurhit/article/229/]

Микола Оніщук, Міністр юстиції України, к. ю. н.:

«Вимогливість має бути «помножена» на високопрофесійність знань»

Коли йдеться про викладачів, то на думку приходять два прізвища, які я б хотів назвати – це професор Лідія Константинівна Воронова та Віктор Васильович Цвєтков.

З-поміж головних рис хорошого викладача я назвав би, по-перше, високий рівень вимогливості до себе і до студента. По-друге, ця вимогливість має бути «помножена» на високопрофесійність знань. По-третє, необхідним є значний життєвий досвід і життєві традиції, які дозволяють викладачам бути не лише носіями знань, а й носіями соціально-творчих цінностей, які дозволяють молодій людині, студенту чи аспіранту отримувати завдяки спілкуванню не тільки професійні знання, але й розуміння та усвідомлення багатьох соціально життєвих цінностей.

Якраз названі мною викладачі, науковці відповідали цим якостям, саме тому я їх виокремлюю з-поміж інших людей, викладачів, з якими доля ощасливила мене знайомством.

 

Ігор Головань, керуючий партнер ЮФ «Головань та партнери», адвокат, к.ю.н.: 

«Викладач має бути цікавою людиною, особистістю»

 

Моїми улюбленими викладачами були О. С. Янкова (цивільне право) та Л. М. Кудрявцева (фінансове право). Нині Олена Степанівна Янкова є завідувачем кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету, де я працюю доцентом. Окремо маю згадати професора Г. Л. Знаменського, що викладав теорію права, коли я був студентом. Згодом він був науковим керівником моєї кандидатської дисертації.

На мою думку, викладач, перш за все, має розумітися на тому, що викладає. А, по-друге, бути цікавою людиною, особистістю.

 

 

Василь Кисіль, старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», адвокат, д. ю. н., професор ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка:

«Прийшовши непідготовленим до аудиторії в 100 чоловік, викладач викрадає, як мінімум, 200 годин робочого часу».

Моїми улюбленими викладачами (я б виокремив двох) були Геннадій Костянтинович Матвєєв (порівняльне цивільне право, міжнародне сімейне право і міжнародне приватне право), а також Ігор Іванович Лукашук (міжнародне публічне право).

Професор Матвєєв уплинув на моє формування як викладача. Я перейняв низку його принципів, які виявилися абсолютними правильними, і це мені в житті багато допомагало. Професор передав мені, як викладачу, всі курси, які він читав на факультеті міжнародних відносин і міжнародного права й досить добре підготував мене до їх викладання. Він умів так поправити, так вказати на помилку, що сприймалось це як турбота про людину, а не критика.

Я на все життя запам’ятав його постулати й дотримуюсь їх і зараз. Він казав: «Ви не можете зайти в аудиторію не підготовленим з позиції сьогоднішнього дня. Майте на увазі –  казав він, – що вам треба провести зі студентами продуктивно дві години. Якщо ви зайдете непідготовленим, і в аудиторії знаходиться, наприклад, 100 чоловік, то майте на увазі – ви вкрали в людей, як мінімум, 200 годин робочого часу. Вони йшли послухати вас і щось отримати, а отримали моральну і матеріальну шкоду. Так-от подумайте, як ви повинні її відшкодувати цим людям». Це – по-перше. А по-друге, казав він, «якщо у вас вийшло на лекції чи на парі не зовсім вдало, то майте це на увазі, йдіть і думайте, де ви припустилися помилки. Якщо студенти вас не слухають або не сприймають, це ваша основна проблема, як викладача».

Професор Матвєєв також говорив, посилаючись на Ейнштейна, що «якщо людина, яка вважає себе вченим, не може пояснити 5-літній дитині, чим вона займається, то вона – шарлатан». Це може бути великий теоретик, але якщо він не може зрозуміло пояснити, чим займається, в нього немає підстав бути професором в університеті.

До речі, під впливом професора Матвєєва формувалося чимало нині успішних випускників Інституту міжнародних відносин, які нині працюють чи очолюють провідні юридичні фірми. Наприклад, Олег Рябоконь, Сергій Козьяков, Дмитро Грищенко… Їх дуже багато. Так от, всі вони заробляють собі на хліб, включаючи й мене, й не лише на хліб, а й на хліб з маслом, завдяки курсу порівняльного цивільного права і міжнародного приватного права, введенню і викладанню якого сприяв саме професор Матвєєв.

Щодо головних рис хорошого викладача, то першою має бути любов до своєї справи і знання предмету, який ти доносиш. По-друге, в жодному разі не зупинятися на досягнутому. Як вчив мене Матвєєв, веди аудиторію з матеріалом сьогоднішнього дня. Третє – велика повага, більше, ніж партнерські відносини до того, кому ти передаєш ці знання, тобто до студентів. Слід розуміти, що навчання – тяжка праця. Тим більше, що студент буває під «перехресним обстрілом» більше десяти викладачів. Плюс, викладач має бути принциповим в оцінці. В жодному разі не можна занизити оцінку студента. Хороший викладач – це ще й той викладач, який дійсно добре викладає. Зі знанням предмету, відчуттям аудиторії, уявлення про те, кому і для чого потрібно те, що викладається.

 

Олексій Резніков, партнер ЮФ Magisters, адвокат: 

«Професори спонукали симпатію до професії, зацікавлювали»

 

Мої улюблені викладачі – це професори Львівського національного університету Василь Тимофійович Нор і Петро Мойсейович Рабінович. Передусім, вони справляли враження професорів-юристів, а також спонукали симпатію до професії. Друге – вони не вимагали заучувати якихось дат чи цифр, а вчили мислити. Тобто вони говорили, що їхнє завдання – навчити студента шукати відповідь на правове питання, знати, де її знайти, а згодом – як правильно її тлумачити. Можна було, відповідаючи під час заліку, іспиту на питання, навіть не пам’ятаючи якогось визначення, показати, що ти мислиш і знаходиш спосіб пояснити свої міркування. Це цінувалося.

З-поміж головних рис хорошого викладача в плані підготовки ним хорошого юриста для професійної кар’єри відзначу уміння донести, зацікавити студента в цьому предметі. Якщо вдалося зацікавити студента в предметі – це вже запорука успіху.  Далі – справа за тим, аби донести інформацію так, щоб вона була сприйнята і запам’яталася/. У результаті студент легко опанує відповідний предмет.

 

 

Тетяна Шмарьова, адвокат, старший викладач ФПвН НаУКМА:

«Викладач юристів сам має бути правозахисником»

Моїми улюбленими викладачами під час навчання були М. І. Козюбра, В. М. Якушик, С. Д. Шапченко, Л. В.Коваль, В. М. Шаповал та О. Г. Алібекова (список можна було би продовжити). У викладачах я цінувала – як це не помпезно чи банально може звучати –  професіоналізм. Зокрема, як фахівця-науковця і викладача.

Мені імпонували такі риси викладачів, як вимогливість (розумна, без фанатизму), уміння зацікавити, просто і за допомогою зрозумілої формули викласти складні речі аудиторії, здатність спрямувати на подальшу роботу, аби уникнути примітивізації. Тобто уміння викладача працювати з аудиторією: пояснювати, ставити задачу, піднімати «планку» такої задачі, спонукати мислити самостійно... Крім цих рис, важливими є людські якості, як-от повага до особистості студента, пунктуальність, щирість, лояльність (яка не межує з безпринципністю, панібратством або байдужістю).

Студенти кажуть, що запам’ятовується той викладач, після якого залишився певний багаж знань і навичок.  Це – правда. Але перш, ніж запам’ятати такого викладача, має бути приємність спілкування з ним, і це також залишається в пам’яті.

Саме зазначені риси (своїх кращих викладачів) і складають картину того, яким повинен бути хороший викладач для юриста. А ще – він повинен не втрачати зв’язок із практикою (це актуально для багатьох курсів), аби бути цікавим для студентів.

Зрештою (що не менш важливо), викладач юристів сам має бути правозахисником (в душі і на практиці). Він має сіяти серед студентами думку: професія юриста (адвоката, що мені ближче) – це професія, перш за все, правозахисника. А в іншу і останню – заробітчанина, і, не дай Боже, інкасатора.

 

Публікація [посилання]:

Викладач права і майбутній юрист: дві тріади успіху // Юридична газета. — 2008. — № 31-32 (166-167). — 12.08. — С. 16-17 (співавтор: Ярослав Барков). [включно з інтерв’ю на тему улюблений викладач і що означає бути хорошим викладачем права; Крістофер Р. Келлі: «Юридичні фірми більше не виділяють часу для навчання нових юристів», Микола Оніщук: «Вимогливість має бути «помножена» на високопрофесійність знань»; Ігор Головань: «Викладач має бути цікавою людиною, особистістю»; Василь Кисіль: «Прийшовши непідготовленим до аудиторії в 100 чоловік, викладач викрадає, як мінімум, 200 годин робочого часу»; Олексій Резніков: «Професори спонукали симпатію до професії, зацікавлювали»; Тетяна Шмарьова: «Викладач юристів сам має бути правозахисником»] [ Завантажити ]

 

 

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign