Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрКар’єра. Викладач права і майбутній юрист: дві тріади успіху

12.08.2008

Доктрина, етика та навички закладають основи якісної підготовки юриста. А основними рисами юриста є професійність, ввічливість і лідерство. Так вважає професор Крістофер Келлі, який нещодавно провів семінар для викладачів юридичних навчальних закладів України (ЮНЗ). Українські викладачі змогли більше дізнатися про секрети того, як стати успішним викладачем права.

Доктрина – це теорія, яка майбутнім юристам викладається через головні правові предмети. Етика – це правила поведінки, якими повинні керуватися юристи. Навички є уміннями, набутими в юридичній практиці чи її імітації. Ці три «кити», на думку американського професора Крістофера Келлі, закладають основи якісної підготовки юриста.

Ці основи традиційно закладаються в спеціалізованих навчальних установах. У США цих аналогів наших ЮНЗ називають «правничими школами». Кількість таких «шкіл», які акредитовані Американською асоціацією юристів, у червні 2008 року сягнула 200 (в Україні їх, за різними даними, більше 250, але кількість студентів-правників у США набагато більша, для прикладу, в 2008 році – 150 тисяч).

«Як не дивно, в США, як і в Україні, теж є чимало проблем з якісним викладанням, - відзначає професор Келлі. Одна з них – інтеграція навичок та етики у доктрину. В американських ЮНЗ викладаються курси, які навчають практики в судах, ведення міжнародних переговорів тощо. Проте є проблема включення його в навчальну програму». Правничі школи, подібні до Університету Арканзасу, в якому викладає професор Келлі, розробляють стратегічний план вдосконалення викладання. «Але для узгодження і корегування цього плану потрібен певний час», – стверджує професор.

Істотна роль у цьому належить викладачам. «В американських ЮНЗ здебільшого працюють професори права, які мають два-три роки юридичної практики», – відзначає професор. Саме вони, а не адміністрація, вирішують, як викладати предмети. Ніхто не може примусити професора викладати всупереч його власному бажанню. Викладачі самі є творцями своїх лекцій. Так, декан впливає на факультет (викладацький склад), але не істотно: для прикладу, він має право корегувати розмір зарплати лише до 3%. Весь вплив зосереджений у руках викладачів: останні швидше можуть ускладнити життя декану, ніж декан – викладачам.

Виходить, що «віддаленість» між теорією (доктриною) і практикою залежить від кожного викладача. Але дискусії на цю тему сприяють поступу в цьому плані. Демонстрацією цього є те, на думку професора Келлі, що після закінчення правничих шкіл, під час навчальної практики студенти можуть працювати у великих та малих юридичних фірмах. До речі, великі престижні фірми не мають часу на організацію тренінгів, тому більшість іде працювати у невеликі компанії.

Творчі завдання – саме це, вважає Келлі, поєднує етику, навички і доктрину. Наприклад, завданню складення протоколу чи контракту можна навчати у формі обговорення чи гри. При цьому студенти уявлятимуть себе представниками фірм, наче практикуючими юристами.

Не так важливий спосіб поєднання, як саме поєднання, а також орієнтація на студента, на аудиторію, яка його слухає. Між іншим, професор Келлі вважає, що набагато цікавіше працювати з іноземними студентами, ніж з американськими. Адже іноземці є представниками різних націй, унікальними у плані сприйняття інформації, способу мислення. Це, до речі, сприяє розширенню пізнання й самого професора.

Професійність, ввічливість і лідерство – саме ці три риси є основними для юриста, – вважає професор Келлі. Вони мають бути частинами цілісної системи: відсутність однієї з рис нівелює силу систему. Юрист є, передусім, лідером. Маючи цю рису, він зможе посісти гідне місце на кар’єрному правничому олімпі.

 

= Інтерв’ю =

Крістофер Р. Келлі, професор Школи Права Університету Арканзасу (Файєствіль, Арканзас, США):

«Юридичні фірми більше не виділяють часу для навчання нових юристів»

 

Професоре Келлі, які головні риси хорошого професора права в США ?

Професори права в США оцінюються за показниками з трьох головних аспектів: викладання, ученість (scholarship) і надання послуг (service). Ідеальний професор права – це той, хто добре викладає, часто друкується в академічних журналах, є активним у школі права (наприклад, працюючи у комісіях на факультеті чи поза ним).

Але цим стандартам відповідають небагато професорів; часто одні гарно викладають, але мало друкуються, чи навпаки. Частково це можна пояснити й тим, що різні університети по-різному цінують кожен із зазначених аспектів. Деякі елітні університети більше цінують ученість, аніж викладання. Відтак ці університети наймають професорів радше через їхню ученість, ніж викладацькі якості. У деяких більш важливим є викладання. Зрідка трапляються університети, які найбільше цінують надання йому «сервісу» (за винятком того, коли професор обіймає адміністративну посаду).

Тому найбажаніші якості професора можуть залежати від позиції університету?

Так. Деякі вважають, що ученість професора допомагає йому у викладанні. Але цього ще не довели. Навчання і написання академічних статей є відмінними заняттями і потребує різних навичок.

Проте є деякі якості, які можуть сприяти професорам-ученим у викладанні. Цікавість і бажання вчитися, наприклад, є передумовою набуття знань. А знання – показник якості, атрибут хорошого професора права. Останнім також повинен бути гарним співрозмовником. Це охоплює здатність слухати і розуміти, що аудиторія хоче або що їй необхідно знати. Тому хороший професор повинен бути хорошим слухачем так само, як і хорошим лектором, модератором обговорення і автором.

Право також закладає основи взаємодії людей як безпосередньо, так і через політичні, економічні, культурні і соціальні інститути. Тому хороший професор повинен розуміти людей. І цей професор також повинен розуміти наслідки застосування права усім спектром соціальних верств членів суспільства чи народом.

Право свого часу сповна було локальним явищем. Але зараз воно, які і його застосування, стає глобальним. Тому хороший професор  повинен мати знання про увесь світ, які включають розуміння людей різних народів, їх історій і культур.

І наостанок, хороший професор права повинен добре входити в роль. Він має бути чесним, усебічно етичним. Хороший професор права є гарним прикладом для студентів у частині того, що він робить як в аудиторії, так і поза нею.

Підсумовуючи, хороший професор права повинен мати знання, хороші навички комунікації, розуміння людей, їхніх культур та інституції і високі етичні стандарти. І ще – він повинен піклуватися про прищеплення цих якостей його студентам.

 

Як особливості системи університетської підготовки юриста в США впливають на очікування від викладання студентів?

У США студент-правник уже має за спиною чотири роки університетського навчання. Деякі ще до вступу мають учені ступені, досвід кількох років роботи або навіть кар'єру. Тому вік американських студентів права сягає діапазону від 21 до 50 років, іноді навіть більше.

Прийом до американських шкіл права ґрунтується на конкурентних засадах, а трирічне навчання, яке потрібно пройти, аби отримати ступінь з права, є коштовним. Щорічні ранжування шкіл права, особливо ранжування за версією U. S. News і World Report, заохочує змагання з-поміж шкіл за кращих студентів. Тому, інвестуючи в свою правничу освіту й знаючи, що надання послуг такої освіти характеризується конкурентноздатністю, американські студенти права часто є вимогливими клієнтами.

Коштовна, конкурентноздатна природа американської правничої освіти призвела до конкуренції правничих шкіл за поліпшення їхніх засобів і послуг. Ці послуги включають надання студентам і випускникам допомоги в пошуку робочих місць, оснащення навчальних аудиторій сучасними електронними технологіями, як-от безпровідний доступ до Інтернету і цифрові монітори. В Університеті Арканзасу, наприклад, ми можемо зберегти написане на екрані монітора й відіслати електронною поштою студенту, який сидить у кінці класу. Також записуються заняття, а записи розміщаються на веб-сайті університету.

 

Які методик використовуються у викладанні?

Сократичний і лекційний методи продовжують домінувати. Але ці методи конкурують з тими, що зосереджуються на стимулюванні обговорень або моделюванні усних дебатів, консультуванні клієнта або багатосторонніх переговорах. Популярними є презентації за допомогою програми PowerPoint, як й інших візуальних допоміжних засобів. Один із моїх колег використовує кліпи з популярних фільмів у викладанні курсу «Професійна відповідальність правника».

Студенти також користуються новими технологіями. Окрім багатьох комерційних видань зараз друкується чимало студентських навчальних посібників, які доступні в друкованому чи аудіовізуальному форматі, студенти розміщають на веб-вузлах спільно підготовлені примітки щодо курсів.

Ці студентські та факультетські ресурси коштують чималі гроші, як й найм викладачів. У США добре платять професорам права, хоча за розміром зарплат вони займають третє місце, в порівнянні з викладачами з медичних і бізнес-шкіл. Влаштуватися викладачем складно, оскільки в США дуже багато юристів. За нинішньою моделлю найму професорів викладач у середньому має менше п’яти років практики. Ця модель, мабуть, змінитися, оскільки більшість американських шкіл права нині зміщують акцент з ученості до навчання студентів практиці права.

 

З якими найбільш загальними проблемами стикаються професори  і студенти права в США, і як ці проблеми можна вирішити?

Американські школи права довго критикували за їхню неспроможність навчити студентів практики права. Традиція, започаткована елітними школами права, довершена іншими школами, ґрунтувалася на викладанні доктрини права, залишаючи практичне навчання права фірмам, що наймають студентів після здобуття освіти. Ця традиція частково пояснює те, чому елітні школи права надають перевагу найму професорів із невеликим досвідом практики у сфері права.

Але ця традиція зараз протистоїть дійсності сучасної практики права. Юридичні фірми більше не виділяють часу для навчання нових юристів. У США юридична практика стала бізнесом із фокусом на прибутковості. Оскільки через конкуренцію за кращі кадри початкові заробітні плати правників зросли, фірми не можуть більше приділяти часу для навчання. Пріоритетом є вироблення рахункових годин.

Американські школи відповідають на цю критику, але найбільші школи роблять це повільно. Здебільшого додаючи до навчальної програми клінічні програми замість курсів у навчальних аудиторіях. Молоді професори створюють опір цьому процесу, оскільки мають очікування того, що вони хочуть стати вченими, а не викладачами того, як практикувати право. І професори, яким зручно працювати за накатаною схемою, часто не мають бажання спробувати щось нове.

Американські школи права також протистоять зростаючій глобалізації практики права, а також – необхідності робити більше для того, щоб навчити студентів краще функціонувати в умовах міжнародного правового ринку, що розростається. Багаті правові школи можуть відповідати цьому виклику, додаючи курси, які орієнтовані на міжнародне право. Школи з меншими ресурсами не можуть цього так легко зробити. Викладачі цих шкіл повинні вишукувати інші шляхи вирішення цих проблем, наприклад об'єднуючи міжнародне та локальне право в курсах з американського торгового права, які вони викладають.

Ще один істотний чинник – це вартість правничої освіти в США. Вона спричиняє багато негативних наслідків. Навчання не доступне талановитим студентами, які не можуть здобути правничу освіту без фінансової допомоги. Навіть більшість багатих студентів часто позичають десятки тисяч доларів для навчання. В результаті ці студенти, деякі випускники мають борги, що перевищують 100 тис. доларів. Це обмежує кар’єрні альтернативи. Зростаюча вартість американської правничої освіти – проблема, яка не була вирішена, і, ймовірно, не буде вирішена найближчим часом. А може – й ніколи взагалі.

 

Що вас вразило щодо викладання права в Україні?

Обізнаність українських студентів з міжнародним та зарубіжним правом. Це виявилося під час цифрових відео-конференцій (DVCs) зі студентами права в Києві, які проводилися за участю Університету Арканзасу та за підтримки Посольства США в Україні (планується проведення більше 9 відео-конференцій цього академічного року). Однак знання міжнародного права, знання про світ студентів-права у США, населення США, є дуже бідним.

Але українські студенти часто стикаються з тією ж проблемою, що й багато моїх студентів – потребою удосконалити навички написання англійською мовою. Подобається це вам чи ні, але англійська мова є мовою світових бізнесових кіл. І вміння правильно писати англійською – істотна навичка, якою повинен володіти кожен юрист, який хоче надавати послуги своїй громаді.

В Школі права Університету Арканзасу студенти зобов’язані три семестри займатися правовим письмом – «legal writing». Але навіть цього не достатньо для деяких студентів, особливо тих, хто не мав істотного досвіду написання в школі чи на останньому курсі університету.

Я помітив певний прогрес у тому, як до вирішення цієї проблеми підходять в Україні. У липні 2008 року я викладав праве письмо студентам-правникам і молодим юристам у «літній школі», яка проводилася за підтримки ЮФ «Інюрполіс» у Харкові. Для викладання я користувався деякими книгами і матеріалами, які я використовував для наших студентів.

Думаю, що використання дистанційного навчання, інтерактивні аудіовізуальні комунікації й інші форми співпраці між американськими та українськими школами права (як-от Університетом Арканзасу), а також ініціативи, подібні до тих, які підтримала ЮФ «Інюрполіс», можуть бути ефективними.

Правники, які здобувають професію сьогодні, завтра працюватимуть із правниками інших народів. Як викладачі й студенти, ми стикаємося з подібною проблемою: як ефективно навчати й підготувати до професії.

Мені приємно мати нагоду звернутися до читачів «Юргазети». Я планую повернутися до України в грудні 2008 року, і цього візиту я чекаю з нетерпінням. Україна – дивовижна країна. Я з нетерпінням очікую продовження співпраці зі школами права і правниками в Україні.

 

Довідка:

Крістофер Келлі (Kelley) – професор права Університету Арканзасу (University of Arkansas School of Law). Викладає курси з регламентації сільськогосподарської діяльності і міжнародної сільськогосподарської торгівлі, адміністративне право, а також семінар із верховенства права.

Упродовж осені 2005 року професор Келлі викладав як стипендіат Програм Фулбрайта в Харківському аграрному університеті та Харківському університеті внутрішніх справ. Він продовжує читати лекції в Україні (після 2005 року він приїжджав до України більше 10 разів). Професор Келлі також є позаштатним радником ЮФ «Інюрполіс» у Харкові. Професор Келлі є членом та керівником ряду громадських ініціатив, зокрема Американської асоціації юристів.

Професор Келлі зараз працює над підготовкою візитів українськими професорів права, деканів і суддів до Школи права Університету Арканзасу.

До викладання з 1998 року в Університеті професор займався юридичною практикою в приватному та публічному секторах. Він має право на заняття юридичною практикою в штатах Арканзас, Джорджия, Міннесота, Північна Дакота, Округ Колумбія.

 

Розмовляв Славік Бігун

 

 

Публікація [посилання]:

Викладач права і майбутній юрист: дві тріади успіху [включно з інтерв’ю на тему улюблений викладач і що означає бути хорошим викладачем права; Крістофер Р. Келлі: «Юридичні фірми більше не виділяють часу для навчання нових юристів», Микола Оніщук: «Вимогливість має бути «помножена» на високопрофесійність знань»; Ігор Головань: «Викладач має бути цікавою людиною, особистістю»; Василь Кисіль: «Прийшовши непідготовленим до аудиторії в 100 чоловік, викладач викрадає, як мінімум, 200 годин робочого часу»; Олексій Резніков: «Професори спонукали симпатію до професії, зацікавлювали»; Тетяна Шмарьова: «Викладач юристів сам має бути правозахисником»] // // Юридична газета. — 2008. — № 31-32 (166-167). — 12.08. — С. 16-17 (співавтор: Ярослав Барков). [ Завантажити ]

 

 

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign