Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

Андрій ПІДГІРСЬКИЙ: ГРОШІ – НЕ ЄДИНИЙ КРИТЕРІЙ УСПІХУ ЮРИСТА І ЧОМУ ЮРИСТОВІ ВАРТО ДУМАТИ ПРО ДЕНЬ СМЕРТІ

02.06.2008

Андрій Підгірський – унікальний бізнес-юрист у багатьох відношеннях. Після здобуття юридичної освіти в Україні, він здобув американську юридичну освіту та право практикувати в кількох юрисдикціях США. Через кілька років він став партнером однієї солідної  американської юридичної фірми з міжнародними амбіціями, здобув визнання в українській юридичній діаспорі, очоливши Асоціацію українських правників Америки (UABA). Ми зустрілися з Андрієм у місті Львові, аби поспілкуватися на тему юридичного бізнесу, кар’єри та успіху юриста. Розмова вийшла щирою і певною мірою навіть несподіваною за змістом.

 

 


АНДРІЙ ПІДГІРСЬКИЙ:  ПЕРСОНА

П. І. Б.

Підгірський Андрій Анатолійович

Вік (дата народження)

37 років (18.04.1971)

Стаж у галузі права

Понад 16 років

Місце (я) роботи; посади

Пайовий партнер ЮФ Adams and Reese [«Адамс енд Різ»] (з 2004).

Викладач Houston Expоrt Academy [Академія експорту Х’юстона] (з 2007)

Інші посади,

діяльність

Голова Ради, колишній президент Асоціації українських правників Америки; голова і член Комітету з питань міжнародного підприємництва товариства Greater Houston Partnership; голова Ради з міжнародних питань і розвитку (сектор: Європа) мера міста Х’юстона; голова (комітету взаємодії), колишній віце-президент та секретар Association of International Petroleum Negotiators; член виконавчого комітету U.S.-Ukraine Business Council; член ради Houston District Export Council; член IВА та АВА та багатьох інших.

Попередні посади, досвід

Юрист-асоціат ЮФ Adams and Reese (2001-2004; з 2004 – партнер); ЮФ Artem & Hadden (1998-2001); Kleinberg, Kaplan, Wolfe and Cohen (1996, іноземний юридичний консультант); помічник голови Федерального суду Джеррі Бакмеєра (Jerry Buckmeyer, U.S. Federal Court , Southern District) (1995); «український досвід» співпраці з українськими ЮФ і компаніями (1990-1994)осві

Сфери практики

Корпоративне право, включно з М&A, корпоративні фінанси, міжнародні бізнес-трансакції, юридичне представництво американських компаній за кордоном  та іноземних компаній в США

Освіта, кваліфікація

Допуск до практики: Україна (1993); США (Нью-Йорк, 1997; Техас, 1999; U.S. Court of International Trade)

Освіта: ЛНУ ім. Івана Франка (1992, спеціаліст), Southern Methodist University School of Law (1995, LL.M., 1998, J.D.)

Володіння мовами

Українська, російська, англійська, польська, іспанська

Авторитет (учитель) у праві

Професори права університету Southern Methodist: John Lowe, Joseph Norton, Marc Steinberg, Peter Winship

Проф. досягнення

Нагорода Президента Association of International Petroleum Negotiators; член редколегії SMU Law School Computer and Technology Law Journal; відзнака  «Texas Rising star» в сфері M&A міжнародному праві

Проф. мрія

Стати суддею Верховного Суду США

Проф. кредо

Рівноправне ставлення до клієнтів; оперативність і якість обслуговування. Як результат – добрі особисті стосунки з клієнтами

 

ЮРИДИЧНИЙ БІЗНЕС

У більш як 300-мільйонних США нараховується понад мільйон сто тисяч юристів. Переважно вони займаються приватною юридичною практикою в більше ніж у більш ніж 100 тисячах юридичних фірм, які, з-поміж інших статистично позначають терміном «офіси юристів» (офіційна статистика на березень 2005 року: правові послуги в США надавали 1 199 470 осіб, з яких 174 938 працювали в «офісах юристів»). Ці юридичні фірми, зокрема найбільші, так звані «корпоративні» та «мега-» ЮФ, займаються тим, що ми називаємо юридичним бізнесом.

Пане Підгірський, чому такий масштабний феномен юридичної фірми в США?

США має надзвичайно розвинуту, можливо, найбільш розвинуту, корпоративну систему. Відповідно, розвинутою є й система корпоративного права. Тобто підприємницька діяльність без корпоративного юриста практично нездійсненна… Корпоративне право є надзвичайно складним у всіх своїх сегментах і тому неможливо знати всі його нюанси.

Тобто юрист і ЮФ – необхідні елементи ведення підприємництва в США?

Так. Законодавство настільки складне, що не використовуючи юристів корпорації свідомо чи несвідомо порушують закони. Як наслідок, можливі серйозні штрафи, анулювання ліцензій і дозволів, кримінальна відповідальність керівників підприємств тощо.

Якщо такою значною є потреба в юристах, то чи не краще мати своїх?

У багатьох великих компаніях великі штати юристів – юрисконсультів. Для прикладу, на  «Енроні» працювали 400-450 юристів. Але цього не вистачає, бо ЮФ мають фахівців вузької спеціалізації. Ставки деяких із них сягають понад 1000 доларів на годину. Не кожен може оплатити їхню працю, але якщо оплачують, то знають за що. Спеціалісти дорого коштують. А є міжнародні корпорації, які мають усього одного юриста чи кількох юристів у своєму штаті. Від її імені наймаються ЮФ, таким чином здійснюючи аутсорсинг юридичних послуг. Вони наймають ЮФ залежно від специфіки потреби. Голова юрвідділу фактично наглядає за діяльністю юристів, ЮФ, доповідаючи раді директорів корпорації.

Не дешевше мати «своїх» юристів, аніж платити великі гонорари?

Це залежить від компанії. Одні вирішують робити більше роботи всередині, аніж наймати ззовні. Інші – навпаки. Але з витратного боку, юристам треба платити солідні зарплати, внески в пенсійний фонд, преміальні тощо. Деякі компанії, як «ЕксонМобіл», де штат юристів сягає до 500 осіб, можуть собі це дозволити. При цьому вони наймають й до 100 ЮФ із різних питань – залежно від специфіки питань і географічного розташування.

Погодинна оплата праці – американська практика, яка набула поширення і в нас. Складається, враження, що американські компанії, якщо не охоче, то, принаймні, з готовністю оплачують значні суми гонорарів. Хто вирішує питання оплати гонорарів в американській корпорації?

Це питання бюджету. Й цим питанням займається керівник юрвідділу. Такий відділ – один із багатьох у корпорації. Але головним відділом корпорації в США вважається той, який приносить гроші. Глава цього відділу має найбільший вплив. Юридичний відділ не приносить гроші, він витратний. Так ось, керівник відділу приходить до ради директорів і каже, наприклад: «мені потрібно 5 мільйонів доларів на цей рік». Його питають: «Чому 5, торік же було 3 мільйони?». Юрист відповідає: «тому що до нас подали серйозний позов». Скажімо, якщо бюджет затверджують, то він, йдучи до юристів ЮФ, думає собі, як укластися в бюджет і це зумовлює його вибір, він змушений балансувати.

Разом із тим є й інші компанії. Як, наприклад, фірми з «прайвет-еквіті», що мають великі капітали й купують інші компанії. Йдеться про значні трансакції тож, відповідно, й рахунки юристів можуть бути значними, сягати мільйонів доларів.

Останнім часом компанії уважніше підходять до оплати праці юристів, намагаються економити: вивчають ставки адвокатів, обсяги роботи. Також, скажімо, є питання оплати праці юристів першого року: відзначається, що вони ще не достатньо досвідчені в практичному плані. А їхні зарплати зросли за останні 5 років на 65 тисяч доларів – зі 100 до 165 тисяч на рік. Але партнери ЮФ виставляють рахунки за своїми ставками й набігають ще більші суми. То ці гроші платяться за рахунок клієнтів, а клієнти це добре розуміють.

Тобто відбувається балансування: компанії визначають, як зменшити кількість фірм для представництва, заплатити небагато, але отримати якісні послуги.

Як визначається сума можливих гонорарів, які стандарти?

Це обговорюється і є предметом переговорів. За клієнта партнер, який відповідає за партнера. Це обговорюється безпосередньо, електронною поштою, телефоном чи за допомогою відео-конференції. Великі компанії мають свої стандарти надання (їм) юридичних послуг. Часом стандарти викладені на 15 сторінках, часом – на 3. Вони передбачають формат меморандуму, навіть який шрифт, списки осіб, з якими дозволяється чи не дозволяється контактувати, як покриваються витрати (скажімо, що вартість копій, факсів не оплачується). І фірми погоджуються, особливо, якщо йдеться про великого клієнта. Тобто клієнти висувають свої вимоги. Ти їх або приймаєш, або ні. Це твоя проблема. Це все вирішується шляхом переговорів. В Америці все є предметом переговорів.

Чи чули ви про випадки «відкатів» у юрбізнесі в США?

Я ніколи про таке не чув. Це неетично й може призвести до кримінальної відповідальності. Адже начальник юридичного відділу - це посадова особа компанії. Так ось, якщо йому платять, припустимо, 5% від суми «відкату», то це означає, що він оббирає компанію на ці відсотки, адже контракт із фірмою міг бути на 5% дешевшим. Якщо компанія «публічна» (її акції продаються), то це може мати ще гірші наслідки. За порушення етичних правил професійної діяльності його може бути позбавлено ліцензії на право практики.

Ми чули про скандали в американських ЮФ? Що робиться, аби їх не було?

У Штатах ЮФ вводяться спеціальні департаменти чи призначаються особи, чиїм завданням є перевірка дотримання нормативних вимог. Деякі зміни були введені й законодавчо.

Уявімо собі ситуацію: юрист, аби засвідчити договір, приносить його до нотаріуса, з яким попередньо домовляється, що частину суми від засвідчення угоди отримує юрист. Які б наслідки це потягло для юриста в США?

У США договори нотаріально не посвідчуються, тому подібна ситуація неможлива.

А якби засвідчувалися?

Юрист більше не працював би на фірмі. Бо він фактично займається підприємницькою діяльністю. І юрист зобов’язаний про це завчасно повідомити й отримати «добро» від курівництва. Якщо він цього не зробить, то компанія може подати позов до ЮФ та юриста, стверджуючи: вони були зацікавлені в цій трансакції і діяли ситуації конфлікту інтересів клієнта.

Який рецепт попадання ЮФ на «пенал» (фірми, які наймаються компаніями)?

Ключові чинники: кваліфікація, розмір ставок, відомість і особисті стосунки з менеджментом.

Наскільки важливо й надалі бути «там, де юрист» у зв’язку з розвитком технологій?

Все ще є важливо у деяких випадках. Припустімо, компанія знаходиться в техаському Х’юстоні. Її придбала нью-йоркська компанія. Скажімо, останній компанії потрібно проконсультуватися з юристом. Тоді вони телефонують ЮФ і кажуть: „Приходьте, нам потрібно переговорити”. Вони не хочуть летіти 3,5 години до Х’юстона. Для розвитку бізнесу в певному регіоні потрібен персональний контакт.

 

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВІДГУКИ

Пане Підгірський, які сучасні тенденції в світі юридичного бізнесу в США?

Одна з них - великі ЮФ починають спеціалізуватися.

В якому смислі?                                                                  

Скажу мовою аналізу, зробленого компанією «Маккінзі» для однієї ЮФ, яка пройшла реструктуризацію: відкидайте „балк-ворк” (bulk-work), тобто типову роботу за невисокими ставками, спеціалізуйтеся на великих проектах, проектах фінансових, проектах із розвитку інфраструктури.

Чому?

Бо за цю роботу можна підняти ставки, акумулювати більший дохід.

Відзначите ще якісь тенденції?

Віднедавна розмір погодинних ставок юристів у Нью-Йорку перевищив 1 000 доларів. Це достатньо великі гроші.

Невже такого не було раніше?

Були винятки. Деякі ж юристи мали ставки 990 доларів. Це через певний психологічний бар’єр. Але його подолано.

Це в Нью-Йорку. А в інших містах?

Це очікується й в інших містах.

Як реагують клієнти?

Клієнти, особливо спочатку, реагували негативно. Проте їм потрібні поради спеціаліста. Й спеціалізація партнера впливає на розмір ставки. Але цьому партнеру треба мати достатньо роботи, адже це його ставка взагалі. Нема роботи – неможливо підтримувати високу погодинну ставку.

Чи не перебільшені ці ставки?

Я особисто вважаю, що це великі гроші. Хто може бути вартий клієнту таких грошей? Якщо порахували за хвилину, то виходить 16,6 доларів за хвилину, 166 доларів за 10 хвилин. Який сервіс можна надати за 166 доларів за 10 хвилин!? Але деяким клієнтам варто заплатити такі великі гроші, аби вирішити їхні специфічні проблеми.

Чи не було заяв з боку бар-асоціацій про неетичність високих ставок?

Ні, не чув. Ставка є предметом договору між клієнтом і юристом. Діє свобода договору: домовилися про 5 тисяч за годину, так і буде. Інше питання – чи дійсно юрист витратив певну кількість часу, виконуючи роботу. Клієнт може, проглянувши рахунок, сказати: «Я цього не заплачу, бо ви не могли стільки часу потратити на цю роботу». Але система така: клієнт завжди правий. І якщо юрист схоче подати на клієнта до суду, то клієнт може подати зустрічний позов і скаже: «робота не коштує 5 тисяч, це коштує 1 тисячу», й, крім того, може звинуватити юриста в наданні неякісних послуг. Клієнт завжди може сказати: «ваш рахунок необґрунтований». Й тоді юристу доводиться обґрунтовувати, він каже: «ми дійсно провели стільки часу, виконуючи ваше завдання….»

Які альтернативи погодинним ставкам?

Загалом у США використовують три системи: погодинні ставки, оплата за кінцевим результатом і «рітейнери».

При погодинних ставках можуть використовуватися й „кепи”, тобто обмеження загальної суми гонорару. Клієнт каже: «на це завдання може бути витрачено не більше ніж таку-то суму».

Оплату за кінцевим результатом використовують так звані plaintiffs firms, зокрема в позовах і процесах від імені фізичних осіб, які не мають достатньо грошей. Фірми вкладають гроші в ці процеси. Вигравши позов, вони отримують 30-40% від суми позову.

Третя система – „рітейнер”. Клієнт платить фірмі певну суму на місяць й в обмін фірма надає спеціалізовані послуги в межах цієї суми.

Так, начальник юридичного відділу, вивчаючи пропозиції фірм, просить їх надати на приблизну суму очікуваних витрат за завдання. Це вони хочуть знати, аби „закласти” в бюджет суму або ж дізнатися, чи не забагато від них просять.

Наскільки глобалізація та розширення ЮФ впливає на атмосферу в фірмі?

Чим більша фірма, то менше контактів між партнерами. Буває партнери не дуже знають один одного, вони часом не знають, хто є партнером чи юристом на іншому поверсі офісу фірми. Всі дуже зайняті, не мають часу для спілкування. Деякі юристи навіть не мають часу ходити на обід. Крім того, структура менеджменту ЮФ стає корпоративною. Керівництвом компанії займаються не лише юристи, наприклад, на посадах виконавчого директора чи директора з питань фінансів (Chief Financial Officer). Це добре для корпорації, бо вони займаються бізнесом. У деяких ЮФ доходи сягають 1,5-2 мільярдів доларів, тому їм потрібна корпоративна структура. Але при цьому втрачається колегіальність відносин із іншими юристами.

Чи планує фірма «Адамс енд Різ» розширюватися, можливо, відкритися в Україні?

Так, ми плануємо розширюватися і подивимося - можливо, відкриємо офіс в Україні.

Це питання на порядку денному чи це обговорюється лише на рівні ідеї?

Ми це обговорюємо. Є робота для нас в Україні чи інших країнах СНД, є потреба і в клієнтів. Якщо буде комерційний сенс у цьому, а ми це прораховуємо, і це залежатиме від рівня клієнтури, то ми відкриємося.

Якщо ви або ваші клієнти мають досвід роботи з українськими юристами, то які відгуки?

Клієнти порушують питання про якість роботи. Часом юристи не знають як працювати, у якій формі надавати послуги. Особливо якщо юристи, юридичні фірми не мають досвіду роботи з американськими компаніями – й це не лише питання українських ЮФ.

Система працює так: якщо клієнт дзвонить мені ввечері й каже: «Мені потрібен твій висновок і меморандум на завтра, на 10 ранку, бо я завтра доповідаю менеджменту», то це буде зроблено. При цьому робота має бути виконана якісно, довершеною англійською мовою і з стислими прагматичними висновками, зрозумілими менеджменту. Йдеться про переклад не лише тексту, але й, так би мовити, системи права, законодавства в порівняльному аспекті. Не потрібні розлогі письмові розповіді - потрібні чіткі системні відповіді на допомогу бізнесу.

Юристи у США для того, аби допомагати бізнесу. Бізнесу не треба висновки про те, що чогось не можна зробити, потрібен висновок про те, як це можна зробити. В нашій системі підхід такий: «це не можна й те не можна». Натомість в американській системі підхід такий: «ми вивчили законодавство. Воно забороняє такі дії. Але можна підійти таким чином…. У зв’язку з цим можуть виникнути такі й такі питання: юридичні, політичні…». Таким є підхід, який очікує американський клієнт. Й це питання підготовки, бо ми були вивчені в системі: «Це не можна робити», а там діє система «Як можна зробити» і зробити якнайшвидше. Бо бізнес не може чекати. Це і є прагматичний підхід.

Чому ви обрали саме сферу нафти і газу? Займалися цим в Україні?

Ні. Але Х’юстон, як кажуть, є світовою столицею нафти і газу. Там мають представництва всі світові нафтогазові компанії.

Наскільки складно практикувати в цій сфері промисловості?

Цього треба навчатися. Це специфічна галузь й відразу в неї не ввійдеш. Треба розуміти саму індустрію, які питання в ній виникають, які тенденції, знати американське та міжнародне законодавство… В США я вивчав спеціальні курси, згодом – спеціалізувався на цих питаннях.

 

 

ОСОБИСТІСТЬ

Андрій Підгірський – один із кількох десятків українських юристів, які на початку 90-х отримали ступінь «магістра права» (LL.M., Master of Laws) у США. Але замість того, аби повернутися в Україну, він здобув ще й базовий ступінь американського юриста JD (Juris Doctor). Ще студентом у США він уже мав право практики в Нью-Йорку – те, чого прагнуть інші американські юристи. У 1998 році, отримавши запрошення в чикагський офіс фірми «Алтгеймер енд Грей» (чий київський офіс згодом став частиною ЮФ «Чадборн енд Парк»), він вирішив на користь клівлендської ЮФ Arter & Hadden. На той час він уже був допущений до практики в штаті Техас. Пропрацювавши 3 роки, його найняли в х’юстонський офіс фірми з луїзіанськими корінням і французьким впливом ЮФ Adams and Reese. За 3 роки Андрій Підгірський, завдяки успішній практиці в сфері корпоративного права в сферах нафти і газу, розвитку власної клієнтури став співвласником ЮФ Adams and Reese. Й це при тому, що в на цей час припало його одруження і народження дітей. Андрій Підгірський став перший юристом «нового покоління» з України, який очолив Асоціацію українських правників Америки.

Пане Підгірський, більшість українців, які навчалися у США на «магістра», не продовжили навчання, повернулися до Україні? Ви – ні. Чому?

Після здобуття LL.M.? я вирішив отримати право практики в Нью-Йорку. Планував скласти іспит і, пропрацювавши рік, повернутися до України.

Думка отримати «допуск» в Нью-Йорку була вашою чи вас хтось спонукав?

Ця думка обговорювалася з-поміж моїх колег по курсу в магістратурі. Вони були з Німеччини, Швейцарії, Японії, Канади, усього світу. Вони розповіли мені про таку можливість і я подумав: «чому б ні?».  Згодом, склавши іспит, пропрацювавши рік, я вирішив залишитися. Але для цього мені потрібно було отримати ступінь Juris Doctor (JD). Він кваліфікував мене на право практики в інших штатах; на той час лише Нью-Йорк і Каліфорнія дозволяли складати кваліфікаційний іспит («бар-екзем») після магістратури. Крім того, фірми «не так дивляться» на іноземців, які хочуть стати партнерами, але не мають JD. Та й загалом програма JD – це вищий рівень.

Але як вдалося закінчити програму JD за 2 роки?

Це зайняло 2,5 роки. Я продовжив навчання в тому ж університеті, де навчався в магістратурі. Частину кредитів, отриманих раніше, й навіть в Україні, мені зарахували. На той час мене добре знали в університеті, я також вже був адвокатом в Україні, отримав право практики в Нью-Йорку. Це навіть видавалося дивним.

Як ви профінансували своє навчання?

Для навчання в магістратурі я отримав стипендію від Асоціації українських правників Америки та Асоціації американських юристів. Згодом, на «повне» навчання в мене вже були гроші, зароблені під час року роботи. Крім того, я отримав стипендію, також працював під час навчання.

Як ви опинилися в «Адамс енд Різ»?

Мене найняли через хед-хантерські фірми. На той час у мене вже було достатньо досвіду  з М&A і я шукав міжнародне місто для практики. Мені подобався Техас і зокрема Х’юстон, мені зробили пропозицію. У фірми також на той час був офіс у Москві (який закрили під час фінансової кризи в 1996 році). Також сподобалася культура фірми. Так я опинився на цій фірмі.

Ви були президентом Асоціації українських правників Америки, очолюєте раду Асоціації.  Якою є українська «юридична діаспора» в США, наскільки вона об’єднана?

Об’єднувати – це одна з функцій Асоціації. Вона нині нараховує близько 150 юристів. Й членство збільшуватиметься. У США зростає кількість юристів українського походження. Вони останнім часом «піднялися»: займають чільні й високі посади в корпораціях, є партнерами великих юридичних фірм, суддями, зокрема федеральними, є чимало юристів, які працюють в різних напрямках права. Що потрібно – це єдність. Невдовзі ми організовуємо ряд прийомів у Нью-Йорку, Чикаго, Детройті й нас буде більше. Сподіваємося також провести ряд спільних заходів і в Україні.

У чому проблема з єдністю?

Юристи дуже зайняті. Потрібно докладати додаткові зусилля. Й потрібно, аби хтось це все організовував. Ций й займається Асоціації, її керівництво.

 

УСПІХ

Пане Підгірський, ви вважаєте себе успішним юристом?

Не знаю, не важливо ким я себе вважаю, важливо ким мене вважають інші.

Так чим завдячуєте освіті своєму успіхові?

Так, з-поміж іншого, своїй юридичній освіті: я здобув повну освіту й в Україні, й в США. Не знаю нікого з українців, який би зробив те саме.

Які критерії успіху?

Мої критерії такі: якщо тобі подобається твоя робота, атмосфера, клієнти, це збалансовано з сімейними відносинами, – то це успіх.

Ви не назвали гроші й статус?

Гроші ніколи не можуть єдиним критерієм успіху. Бо їх завжди бракує. Ви можете заробляти 100 мільйонів доларів і їх теж може не вистачати.

Чому?

Бо зростають потреби. Я прочитав цікаву американську статтю, в якій стверджується, що в США найбільше задоволених життям з-поміж тих, хто заробляє в середньому 55 тисяч доларів на рік. Що більше людина заробляє, то задоволення від життя не зростає, а часом – зменшується. Тобто гроші не можуть бути критерієм задоволення від життя.

Щодо статусу, то статус юриста є повсюдно престижний. Країна не має значення.

Якщо ви заробляєте більше чи бажаєте більше заробляти, то зростає відповідальність й очікування. Треба «приводити» більше клієнтів, генерувати дохід. Й на це витрачається ще більше часу. Але головна задача юриста – це збалансовувати роботу й сімейне, приватне життя. Адже час швидко минає, діти зростають, пролетять 20 років і ви можете чимало втратити. Невипадково, здається, Авіцена радив уявити собі, що сьогодні – день твоєї смерті й подумати про те, що ти зробив і як би ти хотів, аби про тебе думали найближчі до тебе люди: друзі, сім’я, колеги. Тож, слід працювати над тим, як цього досягнути.

Тобто не варто гнатися за статком?

Це не має бути головним. До того ж, можна собі зашкодити. Мої колеги розповідали про одного юриста, який працював у одній великій американській ЮФ. Він хотів утвердитися, багато працював. І помер сердечного приступу під час завершення супроводу трансакції. Залишив після себе двох дітей.

Який ваш рецепт балансування?

Рецептів нема. Але в нас усіх є вибір. Все залежить і від того, де ви працюєте. Адже великі фірми багато платять, але й багато вимагають. Треба працювати в суботу-неділю.

Але якщо клієнту потрібен меморандум «з сьогодні на завтра зранку» – то це нормально? Невже так можна збалансовувати роботу і приватне життя?

У нашій професії це нормально. Але якщо таке відбувається кожної суботи-неділі, кожного вечора, то це дисбалансовує моє життя. Правда, як партнер я можу в таких випадках балансувати. Інакше це буде те, що в США називають rat-race – «перегони пацюків».

Ви один із не багатьох українських юристів, хто не просто став «американським» правником, асоціатом ЮФ, але й партнером великої американської ЮФ. Як ви цього домоглися?

Багато і старанно працював. Я генерував чимало клієнтів, те, що ми називаємо book of business.

Це клієнти фірми чи ваші клієнти?

Це були всі мої клієнти.

І як ви їх приваблювали?

Виступаю на різних заходах, конференціях – правових і бізнесових, викладаю, є членом багатьох організацій.

Може це й справа харизми?

Не знаю, але в мене добрі, а іноді навіть приятельські відносини з моїми клієнтами.

Який рецепт?

Треба бути там, де клієнт і треба щиро цікавитися справами клієнта. Завжди мати при собі картку, яку ви даєте потенційному клієнтові. Адже так буваєте, що до вас звертаються через роки після того, як ви зустрілися з людиною.

Яка подія у вашому житті стала епохальною, важливою?

Народження моїх дітей.

Чому?

Вони надають іншу перспективу в житті: що не все в житті крутиться навколо грошей і статусу.

Ваші діти народилися, коли ви були на шляху від асоціата до партнера. Це не завадило кар’єрі?

Ні, не завадило. Навпаки.

Вважаю, що в кожного свої цілі, а також схильності. Юридична освіта, як, до речі, й технічна, створює чудові передумови для успіху в житті.

Ваші батьки – юристи?

Ні, я народився в сім’ї інженера та медика.

І чому стали юристом?

Я відчував у собі підприємницьку жилку. Але на той час у нас не було бізнес-шкіл і тому я пішов на юридичний.

Не хотіли згодом вивчати бізнес?

Додаткові знання з фінансів і бухгалтерії не зашкодять юристові. Лише допоможуть, зокрема розуміти бізнес, своїх клієнтів. Деякі юристи вважають себе найрозумнішими, навіть за бізнесменів. Але клієнти заробляють більше й ще дають роботу юристам. Не знаю, хто тут правий, але я констатую цей факт.

Розповім історію. Ми консультували клієнта, який хотів придбати нафтопереробний завод. Віднайшли об’єкт, але на об’єкті «висіла» 20-тимільйонна заборгованість. Ми порадили клієнтові «збити» ціну. Але клієнт наполіг на якнайшвидшому завершенні придбання попри ціну 200 мільйонів доларів, а також оформлення дозволів. Як і просив клієнт, все було зроблено для того, аби завод почав працювати влітку. Саме в той час пройшли буревії «Катрін» і «Ріта», згодом ціна на бензин піднялася з 1,20 до 3,20 за кілька днів. Взятий на суму 400 мільйонів доларів кредит бізнесмен повернув за 3 місяці. Звісно, він не міг передбачати буревіїв, йому пощастило, але мав добре знати, що ціни на бензин піднімаються влітку. А те, що йому говорили адвокати про ці 20 мільйонів, для нього було не важливо.

Якщо ціль – заробіток грошей, то чи не думали ви зайнятися бізнесом?

Пропозиції були, клієнти постійно пропонують. Не можу сказати, що цього не буде. Але наразі - ні. Є фактори, які впливають на це рішення.

Що б ви хотіли сказати українським юристам?

Тим, хто хоче стати юристом, скажу: ставайте юристом не тому, що хочете заробляти гроші. Якщо так, то ставайте бізнесменом; вони заробляють більше. Ставайте юристом, якщо маєте повагу та любов до цієї професії, до її інтелектуальності. Питання грошей для юриста -другорядне. Не зациклюйтеся на грошах. Допомагайте суспільству, використовуючи правові знання, юридичну практику в плані не лише благодійності діяльності, але й розвитку законодавства й суспільства.

 

 

 

АНДРІЙ ПІДГІРСЬКИЙ: СМАКИ І ВПОДОБАННЯ

Колір

Темно-синій

Авто

Мерседес

Кухня, ресторан

Різноманітні. Головне – натуральність кухні

Парфум

D&G

Годинник

Нема

Джентльменський набір

Блекберрі

Місце відпочинку

Вахака (Мексика)

Книга та фільм

«Історія держави і права України та іноземних країн» та Braveheart

Хобі

Східні єдиноборства (кунг-фу), плавання, теніс, подорожування, мистецтво (опера, театр, музика тощо)

Публікація [Посилання], зі скороченнями:

Гроші - не єдиний критерій успіху (Інтерв’ю: Андрій Підгірський про останні тенденції юридичного бізнесу і чому варто думати про смерть) // Юридична газета. — 2008. — № 21 (156) (27.05). — С. 14-15.

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign