Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

XXIX Міжнародна конференція «Джерела права України, інших країн та міжнародної спільноти країн: історія та сучасність» (19-22.09.2013, Феодосія)

15.07.2013

Міжнародна асоціація істориків права, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Комісія історії українського права при Президії НАН України, Секція історії держави і права Наукової ради НАН України по координації фундаментальних правових досліджень повідомляє:  традиційна XXIX Міжнародна історико-правова конференція «Джерела права України, інших країн та міжнародної спільноти країн: історія та сучасність» відбудеться 19-22 вересня 2013 р. у м. Феодосія.

Для обговорення пропонуються такі проблеми:

  • * Сучасні філософсько-правові і загальнотеоретичні уявлення про джерела і форми права.
  • * Джерела права у контексті основних правових систем.
  • * Джерела права та історичні джерела.
  • * Джерела права і джерела юридичної думки.
  • * Джерела права України та інших країн на окремих історичних етапах суспільного розвитку.
  • * Особливості джерел окремих галузей права, специфіка джерел європейського та міжнародного права.
  • * Методологія і методика наукового дослідження окремих джерел права.
  • * Видатні пам’ятки права України та інших країн.
  • * Юридичне джерелознавство як науковий напрям.

(перелік проблем є орієнтовним і не обмежує творчої свободи учасників конференції)

 

Для участі у конференції членам МАІП необхідно до 3 вересня 2013 р. надіслати на e-mail першого заступника голови оргкомітету І. Б. Усенка (igbus0404@bigmir.net) стандартну заявку у формі відповідного пункту програми конференції та текст розгорнутих тез свого виступу, оформлений відповідно до вимог, що додаються. Матеріали конференції планується видати до її початку.

Особи, які не є членами МАІП, подають свої матеріали до 25 серпня 2013 р. через одного з членів асоціації, який несе відповідальність за науковий рівень виступу і відповідність текстів заявки і тез виступу нашим вимогам.

Основним місцем проживання учасників і проведення конференції є навчально-спортивна база «Динамо» (98114, Україна, АР Крим, м. Феодосія, проспект Леніна, 12). Орієнтовна вартість гарантованого проживання 150 грн/доба за одне місце у двомісному або тримісному номері з усіма зручностями. Є економічні номери за 80 грн/доба (в номері лише умивальник).

Триразове харчування – 90 грн/доба з особи (за бажанням).

Місцевий організатор – Редькіна Олена Миколаївна (контакти див. в офіційному довіднику МАІП)

Оргкомітет

 

 

Всім членам Міжнародної асоціації істориків права

Направляю погоджений з Президентом МАІП і місцевими організаторами текст офіційного запрошення на чергову конференцію МАІП.

Прошу взяти до уваги, що урочисте відкриття конференції орієнтовно розпочнеться 20 вересня 2013 р. об 11 годині.

День заїзду 19 вересня (четвер).

У рамках конференції відбудуться також чергове засідання Секції історії держави і права Наукової ради НАН України по координації фундаментальних правових досліджень, Комісії історії українського права при Президії НАН України і загальні збори Асоціації.

Прошу підтвердити одержання запрошення і сприяти максимальному поширенню інформації про конференцію серед членів МАІП.

Заявку на конференцію необхідно подавати вкладеним файлом з назвою «Прізвище(укр.)_Заявка_Феодосія.dok» за наступним стислим зразком:

Петренко Петро Петрович, професор кафедри теорії та історії держави і права Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор – Особливості методології дослідження історико-правової реальності скифо-античної доби.

Прибуде до м. Феодосія 19 вересня о __ поїздом №__, вагон__ . Т. моб._______.

Або

Прибуде м. Феодосія до вранці 14 червня власним автотранспортом. Т. моб._______.

Або

Планую лише заочну участь, придбати збірку матеріалів для мене доручаю члену МАІП ___________.

 

Подавати іншу заявку у вигляді анкети немає жодної потреби.

Звертаю увагу на необхідність вказувати у заявці:

  • повністю прізвище, ім’я та по батькові;
  • вчене звання і посаду (навіть якщо вони співпадають);
  • повну офіційну назву установи (без абревіатур типу КНУВС, ЛДУВС тощо).

 

Нам буде легше складати програму конференції, якщо Ви точно відтворите шрифти і розділові знаки за зразком.

Підкреслюємо, що у програму конференцій МАІП будуть включатися лише ті доповідачі, які заздалегідь подали свої матеріали для публікації. Виняток може бути зроблено лише для спеціальних гостей оргкомітету (передусім з інших країн).

Матеріали конференції ми збираємося видати до її початку. Стандартний технологічний строк для їх підготовки до друку і публікації – 1 місяць.

Отже, строки, які зазначені у запрошенні, є реальними і остаточними. Утім, не виключається прийняття матеріалів, надісланих із невеликим запізненням, але за умови компенсації їх авторами додаткових видавничих витрат.

Просимо уважно вивчити редакційні вимоги до публікації.

Персональне запрошення на конференцію тим, хто цього потребуватиме, може бути надіслано вченим секретарем МАІП, до якого прошу і звертатися. Особам, які не є членами МАІП, персональне запрошення, як правило, не надсилається.

Всі питання щодо умов розміщення учасників, маршрутів проїзду тощо прошу задавати безпосередньо О. М. Редькіній (контактні дані є в офіційному довіднику МАІП).

Перший віце-президент МАІП

професор І. Б. Усенко

              

РЕДАКЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ

у збірці матеріалів XXІX конференції МАІП (Феодосія, 2013)

1. Матеріали на конференцію виконуються, як правило, одним автором. Тексти у співавторстві приймаються лише після попереднього погодження з редколегією, якщо це доцільно з огляду на специфіку досліджуваної проблеми. Від учасників без наукового ступеня приймаються лише одноосібні статті.

2. Не рекомендується подавати доповіді, що є фрагментами раніше оприлюднених дисертаційних або монографічних досліджень, дублюють інші публікації автора. Оригінальність текстів буде перевірятися через мережу Інтернет.

3. Текст розширених тез виступу на конференції виконується українською, російською, польською, іншою слов’янською або англійською мовами.

4. Наприкінці матеріалу подаються короткі анотації українською, російською і англійськими мовами (зразок додається). Анотації прохання викладати в безособовій формі («розглядається», «аналізується», «висвітлюється») без вживання словосполучень «у доповіді», «у статті» тощо.

 

Зразок оформлення анотації:

Бондарук Т. І. (Київ). Правова традиція як категорія історико-правової науки

Досліджується проблема визначення категорії «правова традиція», її співвідношення з іншими базовими поняттями юридичної науки.

Бондарук Т. И. (Киев) Правовая традиция как категория историко-правовой науки.

Исследуется проблема определения категории «правовая традиция», ее соотношение с другими базовыми понятиями юридической науки

Bondaruk T. I. (Kyiv). The law tradition as a category of historical and legal science

The article is devoted to research the problem of «law tradition» definition as a law category and its correlation with other basic categories of legal science

Після кожної анотації подається 5–6 ключових слів.

Анотації і ключові слова слід розміщувати наприкінці основного тексту, тобто перед посиланнями, а не прив’язувати їх до останнього посилання.

5. Загальний обсяг всього матеріалу разом з анотаціями, як правило, не повинен перевищувати 12 000 знаків (з пропусками) – 7 стандартних сторінок. Перевищення обсягу на 30% (до 10 сторінок) дозволяється докторам наук і професорам, а також авторам основних доповідей методологічного характеру. Інші винятки допускаються лише з окремого дозволу редколегії. Обсяг буде перевірятися за опцією «статистика». Матеріал, що перевищує встановлені обсяги, може бути скорочено редколегією без окремого погодження з автором.

6. Матеріал оформлюється у вигляді текстового файлу набраного в редакторі Microsoft Word 6–11 шрифтом Times New Roman 14 кеглем. Просимо не застосовувати табуляцію і встановити для усього тексту в опції «Формат – Абзац» такі параметри: вирівнювання – по ширині, відступ справа – 0, відступ зліва – 0, інтервал перед – 0, інтервал після – 0, міжрядковий інтервал – 1,5 («полуторный»), відступ першої строки – 1 см. Поля з усіх сторін – 2 см.

7. Назва файлу, який надсилається електронною поштою разом з файлом-заявкою, має включати прізвище автора (авторів) українською або російською мовою і стандартне закінчення «_ Феодос.dok»

8. Відомості про автора подаються праворуч вгорі від заголовку публікації (опція – вирівнювання по правому краю тексту) з зазначенням лише прізвища та ініціалів і в дужках населеного пункту, де живе або працює доповідач (на розсуд автора). Повні відомості про всіх авторів будуть подаватися наприкінці відповідного видання єдиним списком. Заголовок виконується прописними літерами напівжирним шрифтом одним абзацом (опція – вирівнювання по середині тексту). Після заголовку перед початком основного тексту робиться один додатковий абзацний відступ.

 

Зразок оформлення початку статті:

 

Усенко І. Б. (Київ)

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ МІЖНАРОДНОЇ АСОЦІАЦІЇ ІСТОРИКІВ ПРАВА

Міжнародна Асоціація Істориків Права (International Association Historians of Law) – добровільне самоврядне об’єднання істориків права та інших фахівців, що професійно займаються дослідженням проблем історії права. Заснована 1996 р. за ініціативою вчених Харківського національного університету внутрішніх справ та Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Зареєстрована МЮ України як міжнародна громадська організація в 2000 р.

 

9. Посилання здійснюються лише автоматично з використанням опції «Вставка – Посилання («Ссылка») – Виноска («Сноска»)» з параметрами: кінцева виноска, формат «1,2,3…», до всього документу. Використання системи «ручних» посилань на кінцевий список літератури з квадратними дужками не допускається і відповідні тексти будуть повертатися авторам на доопрацювання. Текст виносок від основного тексту публікації відділяється автоматично і не потребує окремого заголовка («Література», «Джерела» тощо). Тексти виносок мають друкуватися прямим шрифтом (за винятком прізвищ та ініціалів авторів, які подаються курсивом) 12 кеглем, для чого у разі потреби треба внести відповідні зміни у налаштування через панель форматування.

Рекомендується використовувати виноски насамперед для вказівки на літературні і архівні джерела, а різного роду змістовні примітки (коментарі, ліричні відступи від основної теми тощо) розміщувати безпосередньо у самому тексті. У цьому виданні не бажано посилатися на джерела публікації Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, які є загальновідомими серед істориків права. Загальна кількість виносок, як правило, не має перевищувати 10.

10. Маємо спеціально звернути увагу, що виноска робиться до розділового знаку (крапки або коми), а не після (Зразок: Ряд сучасних учених стверджує, що право не зводиться лише до волі держави1. Проти цього послідовно заперечують прихильники консервативних поглядів, а також деякі інші вчені, що не їздять на конференції МАІП2.)

11. Бібліографічний опис творів друку у посиланнях здійснюється у скороченому вигляді відповідно до класичних стандартів. Тобто, на відміну від бібліографічного опису творів друку, рекомендованого для сучасних українських дисертаційних досліджень, прізвища всіх авторів мають згадуватися лише один раз на початку бібліографічного опису. Ініціали за загальним правилом вказуються після прізвища. Як виняток у відомостях про редакторів і упорядників видання (відділяються від назви видання однією «похилою») зазначаються спочатку ініціали, а вже згодом прізвище. У назві твору типологічніі атрибути «монографія», «навчальний посібник», «довідкове видання» тошо зазначаються (відокремлюючись від основної назви двокрапкою і починаючи з малої літери), лише якщо вони реально присутні на титульному аркуші видання. У області вихідних відомостей видавництва і організації, вказані у надзаголовку видання, зазначати не треба. Вказуються лише місце (з використанням усталених скорочень) і рік видання. Якщо характеризується видання повністю, то наприкінці бібліографічного опису вказується загальна кількість сторінок у виданні («56 с.»), а якщо цитується чи аналізується якась його частина, то посилатися треба лише на відповідні сторінки («С. 16–25»).

12. Якщо точна назва документа чи літературного твору є в самому тексті, то у посиланні можна подати відомості лише про архівну справу, часопис чи збірку, де міститься згаданий у тексті матеріал. Повний бібліографічний опис видання подається лише у першому посиланні. Надалі слід використовувати звороти «Там само», «Там же» або «Ibid» залежно від мови видання або використовувати скорочену форму, яка включає: 1) прізвище та ініціали автора; 2) зворот «Зазн. праця.» (якщо у публікації згадується лише одна робота цього автора) або перші кілька слів з назви роботи і три крапки (якщо у публікації цитується кілька робіта цього автора). Назви загальновідомих центральних державних архівів України можна відразу подавати абревіатурою, а найменування інших архівних установ перший раз слід подати повністю, а далі вживати обумовлений скорочений варіант. Нижче наводиться кілька прикладів рекомендованого бібліографічного опису.

  • 1. Спекторский Е. В. Энциклопедия права // Антологія української юридичної думки. – Т. 1. – К., 2002. – С. 462–463.
  • 2. Там же. – С. 464.
  • 3. Кистяковский Б. А. Право и метод // Русская философия права. – СПб, 1999. – С. 340–344.
  • 4. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ). – Ф. 10, спр. 18673, арк. 2.
  • 5. Скоткіна В. П. Інститут зовнішніх зносин // Юридична енциклопедія. – Т. 2. – К., 1999. – С. 700.
  • 6. Ейсман С. В. До питання про кодифікацію дитячого права // Червоне право. – 1930. – №20. – С. 856–858.
  • 7. Корпус магдебургських грамот українським містам: два проекти видань 20–40 років ХХ століття / Упорядники і автори дослідження В. І. Андрейцев, В. І. Ульяновський, В. А. Короткий. – К., 2000. – 215 с.
  • 8. Академічна юридична думка / Упорядники І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук; відп. ред. Ю. С. Шемшученко. – К., 1998. – 503 с.
  • 9. Ейсман С. В. Зазнач. праця. – С. 857.
  • 10. ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 20, спр. 18673, арк. 2.
  • 11. Бондарук Т. І. Західноруське право: дослідники і дослідження (Київська історико-юридична школа). – К., 2000. – С. 131–134.
  • 12. Там само. – С. 132.
  • 12. Diamond A. S. Primitive Law. – L., 1950. – Р. 54.
  • 13.Ibid. – Р. 57.

Тире ставиться, якщо номер тому (тобто без його назви) подається після міста : видавництва, року. - Т.1 перед сторінками. Якщо ж подається номер і назва тому, тоді вони ідуть безпосередньо після назви книги й у скількох томах, після крапки і без тире, напр.: Автор. Назва видання : у 3 т. Т. 1 : Назва тому...

 

13. У зв’язку з тим, що існують різні системи позначення лапок, з метою уніфікації текстів пропонується всім користуватися «друкарськими» («кутовими») лапками, тобто тими, які застосовуються у цих рекомендаціях.

14. З метою спрощення оформлення текстів рекомендується не використовувати так звані довгі тире, а користуватися скрізь лише «короткими» тире. Поширеною помилкою є написання дефісу замість тире, на що просимо авторів звернути окрему увагу. Нагадуємо, що дефіс використовується лише у складних словах, а в усіх інших випадках (в т.ч. і в бібліографічних описах) має бути тире.

15. Звертаємо увагу, що при посиланнях на сторінки, дати тощо не має бути зайвих пробілів навколо тире. Тобто треба писати С. 15–16, 1945–1946 рр., а не С. 15 – 16, 1945 – 1946 рр.

16. Для запобігання невиправданих трансформацій тексту рекомендуємо авторам взяти на озброєння такий спеціальний знак, як нерозривний пробіл. Виконується клавішами Ctrl+Shsft+ Space (Пробіл) або вибором опцій «Вставка – Символ – Спеціальні знаки – Нерозривний пробіл». Технічно можливо також відповідно спеціально налаштувати клавіатуру на введення цього знаку. Наявність нерозривного пробілу між знаками можна побачити на екрані, якщо увімкнути опцію «Недрукуємі знаки» («Непечатаємые знаки») на стандартній панелі інструментів MW. Якщо звичайний пробіл позначається крапкою, то неразривний – маленьким кружечком. Нерозривні пробіл слід, зокрема, ставити між прізвищем та ініціалами, в т.ч. між двома ініціалами, адже кожний ініціал – це окреме слово. Нерозривні пробіли ставляться також, щоб відокремити скорочене слово «сторінка», «рік», «століття», «вік» тощо від наступного або попереднього числового виразу. Наприклад: С. 25, 45 с., 1925 р., 1917–1921 рр., XV ст. тощо.

17. Кожний матеріал перед поданням редколегії бажано пропустити через автоматичну перевірку орфографії. Окрім того, звертаємо увагу на деякі типові «негаразди» в україномовних юридичних текстах.

17.1. Слід розрізняти терміни «зумовлений» (рос. обусловленный) і обумовлений (рос. «оговоренный»).

17.2. У нормативах української мови дозволяються лише звороти «відповідно до» та «згідно з» і ненормативною буде конструкція «відповідно (або згідно) законодавству».

17.3. Класичними прикладами русизмів є «приймати участь», «вірне рішення», «у повній мірі», «довгий час», «потім», «відноситися», «сумісний», «слідуючий», «вищезазначений». Правильно: «брати участь», «правильне рішення», «повною мірою», «тривалий час», «згодом», «ставитися», «спільний», «такий», «зазначений вище»

17.4. Рекомендуємо звернути увагу, що в юридичних текстах слід розрізняти написання в родовому відмінку: «акта» (юридичного документа) і «акту» (певної дії); «терміна» (поняття) і «терміну»(межі у часі), а також «недоторканність»(юрид.) і «недоторканість» (цнотливість), «поділ» (рос. «разделение») і «розподіл» (рос. «распределение»).

17.5. Радимо також подбати (у разі потреби зазирнути у словник) про правильне використання таких парних термінів, як «строк» і «термін», «виключний» і «винятковий», «військовий» і «воєнний», «заінтересований» і «зацікавлений».

15. У наших традиціях, згадуючи прізвища колег або історичних постатей, кожного разу вказувати ініціали (здебільшого, якщо це не бюрократичний список, перед прізвищем, а не після). Зокрема, коли це реально можливо, слід вказувати і другий ініціал (по батькові).

16. Вживаючи маловідомі іноземні прізвища, бажано після українського перекладу у дужках подавати їх оригінальне написання.

17. У переліках не рекомендується після двокрапки маркувати абзаци знаком тире, оскільки правилами пунктуації таке не передбачено. Великі складносурядні речення, окремі частини яких розділяються знаком «;», не повинні містити в середині себе знаку «крапка».

18. Після звороту «так званий» наступне слово не треба брати у лапки.

19.Замість «найбільш вживаний», «найбільш оптимальний» тощо редактори рекомендують «найвживаніший», «найоптимальніший»тощо.

Точне виконання цих вимог помітно спростить редакційне опрацювання текстів і прискорить вихід у світ наших видань.

І. Б. Усенко

1На конференцію приймаються лише оригінальні матеріали. 2Порядний науковий керівник має не лише красиво зробити свою статтю, а й перевірити додержання цих вимог своїми підлеглими, аспірантами і здобувачами. Це ж стосується і членів МАІП, які рекомендують до друку матеріал «сторонніх» авторів.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign