Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

Німецький виклик Болонському процесу - Інтерв’ю з проф. Гейдельберзького ун-ту Вінфрідом БРЮГГЕРОМ

24.04.2007

Вінфрід Брюггер (Brugger) – відомий німецький правознавець, д. ю. н., професор та завідувач кафедри публічного права, державного права та філософії права юридичного ф-ту Гейдельберзького ун-ту. З 2003 до 2008 рр. – співробітник Інституту фундаментальних досліджень імені Макса Планка (м. Ерфурт). Професор Брюггер – автор 10 і редактор 7 монографій, більше 130 статей та 90 рецензій, інших публікацій.

 

—    Герр професор Брюггер, традиційно німецька система підготовки юристів орієнтована на підготовку судді. Що змінилося за останні 10 років?

—    Значною мірою змінено законодавчі положення щодо підготовки юристів. Підготовка  судді лишається метою системи, але зміни, водночас, акцентують і на виробленні у випускників професійних навичок, і умінь анвальта*, а також здібності до ведення переговорів. Тобто можна сказати, що німецька система підготовки юристів на сьогодні зорієнтована як на підготовку до суддівської, так і анвальтської діяльності.

[* З нім. Anwalt  – адвокат, повіренний, захисник. Слово Anwalt транслітеровано, бо адвокат – це Rechtsanwalt, прокурорStaatsanwalt, тобто слово Anwalt є коренем обох слів. Змістовно різниця у тому, на чиїй стороні, держави чи фізичної/юридичної особи, Anwalt. ]

—    Що зумовило зміни? Ринок?

—    Частково зміни ґрунтувалися на пропозиціях адвокатури. Частково вони зумовлені й тим фактом, засвідченим статистично, що лише незначна частина випускників стає суддями – це 5-10%, тоді як 80% – анвальтами. Розуміння цього й зумовило потребу змін.

—    Але невже про це було відомо раніше?

—    Так. Проте раніше не було готовності поступитися класичною системою підготовки юристів. Дійсно, є резони, які свідчать на користь відмови від «суддівської моделі». Але позиція авальта як така є суто інструментальною. Право використовується як інструмент на користь того, хто за це пропонує гроші. Це істотно, коли ми говоримо про професію, але така позиція не дає можливості для повноцінного відображення права. Це якраз повноцінно і забезпечується підготовкою судді, який віддає законності та обґрунтованості першочергове значення. Добра підготовка юриста повинна охоплювати й інші аспекти, навчати відображати як різні позиції сторін, так і більш нейтральну, «справедливу» позицію.

—    З літератури дізнаємося, що реформа системи підготовки юристів у Німеччині триває увесь час, більше 200 років. Проте істотно її так і не змінено: залишено закладену в Пруссії систему 4-5-річного навчання, згодом референдаріту, тобто практики, й отримання статусу юриста. У чому секрет стабільності системи?

—    Основа системи залишається незмінною. Вона ґрунтується на різниці та врахуванні двох частин: університетської підготовки та практики. У межах цих частин завжди було й є певне різноманіття форм. Суттєві зміни стосувалися, як я наголошував, на акцентуванні підготовки анвальта. Іншою суттєвою рисою може стати розмежування двох етапів: університетського навчання та референдаріату. На сьогодні землі Баден-Вюртеберг та Саксонія запровадили таке розмежування, проте юридичні факультети відмовляються. Зокрема, на тій основі, що класична система поєднання університетського і практичного навчання виправдана і пройшла перевірку часом.

 

Юрфаки проти Болонського процесу

—    Нині в Україні набирає обертів Болонський процес. Ми знаємо, що в Європі неоднозначно сприймають деякі його аспекти, зокрема, щодо юросвіти. З огляду на особливості системи підготовки юристів у Німеччині, якою є німецька позиція?

—    Наміри Болонського процесу загалом реалізовано в німецьких університетах. Проте є три факультети, які не сприймають цей процес. Це стосується таких фахів, як «медицина», «теологія» та «правознавство». Вони вважають, що в «болонських рамках», тобто на рівнях бакалавратури та магістратури, ці фахи правильно опанувати та практикувати неможливо. Це тому, що вони є настільки складними, що їх практично неможливо опанувати впродовж трьох, плюс один, два роки. Якщо ж таки йти цим шляхом, то це може спричинити знецінення фаху, зменшення рівня кваліфікованості спеціалістів. Зокрема, у сфері правознавства панує думка, що хорошого юриста, який має володіти ґрунтованими професійними знання та опанувати навичками, можна підготувати за нинішньої системи «державних» іспитів.

—    Звідки така впевненість?

—    Одне з обґрунтувань – той факт, що коли ми своїх, підготовлених у Німеччині, юристів надсилаємо, так би мовити, в світ, наприклад до Великобританії чи США, то вони повсюдно визнаються як найкращі. Це було б неможливим, якщо б наша система підготовки юристів була поганою, якою її прагнуть зробити деякі політики.

—    В Україні ідея Болонського процесу про визнання дипломів була сприйнята  позитивно. Водночас, ряд новел, зокрема запровадження «модулів», студентів роздратували, їх не сприйняли.  Яким є досвід Німеччині, які плюси і мінуси стали очевидними?

—    Ряд юридичних факультетів пристали на Болонський процес, але з-поміж них ви не знайдете жодного «класичного факультету». Це зроблено в Східній Німеччині чи в Північній, як, наприклад, в Університеті Карлсвальду. Факультети, що чинять спротив цьому процесу, обґрунтовують власну позицію тим, що юрист, який є бакалавром, навряд чи може вважатися таким, що дійсно опанував ті галузі права, якими займатиметься. Потенційною перевагою можна вважати, як ви відзначили, те, що за умов впровадження Болонського процесу у всій Європі теоретично юрист зможе вільно переїжджати і працювати, де забажає. Проте насправді юристи «зв’язані» з правовими системами, які вони вивчають і в яких вони працюють. Тому навряд чи французький, англійський чи український юрист зможе надавати кваліфіковану допомогу за німецьким правом у Німеччині, не говорячи вже про те, аби бути суддею. Отже, більшість юридичних факультетів у Німеччині не переконані в тому, що Болонський процес у частині підготовки юристів є доброю справою.

—    І які прогнози щодо результатів протистояння?

—    Може так трапитися, що тиск міністрів фінансів буде настільки сильним, що юридичні факультети поступляться власною позицією.

Спілкувався Славік БІГУН
м. Гейдельберг, 24.04.2007

 

Публікація (посилання):

Німецька система підготовки юристів кидає виклик Болонському процесу (Інтерв’ю з професором Гейдельберзького університету Вінфрідом Брюггером) // Юридична газета. — 2007. — № 25 (109) (25.06). — С. 8.

Завантажити публікацію в оригіналі 

 





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign