Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрСлава Публікація: Юристи олігархів

06.02.2008

Який бізнес-юрист не мріє привабити багатого клієнта? Таким, безперечно, є так званий олігарх. Спробуємо стисло і без претензій на вичерпність окреслити, хто такі олігархи, як і для чого вони наймають юристів.

Олігархи

За класичним визначенням, олігарх – це представник олігархії, тобто влади небагатьох. Олігархія протиставляється автократії (одноосібній владі) та демократії (владі народу, багатьох). Але більш доречним для нашої теми є термін “російський олігарх”. Таким вважають надзвичайно багатого та політично впливового підприємця. Це – бізнес-олігарх.

Олігарх у цьому смислі –  великий підприємець (представник фінансової чи іншої високоприбуткової комерційної групи, концерну тощо), що історично розбагатів у результаті приватизаційних процесів 90-х рр. минулого століття, котрі відбувалися з волі представників влади (звідси і вислів “Багатими у нас призначають”). Зв’язок із владою був необхідним: спочатку для пільгового набуття державної власності, а відтак – для її захисту.

Останнім часом, зокрема в Росії термін “олігарх” почав вживатися у розумінні надзвичайно багатого бізнесмена, незалежно від його політичної впливовості.

Цікаво, що самі “російські олігархи” вважають себе як більш успішними за інших бізнесменів, так і більш жорсткими. За словами Бориса Березовського, “олігарх - символ успіху, матеріально успіху”. А Володимир Гусинський, говорячи про олігархів, якось відзначив: „олігарх - значить «жорсткий»: менше правил, більше сили”.

Чому ж інтереси бізнес-олігархів збігаються з інтересами тих, чиє завдання утверджувати зворотне: силу права?

Для чого наймають

Для вирішення істотних для олігарха справ. Їх можна розділити на дві групи: бізнес-інтереси та особисті справи. До першої групи можна віднести розвиток та захист бізнесу, до другої - сімейні спори, захист ділової репутації та захист у кримінальних справах, коли йдеться про свободу олігарха.

Для олігарха гроші – не так мета, як критерій успішності в досягненні мети. В цьому плані великі гроші віддаються на відкуп ще більшим грошам (і владі). І тому, юристи, які беруть участь у проектах олігарха, теж стають інструментами, яким виділяються гроші в обмін за знання (ноу-хау) того, як досягнути мети, важливої для олігарха.

В особистому плані гроші для олігархів теж є інструментом захисту, самозбереження у жорсткому конкурентному світі.

Маючи значні гроші, олігархи можуть дозволити собі найняти найкращі юридичні таланти. Проте, чи видасться такий найом вдалим для самих юристів, нерідко залишається питанням. Знаючи нюанси справ олігарха, вони можуть в один момент створити небезпеку для самого олігарха, що потрапив в опалу (про це – згодом).

Ведення особистих справ олігарха - справа, здавалося б, більш благородна та спокійна. Цікаво, що з початку цього століття почастішали звернення російських та українських олігархів із деформаційними позовами, поданими до вітчизняних і зарубіжних ЗМІ за кордоном. Зокрема, у Великій Британії, Німеччині та Австралії. Але не США, оскільки американське законодавство, суди та їх практика більш прихильні до журналістів. Утім, по мірі того, як бізнес-інтереси олігархів стають глобальнішими, вони намагаються захистити їх і в США. Як відзначають експерти, тутешні ЗМІ повинні бути готовими до позовів від закордонних позивачів.

І підготуватися до цього їм допомагають юристи, чимало з яких добре обізнані з реаліями ведення справ як у країнах колишнього СРСР, так і за їх межами.

 

Як наймають

Стаття про успіх одного російського олігарха містить цікаву пораду: аби стати олігархом, треба «наймати найкращих юристів».

Британський часопис Lawyer нещодавно розповів історію про оригінальний тендер із закупівлі юридичних послуг одним російським олігархом.

В олігарха чи то його комерційної структури виникла проблема, яка потребувала юридичного втручання. Це була проблема, котру не змогли вирішити його «домашні» юристи – особисті правники чи юрисконсульти. Статки олігарха дозволяють обрати собі найкращих юристів найкращих юридичних фірм світу. Його помічники повідомили про проблему потенційних юристів і запросили їх на зустріч до олігарха. Такий заклик спрацював, і партнери ЮФ зорганізували свої команди й прибули на місце зустрічі з олігархом.

Представники ЮФ зібралися разом за великим круглим столом. Кожен з них підвівся, висловлюючи доводи та стратегію представлення олігарха. При цьому присутні всі юристи.

У результаті: більшість – тих, хто не сподобався олігарху, поляскали до плечу, й помічники люб’язно випровадили юриста з кабінету. Вся ця процедура видалася довгим і принизливим випробуванням, тим більше що вона тривала аж до відльоту, а відтак – до офісу юристів на батьківщині.

Кого наймають

З-поміж юристів, яких наймають олігархи – юристи-вихідці з колишнього СРСР, американські та британські супер-лойєрз, а також “місцеві” великі юридичні фірми. Саме велика ЮФ, акумулюючи значний інтелектуальний капітал та зв’язки, здатна вирішити складні юридичні питання для клієнта-олігарха.

Залучення олігархами зарубіжних юристів пов’язано як із розширенням, інтернаціоналізацією бізнесу олігархів, так і з прагненням бути представленими впливовими (на владу, суди) юристами в певній країні.

Наприклад, за даними західних ЗМІ, позивачі Михайло Фрідман та Петро Авен для судового захисту своєї репутації в США найняли юристів з вашингтонського офісу Akin Gump Strauss Hauer & Feld. Вони також найняли, начебто з гонораром в $400 тисяч, професора журналістики Сіракузького університету, аби той проаналізував та виклав помилки, допущені авторами статті.

Михайло Ходорковський у справах “Юкоса” наймав юристів американської ЮФ Greenberg Traurig – для консультацій з фінансових стратегій, а також канадську ЮФ Amsterdam & Peroff – з питань міжнародного права.

Володимир Щербань, вирішуючи свої американські імміграційні справи, теж вдався до послуг юристів Greenberg Traurig. Останні – в так званій „депортаційній справі” – подали позов до генерального прокурора США, інших держаних органів і чинів. За їхньої юридичної допомоги клієнт зміг уникнути юридичної відповідальності за формальне порушення імміграційного законодавства і виїхати з США до України.

Олег Дерипаска використовував послуги ЮФ “Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры” та ЮФ Ashurst у численних комерційних та особистих справах.

Ігор Коломойський найняв ЮФ Marks & Sokolov для підготовки та супроводу, з-поміж іншого, позовів у США до Віктора Пінчука. Ця фірма також представляла й російських магнатів у справах проти Олега Дерипаски. Цікаво, що ця ЮФ-бутик нещодавно відкрила київський офіс. 

Компанія Рината Ахметова “CКМ” користується послугами, з-поміж інших, престижної ЮФ “Бейкер і Макензі”. Згідно з даними деяких ЗМІ, фірма консультувала українського олігарха не лише з юридичних, але й щодо макроекономічних питань політичного (партійного) значення.

Алішер Усманов скористався послугами британської елітної ЮФ Schillings Solicitors у вирішенні питання про поширення начебто неправдивої інформації про себе, розміщеної в ЗМІ та блогах.

Цю ж британську ЮФ найняв і Ринат Ахметов, позиваючись в Англії в зв’язку з публікаціями в  інтернет-виданні “Обозреватель”.

Переважно система оплати праці юристів провідних фірм – погодинна. Причому година роботи топового юриста коштує в середньому $500 США. Значні проекти можуть акумулювати великі гонорарні суми, які, втім, олігарх співвідносить із отриманим результатом.

 

Доля чи нещасний випадок

Долі юристів-олігархів складаються по-різному. Одним вдається дещо розбагатіти, поставити на ноги свій юридичний бізнес, придбати хороший офіс, найняти найкращих юристів. Другі, а це незначна частка, самі стають серйозними бізнесменами, у певному розумінні олігархами. Третім таланить менше.

Декому з юристів-олігархів не таланить зовсім. Британський юрист Стівен Куртіс (Stephen Curtis) вважався головним юридичним „проектувальником” схем офшорної компанії Valmet Михайла Ходорковського. Справи в нього йшли чудово. Відтак – після арешту олігарха – він став одноосібним директором групи “Менатеп”. Одного дня в березні 2004 року юрист розбився на гелікоптері. Проведене розслідування констатувало: нещасний випадок. Проте, як стверджує колишній репортер Financial Times Томас Кетен (Catan), „розслідування з’ясувало: Куртіс сказав близькому родичеві, що його смерть не буде нещасним випадком”.

Так чи інакше, доля олігарха безпосереднього впливає на долю юриста. А міра впливу залежить від кількох факторів: наближеності, міри заангажованості в справах олігарха, характеру самих справ клієнта. А також вдачі самого юриста. Зрештою, чимало залежить і від бажання самого юриста: бажати чи не бажати привабити супер-багатого клієнта.

 

Публікація: Юристи олігархів. Коли, як і для чого бізнесмени-олігархи наймають бізнес-юристів // Юридична газета. — 2008. — № 5 (140) (5.02). — С. 4. [ Завантажити ]





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign