First page
Sitemap
Feedback
Slavik Bihun’s Personal Site
Humanness & Optimism, Professionalism & Perfection

YurHit

РСП. Справа про захист ресурсів Батьківщини «Румунія проти України» у Міжнародному Суді ООН

05.01.2009

На фото: українська команда під час слухань справи в Гаазі. (Фото Славіка Бігуна)

 

Захищати Батьківщину – завжди почесно. І відповідально. Й це можна зробити не лише на полі бою, але й у судовій залі та кабінеті. Утім, не кожному таланить реалізувати це так, як юристам у справі «Румунія проти України», коли відстоювання інтересів відбувається у Міжнародного суді ООН. На основі ексклюзивної інформації (інтерв'ю з Уповноваженими України та Румунії, документів справи) та спостережень за слуханнями, представляємо вашій увазі стислий огляд цієї безпрецедентної за значенням для обох країн справи (читайте також №№ 10, 16, 2006, № 38, 2008, «ЮГ»).

ІСТОРІЯ

Фіксування можливості звернутися до Міжнародного Суду ООН (МС) прискорило остаточне узгодження тексту Великого договору 1997 року між державами. Як результат, було знято питання щодо острову Зміїного як частини території України, зафіксовано статус-кво – лінію державного кордону, закріплену в румунсько-радян-ських договорах. Однак питання делімітації залишалося. У 2004 Румунія подає заяву до МС.

За іронією долі ця новина застає професора Володимира Василенка в Гаазі (він працював суддею Міжнародного кримінального трибуналу в справах колишньої Югославії). Й він розпочинає формування української команди.

Додамо, що ця справа не була новою для нього: завершивши дипломатичну місію як посол в державах Бенілюксу та представник інтересів України при ЄС та НАТО, з середини 1990-х Василенко був головою делегації експертів України з розробки Великого договору з румунами, входив до складу урядової делегації, брав участь у церемоніях парафування та підписання Великого договору. З іншого боку, молодий румунський дипломат Богдан Ауреску, завершивши університетське навчання, розпочав роботу в МЗС, невдовзі зробиши карколомну кар'єру. Вони зустрілися в Гаазі, кожен зі своєю командою.

СЛУХАННЯ

Слухання справи в Гаазі, яким передувало чотири роки письмових подань, тривали безпрецедентно довго – три тижні. Якщо точніше, то 12 днів – по три години впродовж чотирьох днів кожного з трьох тижнів з 2 до 19 вересня 2009 року. Розроблений судом графік був погоджений зі сторонами, а сторони розпланували час і тематику виступів. І коли Суд вирішив скоротити запланований графік, сторони не погодилися. Вони вже мали свій алгоритм. І судді теж. Утім, за три тижні, хай як це дивно, судді поставили усього два питання. Й жодного запитання сторони не поставили одна одній. Українська сторона наполягає, що не почула нічого нового, чого їй не було відомо раніше (з часу багаторічних переговорів й численних за 17 років 24 раундів українсько-румунських переговорів).

Представники сторін у справі пояснюють таку неактивність реальних суддів правом, а не обов'язком суддів ставити запитання (й, до речі, правом сторін відповідати на запитання). І ще «небажанням проявляти якісь свої емоції і ставити питання, які могли б за своїм змістом викликати відчуття, що таким чином суддя проявляє симпатію до якоїсь одної сторони».

Проте симпатія все-таки була проявлена. Зокрема, як реакція головуючої на виступи Родмана Банді – ударної сили української делегації. «Банді блискуче володіє мовою, у нього артистичний і ораторський дар, дар промовця, – розповідає професор Василенко. – Так ось, головуюча подякувала йому, кажучи, «дякую, професоре». Це свідчить про позитивне сприйняття. Ми жартували про це. Банді сказав, що наступного разу вона назве мене Your Excellency (так звертаються до суддів)», – посміхаючись завершає Василенко.

А, зрештою, Суд намагався підтримувати свою високу репутацію як неупередженої інстанції. Адже Суд за Статутом є «колегією незалежних суддів, незалежно від їхнього громадянства, із числа осіб найвищих моральних якостей».

Утім, контакти таки були. Як випадкові, так і заплановані. Зокрема, голова Суду, за традицією, дала «заключне прийняття» ще у переддень закінчення слухань. Говорили про справи Суду, але не по справі, що розглядалася, – запевняють учасники прийняття. А ще згадували старі часи – як виявилося, один із суддів був колишнім студентом одного з українських представників.

Додамо, що традиційно Міжнародний Суд ООН, що засідає в Палаці Миру, налічує 15 суддів. Вони обираються строком на 9 років і можуть переобиратися. Утім, справу «Румунія проти України» слухали 16 суддів. Причина: кожна зі сторін, як така, чиї громадяни не представлені в Суді, користується своїм правом призначити суддю ad hoc, що й зробили сторони в цій справі. Україна рекомендувала таким суддю Оксмана (громадянин США), Румунія – суддю Кот (громадянин Франції). Обоє – спеціалісти з міжнародного морського права з бездоганною репутацією. Таким чином справу мали розглядати 17 суддів, утім суддя Сімма заявив про самовідвід, оскільки до того, як стати членом суду, консультував румунську сторону. Це ще раз засвідчило як високий рівень етичності судді, так і самого Суду.

ЗМІЇНИЙ І НАФТА

Предметів спору було принаймні два. Один – юридичний: делімітація морських економічних зон і міжконтинентального шельфу. Інший – фактичний: потенційно значні нафтогазові родовища в Чорному морі, розробка яких не проводилася на час розгляду справи. Юристи обох держав «відмежовувалися» від фактичної сторони спору, стверджуючи, що вона не має юридичного значення. Але два предмети спору пов'язані: що більше морських просторів отримає одна з держав, то на більше ресурсів вона може розраховувати.

Юридичний статус острова Зміїний, як частини території України, не оскаржувався. Натомість, йшлося про статус Зміїного згідно з міжнародним правом: якщо Суд визнає Зміїний островом, то Україна претендуватиме на кілька тисяч квадратних кілометрів шельфу, в районі яких є багаті нафтогазові родовища. Якщо навпаки – то Румунія.

Українці виходили з того принципу, що суша домінує над морем, і що в залежності від того, як спів-відносяться довжини узбереж країн, залежатиме коригування рівновіддаленої лінії. Довжина українського узбережжя, за найскромнішими підрахунками, втричі довша, ніж узбережжя Румунії.

Румунія ж, за твердженням українських юристів, намагалася штучно застосувати аргументацію, на основі якої узбережжя України у районі делімітації зменшилося на 600 кілометрів. Це з одного боку. А з іншого – вони висували аргументацію, що базові точки відліку були на дамбі Суліда, штучній споруді, й ігнорувався острів Зміїний. Тобто румуни наполягали, щоб Суд ігнорував природне утворення (острів), а брав до уваги за точку відліку штучну споруду.

І, крім того, румуни наводили як істотну штучну «точку Х», 12-мильну напівдугу навколо острова Зміїний. Вони навіть знайшли карти з позначенням цієї дуги. Румуни намагалися довести існування цієї точки на картах. Однак, відповідно до міжнародного права і практики МС, карта як така не має юридичного значення, якщо вона не є додатком до договору, в якому фіксується легенда карти. Якщо цього немає, то доказова вартість такої карти практично дорівнює нулю.

КОМАНДА

Звісно, всі аргументи радники ще мали переконливо донести Суду. Українська команда з представництва формувалася з 1994 року. Відповідно до Указу Президента України від 12 жовтня 1994 року й на виконання спеціального рішення РНБО було створено Міжвідомчу робочу групу. До її складу ввійшли представники МЗС, Міністерств юстиції, фінансів, економіки, охорони навколишнього середовища, СБУ та РНБО. Склад персонально змінювався.

Постало питання: кого наймати радниками? За словами Б. Ауреску, більшість із членів команди – він, інші колеги з МЗС, Міністерства оборони та Національного агентства природних ресурсів Румунії – брали участь у двосторонніх переговорах про делімітації й були добре обізнані в питаннях по суті спору. Інші, як-от наш експерт з гідрографії, приєдналися до команди пізніше. У нас була «чудова команда міжнародних юристів – з кращих у цій сфері. Тому в нас не було ніякої потреби наймати юристів юридичної фірми».

Україна виявилася більш прогресивною і звернулася до послуг юристів ЮФ. Утім, не українських. Вважалося, що «їх або просто нема», або вони надто молоді та недосвідчені. Було найнято юриста ЮФ «Eversheds» Родмана Банді, який виступив у тандемі з колегою з фірми Лореттою Малінтопі.

Нам не вдалося встановити, у скільки офіційно обійшовся найм цих юристів Україні. Цю інформацію назвали конфіденційною. Втім, зрозуміло одне – дорого. За даними часопису The Lawyer, партнер «Eversheds» у середньому приносить фірмі дохід більше 1 млн фунтів стерлінгів, заробляючи в межах 270-860 тис. фунтів стерлінгів на рік (дані UK Annual Report 2008). Погодинна ставка юриста такого рівня навряд чи нижча 500 доларів США й може сягати 1000 доларів США, а то й більше.

За нашою інформацією, процесом найму серйозно займалися в МЗС, це питання детально обговорювалося під час засідань міжвідомчої групи, яка й ухвалювала остаточне рішення. При цьому юристи «Eversheds» не були єдиними кандидатами. Розглядалися й інші, вивчалися рекомендації, зважувалися «за» і «проти».

Хоча в українців були труднощі з фінансуванням, відомо, що щороку в бюджеті на забезпечення представництва інтересів України в цій справі передбачалося 25 млн гривень, а для сплати послуг іноземних радників у Суді існувала окрема програма.

Сам же професор Василенко, як глава української команди, «ніякої спеціальної винагороди не одержував».

Румуни стверджують, що в них не виникало проблем з фінансуванням. Що вони витратили менше 5 млн доларів за весь час представництва (сума буде уточнена після слухань).

В українській команді не обійшлося без втрат. На жаль, перед процесом помер сер Артур Вотс, фахівець високого класу, який багато зробив для української сторони і якому було складно знайти заміну. Як нам пояснили, «на щастя, адекватну заміну вдалося знайти – це сер Майкл Вуд, який раніше працював з сером Вотсом».

РІШЕННЯ

Рішення у справі очікується в першому кварталі 2009 року. Можливо, наприкінці лютого, оскільки частина складу Суду, зокрема й головуюча, йдуть у відставку. Й навряд чи забажають залишати позаду незавершені справи. Попри те, що є доповідач у кожній справі, кожен суддя готує свою власну позицію та її обґрунтування. Обговорені позиції зводять до тексту рішення. Узгоджені позиції залишаються, так і формується рішення більшості суддів. Утім, може не обійтися й без різних позицій. У випадку, коли думки суддів розійдуться «порівну» (а суддів – 16), вирішальним може стати голос голови суду (головуючої).

Щодо суті рішення, то вже зараз можна прогнозувати: воно не задовольнить усі вимоги кожної сторони. Втім, представники сторін упевнені, що рішення ґрунтуватиметься на праві й буде справедливим. Вони також заявили, що виконають рішення Суду. Не виключено навіть підписання окремої угоди (українська пропозиція), яка закріпить положення рішення, але румуни не бачать у цьому необхідності.

Говорячи про завершеність процесу, після ухвалення рішення Суду українці пропонують підписати угоду, яка б не лише підтвердила лінію делімітації, яку визначить Суд, але й містила принципи спільної діяльності з цього питання. Щоб у майбутньому виявлені поклади газу чи нафти, знайдені родовища на лінії делімітації сторони розробляли та використовували спіль-но. В цьому є певний резон: сторони продемонструють готов-ність проявити свою добру волю, прагматизм й унеможливлять подальші конфлікти між двома дружніми народами. Аби наступна зустріч в Гаазі була більш приємною.

 

Публікація:

Бігун Славік. Справа про захист ресурсів Батьківщини. "Румунія проти України" у Міжнародному Суді ООН // Юридична газета. — 2008. — № 48 (181). — 2.12. — С. 9, 12.

Також читати:

Досвід цієї справи потрібен для захисту національних інтересів у майбутньому (інтерв'ю: Володимир Василенко) // Юридична газета. — 2008. — № 48 (181). — 2.12. — С. 10-11 (як частина оглядового матеріалу про cправу "Румунія проти України" у Міжнародному Суді ООН)

Аргументи української сторони на нас не справили враження (інтерв'ю: Богдан Ауреску (Bogdan Aurescu), Уповноважений Румунії у справі "Румунія проти України" ) // Юридична газета. — 2008. — № 48 (181). — 2.12. — С. 12 (як частина оглядового матеріалу про cправу "Румунія проти України" у Міжнародному Суді ООН)





 

Statictics

Rambler's Top100

It is created
in studio

~~ <*))>< ~ fishdesign