First page
Sitemap
Feedback
Slavik Bihun’s Personal Site
Humanness & Optimism, Professionalism & Perfection

YurHit

РСП. Справа неГонгадзе. Про здатність держави на реальний захист

15.09.2008

 

16 вересня, виповнюється 8 років з дня зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Україні в особі правоохоронних органів потрібно було майже 8 років, аби розібратися в обставинах цієї справи. Зрештою, справа Гонгадзе продовжується, завершився лише процес над убивцями.

«Юридична газета» 2 вересня 2008 року пішла на сміливий крок: опублікування юридичного огляду заполітизованої справи. На огляд надходять численні відзиви, які доводять: насправді, йдеться про «справу неГонгадзе». Тобто, йдеться про численні істотні правові проблеми сучасної України, які розкрила ця справа. Окреслимо кілька з них.

Підготовка юриста. Той факт, що двоє з трьох засуджених, були й залишаються юристами за дипломом, примушує задуматися. Наскільки ефективною в Україні є система підготовки юриста, зокрема для правоохоронних органів? Чи юридичні факультети та юридичній установи цікавляться особистістю майбутніх юристів? Чому юридичні професійні організації не дбають про імідж юридичної професії? Доколи декани престижних факультетів відкрито визнаватимуть, що їхні студенти не лише розумні, але й цинічні? Чому й саме керівництво факультетів порушує законодавство й покриває правопорушників? Коли предмети з юридичної етики та деонтології стануть обов’язковими та перетворяться на курси з професійної відповідальності? Звісно, можна говорити про масштабність тих явищ, які позначаються ці питання. Але навряд чи варто замовчувати про їхнє значення, якщо ми дбаємо про майбутнє юридичної професії та ролі і ньому юристів.

Функція прокуратури. Справа над убивцями Гонгадзе виявила істотні проблеми прокуратури та слідства. Прокуратура та зокрема державне обвинувачення може пишатися завершенням справи (дехто з працівників прокуратури вже відзначений державними нагородами). Робота зроблена велика, але чим варто пишатися? Чи було б життя Гонгадзе врятованим, якщо б на його відкритий лист ГПУ прокуратура відреагувала б адекватно, а не відпискою? Де голова вбитого журналіста? Чому не притягнуті до відповідальності замовники й інші співучасники, зокрема один із убивць, який залишається на свободі? Чи можна було завершити розслідування справи раніше, якщо б слідство велося професійно (кілька працівників прокуратури не лише лишилося своїх посад, але й були засуджені)? Зрештою, чи дійсно прокуратура є структурою, здатною розкривати важкі злочини самостійно (рушійною силою розкриття убивства Гонгадзе стала робота слідчих та допомога СБУ). Крім того, справа виявила проблеми з «багатофункціональністю» прокуратури. Але залишається питання про те, чи готові інші органи замінити прокуратуру в частині функції слідства.

Право і політика. Вся справа Гонгадзе – це демонстрація верховенства політики над верховенством права. Так система судочинства виконала, принаймні, частково свою функцію – винні (що істотно, не всі), не оминули покарання. Разом з тим, як вважають адвокати, суду не вистачило сміливості бути „законом, що говорить” – були допущені порушення в кваліфікації, які тепер можна виправити хіба що в публіцистичній літературі.

Зрештою, справа Гонгадзе доводить, що в українському суспільства ніхто не може бути спокійним за свою долю. Причому існує пряма загроза не лише від злочинного світу, але й від таємного світу правоохоронних органів України. Звісно, хотілося б сподіватися не лише на Бога та на себе, але й на захист держави. Так, не варто перебільшувати, але все одно життєво необхідною є відповідь на запитання: який сенс держави та її багаточисельної системи, якщо не захист людини та її прав. Це ж дійсно вже не справа Гонгадзе, а наша з вами – тими, що залишаються живими – справа.





 

Statictics

Rambler's Top100

It is created
in studio

~~ <*))>< ~ fishdesign