First page
Sitemap
Feedback
Slavik Bihun’s Personal Site
Humanness & Optimism, Professionalism & Perfection

YurHit

ЮрБізнес. Нова мода відкриття офісів зарубіжних ЮФ. «Лінклейтерс» відкриває український офіс – віртуально

12.06.2008

Провідні іноземні юридичні фірми дедалі частіше відкривають офіси в Україні. Черговою такою фірмою стала британська ЮФ Linklaters («Лінклейтерс», «лінки») – друга за доходами ЮФ світу, одна з п’яти фірм так званого «магічного кільця». Але на відміну від своїх конкурентів, «лінки» відкривають «віртуальний офіс» чи «стіл». Що стоїть за такою модою і чи стане вона тенденцією – про це у цьому матеріалі.

 

«Бути там, де клієнт»

«Бути там, де клієнт». Це девіз бізнесу, в тому числі й юридичного. Але наскільки важливо бути фізично там, де клієнт, зокрема зважаючи на поступ електронних технологій?

Відповідь на це запитання залежить від ряду чинників і складових: сам клієнт (його «величина»), серйозність, платоспроможність, перспективність. Істотною є й кількість клієнтів і стратегічні плани самої фірми. Чимало залежить і безпосередньо від фірми та її потужності.

Потужності одній з таких фірм, ЮФ Linklaters, явно не бракує. Наприкінці травня фірма оголосила про свої нові «офісні плани». Вона збирається «розпрощатися» із чотирма офісами в ЦСЄ: Братиславі, Бухаресті, Будапешті та Празі. У листопаді 2008 року чотири зазначені офіси перетворяться на єдину й уже незалежну від ЮФ Linklaters практику й фірму, яку очолить нинішній глава практики «лінків» у ЦСЄ Джексон Мог (Mogg).

А що натомість? Натомість, «лінки» мають намір сфокусуватися на розвитку практики в інших країнах Європи (що розвиваються, зокрема в Україні), Близького Сходу та Північної Африки (ця група називатиметься за абревіатурою ключових слів – EEMENA). Групу очолить лондонський партнер фірми Нік Іствел (Eastwell). Як наслідок, за задумом, іноземні офіси «лінків» перетворяться на «іноземні столи». По два відповідальні партнери «очолять» кожну юрисдикцію, зокрема Україну, Казахстан, Туреччину та Саудівську Аравію. Група EEMENA складатиметься з 50-60 партнерів, які мають досвід роботи більш ніж у 30 юрисдикціях регіону.

Нова ж фірма в ЦСЄ, що постане на місці «відсічених» офісів «лінків», працюватиме за принципом мережі «кращих друзів» (best friends). При цьому сподіваючись, що клієнти не відчують формальних змін. Як відзначив Іствел, «упродовж періоду перетворень офісів у  Братиславі, Бухаресті, Будапешті та Празі бізнес працюватиме в звичному режимі, й клієнти продовжуватимуть отримувати першокласні послуги незалежно від того, де вони проводять трансакції…».

Економіка в регіоні стала ще одним чинником цього кроку фірми. Як відзначили в Linklaters, рішення фірми є відповіддю на «економічну динаміку в регіоні». Виходить, що динаміка економічних змін знову спокусила ще одних британців до приходу в Україну.

 

Київський «офіс» чи «стіл»

«Лінки» щодо «офісних планів» в Україні демонструють обережність. Вони не виключають можливості відкриття фізичного офісу. Але наразі говорять лише про віртуальний, як вони називають, «стіл». Відзначимо, що цей підхід відмінний від підходу інших міжнародних британців – «камеронців» та «кліффордців».

Київський віртуальний офіс ЮФ Linklaters очолить Френсіс Кучера та Мірт Ван Кестерен. Ключову роль у розвитку офісу відіграватиме Кучера. У цьому плані в нього вже є неабиякий досвід. Сам юрист, який майже 20 років працює в «лінках», спеціалізується на ринках капіталів, в тому числі в тих, що розвиваються. Його також неодноразово посилали на спеціальні завдання, які включали адміністративну функцію: 1992-1994 роки – Бангкок, 1994-1996 – Сінгапур, 1999-2005 – Прага. До 2005 року Френсіс упродовж майже 5 років очолював празький офіс, після чого його перевели до Лондона. Кучера має потенціал стати керуючим партнером «фізичного» київського офісу, якщо такий буде створено.

Але за яких умов може бути створено подібний офіс? В інтерв’ю, відповідаючи на це запитання, Кучера відзначив: «наша стратегія – мати офіси в «довготривалих» ринках для наших провідних клієнтів, якими є інвестиційні банки, великі корпорації та приватні інвестиційні фонди. Питання про те, відкривати чи ні офіс в Україні, розглядається регулярно, але наразі нема планів відкриватися».

Відповідаючи на питання, коли ж Linklaters відкриє український «віртуальний офіс», Кучера спробував справити враження: такий офіс вже давно існує. «Ми займалися українською практикою понад 10 років – супроводжували деякі з найбільших операцій на ринку, зокрема IPO Ferrexpo, розміщенні облігацій зовнішньої державної позики Міністерства фінансів України, фінансування автобану «Київ-Одеса», придбання Intesa Sanpaulo «ПравексБанку», – відзначив партнер.

Цікаво, що інформація про те, що Linklaters має офіс в Україні, з’явилася не сьогодні. Зараз же сайт фірми відкрито визнає відсутність офісу, однак говорить про «віддану українську команду». «Наша віддана українська команда розуміє місцевий бізнес та юридичне середовище і зосереджена на інтересах клієнта», – відзначив Кучера.

Говорячи про «українську команду», британці граються термінами: мають на увазі не лише «українських юристів». Зокрема, самого Кучера та Деніела Казенса (Cousens). На питання про можливості для українських юристів приєднатися до фірми, Кучера відповідає: «Ми вже маємо українських юристів на фірмі й можемо розширитися у міру зростання нашої української практики». Наразі ж на сайті фірми йдеться про одного дійсно українського юриста – випускницю «Могилянки» 2005 року та Гарварду 2006 року Вікторію Волкову.

За нашою інформацією, фірма наразі не має інших українських юристів. Але стає зрозуміло: якщо їх побільшає, то «лінки», швидше за все, братимуть перевірених людей. Конкуренція за кадри може означати нові цікаві переходи.

 

Разом із українськими юридичними фірмами

Як же «лінки» збираються обслуговувати топових клієнтів із такою невеликою українською командою? Як відзначає сам Кучера, «з питань українського права, що виникають під час супроводу проектів, ми працюємо разом із українськими юридичними фірмами, з котрими підтримуємо дружні стосунки».

З-поміж таких українських юридичних фірм, за повідомленнями преси, зокрема і «Юридичної газети», вирізняються три: Magisters, «Астерс» та «Саєнко Харенко».

Для прикладу, в 2004 році юристи «Астерс» здійснювали супровід кредитування ЗАТ «Київстар» на суму 75 млн доларів від Citibank International PLC, тоді як Linklaters виступали радниками з питань англійського права (ЮГ №22 2004).

ЮФ Magisters, яка найбільше співпрацювали з «лінками», засвітилася неодноразово. Для прикладу, «магістри» в 2007 році виступили радниками України в приватному розміщенні облігацій зовнішньої державної позики України на суму 768 млн швейцарських франків. Й до цього «магістри» та «лінки» успішно представляли інтереси України у багатьох подібних проектах, зокрема у випуску ОЗДП на суму 1 млрд доларів у листопаді 2006 року, облігацій на суму 600 млн в жовтні 2005 року, облігацій на суму 500 млн у серпні 2004 року та облігацій на суму 600 млн у березні 2004 року (див. «ЮГ», № 22, 2005, № 23, 2006).

У листопаді 2004 року юристи «лінків» і «магістрів» отримали лист подяки від Міністра фінансів України Віктора Пинзеника. У листі було відзначено «злагоджену роботу команди співробітників Міністерства фінансів, юристів-консультантів та лід-менеджерів». Віктор Пинзеник висловив сподівання на подальшу успішну роботу з питань обслуговування зовнішнього боргу та випуску нових фінансових інструментів.

«Лінки» розуміють: українському уряду нині потрібні додаткові гроші, значить, сподіваються вони, – буде робота.

 

Гроші – від трансакцій і на управління

«Лінки» очевидно й у майбутньому покладатимуться на співпрацю з локальними фірмами. За словами Кучери, вони й «надалі розвиватимуть стосунки із кращими місцевими фірмами». У цьому зв’язку в деяких інших фірм можуть з’явитися нові можливості.

Між тим, розвиваючи свою «віртуальну» практику в Україні, «лінки» мають із часом визначитися, чи відкривати офіс в Україні.

Враховуючи зазначене, цікаво, які були проблеми з офісами в Братиславі, Бухаресті, Будапешті та Празі й чи не очікується таких проблем з українським офісом? Якщо так, то, можливо, саме цим пояснюється обережність «лінків».

Як відзначають наші британські колеги з юридичних видань, причина закриття офісів «лінків» – не фінансова. Фірма й сама рішуче заперечує, що рівень прибутковості став причиною закриття офісів. За словами Іствела, три з чотирьох офісів «лінків» були прибутковими та справлялися з досягненням фінансових цілей: «Ці офіси були історично надзвичайно прибутковими, і при прийнятті рішення ми не брали до уваги прибутковість».

Цікавий поворот – чи не так?

Так чи інакше, дохід і прибуток – це те, що завжди було визначальним для розвитку стратегії юридичної фірми. Й «лінки» навряд чи є винятком у цьому. Звісно, припускаємо, побачивши кращі перспективи в Україні чи Казахстані, фірма сподівається на більші прибутки саме тут. При цьому вона може не сильно турбуватися про рівень якості послуг, залишаючись у дружніх стосунках з вісьмома екс-партнерами. Й у розрахунках із ними (середній дохід пайового партнера Linklaters сягає 5 млн доларів на рік, прибуток – понад 2 млн доларів).

Тепер у Лондоні та Нью-Йорку буде над чим подумати юридичним стратегам. Уявляю собі й обличчя лідера головного конкурента «лінків» - керуючого партнера ЮФ «Кліффорд Чанс» Девіда Чайлдса, - коли він дізнався про це рішення «лінків». Й хід його думок та запитань: «лінки» вирішили далі заробляти на аутсорсингу місцевих юридичних фірм при цьому не лише не відкриваючи власного офісу в Києві, але й закриваючи офіси в інших містах. Можливо, ми помилися? – думають собі «кліффордці».

Чи випадково ринком пішли чутки, що «кліффордці» таки не відкриються в Україні?

Зрештою, якщо доведеться викручуватися, то вони скажуть: так ми заявили про своє відкриття в Україні. Що їм коштує тепер додати до слова «офіс» слово «віртуальний», або замінити слово «офіс» на «стіл». Це коштуватиме центи, а може зекономити мільйони.

Це якщо розрахунки «лінків» правильні. Що буде далі – побачимо. Відзначимо, що певна політична нестабільність (точніше, чинник політичної доцільності, детальніше про це читайте «колонку редактора» цього номера «Чинник Тимошенко» в юридичному бізнесі України), якщо вона спричинить «відтік» великих клієнтів, – ще один привід задуматися перед тим, як винаймати дорогий офіс у центрі Києві й платити провідним юристам від 10 до 20 тисяч доларів на місяць.

 

Ментальності стратегічні зміни

Світ змінюється. З ним і світ юридичного бізнесу. Уже можна говорити про зміни в ментальності стратегів провідних ЮФ. Зокрема з «магічного кільця», яких так чекають в Україні.

Минають часи, коли міжнародні юридичні фірми намагаються встановити фізичну присутність у кожному куточку планети. Крім того, ці фірми змінюють фокус: замість того, аби надалі зосереджуватися на зростанні на певній території (офісі) чи то навіть клієнтах, вони фокусуються на конкретних ринках (сферах промисловості, практиках). Модним сьогодні стає зосередження на незначній кількості високоприбуткових ринків. Це ж радять юридичним фірмам бізнес-консультанти.

Наскільки така мода приживеться? Це ми побачимо. Наразі, якщо з фінансовим боком цих тенденцій все зрозуміло, не так все просто з питанням «персонального контакту».  Як відзначив наш недавній гість, партнер ЮФ «Адамс енд Різ» Андрій Підгірський, «бути там, де клієнт» нині «все ще важливо у деяких випадках». «Клієнти», – каже він, – «не хочуть летіти чи їхати на зустріч 3,5 години. Для розвитку бізнесу в певному регіоні потрібен персональний контакт». І це стосується не лише бізнесу клієнта, але й бізнесу самої юридичної фірми.

 

ДОВІДКА на Linklaters

Міжнародна юридична фірма>Linklaters бере свій початок у 1838 як ЮФ Dods & Linklater. В 1920 році фірма «злилася» з ЮФ Paine, Blyth & Huxtable, створивши Linklaters & Paines. З 1930 років Linklaters розвивалася переважно як фірма, що надає поради з англійського права, при цьому супроводжуючи проекти в деяких іноземних юрисдикціях (Франкфурт-на-Майні, Брюссель, Гонконг, Нью-Йорк, Париж, Сингапур, Токіо).

В 1996 році фірма почала розвивати стратегію глобальної експансії. Мета – забезпечення зростаючих потреб клієнтів у першокласних юридичних послугах з питань іноземного, міжнародного та міжнаціонального права. Метод – органічне зростання, а також злиття і створення спільних підприємств, альянсів.

У 1998 році було створено Linklaters & Alliance, до якого увійшли чотири інші європейські юридичні фірми: De Bandt, van Hecke, Lagae & Loesch; De Brauw Blackstone Westbroek; Lagerloef & Leman, and Oppenhoff & Raedler. Упродовж наступних 5 років Linklaters злилися з трьома із чотирьох названих фірм (та їхніми офісами) в Бельгії, Німеччині, Люксембурзі та Швеції, а також – окремо – з фірмами в Чехії та Польщі. В результаті Linklaters отримав офіси в Амстердамі, Банкоку, Пекіні, Будапешті, Бухаресті, Братиславі, Лісабоні, Мадриді, Мілані, Риму, Сан Пауло та Сінгапурі.

З 1 травня 2005 року Linklaters започаткували свою японську практику. Це стало можливим із вступом в силу законодавства, яке дозволяло створення мультинаціональних товариств (партнерств). В лютому 2006 році Linklaters відкрили свій новий офіс у Дубаї.

З 1 травня 2007 року Linklaters функціонує у формі Limited Liability Partnership.

В травні 2008 року Linklaters оголосили про закриття чотирьох офісів у ЦСЄ (Братислава, Бухарест, Будапешт та Прага) і їх функціонування з листопада 2008 року як незалежної від ЮФ Linklaters практики та фірми. Водночас, фірма заявила про створення спеціальної групи практики EEMENA, що зосередиться на вибраних сферах практики та індустрії на ринках в країнах Європи (що розвиваються, зокрема в Україні), Близького Сходу та Північної Африки.

Публікація:

Бігун Славік. Нова мода відкриття офісів зарубіжних ЮФ. «Лінклейтерс» відкриває український офіс – віртуально // Юридична газета. — 2008. — № 23 (158) (10.06). — С. 6-7.

 





 

Statictics

Rambler's Top100

It is created
in studio

~~ <*))>< ~ fishdesign