First page
Sitemap
Feedback
Slavik Bihun’s Personal Site
Humanness & Optimism, Professionalism & Perfection

YurHit

«Юридичний ринок – наче регата …», – партнер і глава банківської та фінансової практики екс-ШДП (нині - Астерс) Армен ХАЧАТУРЯН про сек`юритизацію, мобільність і регату юридичного бізнесу

01.03.2008

 ЦІННОПАПЕРОВІ АСПЕКТИ

Пане Армене, супровід яких інструментів (проектів) у сфері цінних паперів (далі – ЦП) нині найбільш прибутковий для ЮФ? І чому?

- Я б змінив акцент у цьому питанні – юридична робота з ЦП сама по собі не є основною прибуткогенеруючою складовою практики корпоративної ЮФ, але різноманітність проектів, які тим чи іншим чином включають ціннопаперові аспекти, та їх кількість. Вони, безперечно, передбачають можливість суттєвого впливу на дохід. Якщо подивитись на реалії ринку М&A в Україні, то більшість значущих та великобюджетних проектів є купівлею компаніями-нерезидентами контрольного пакета акцій, а тому може в повній мірі називатися операцією з ЦП. Саме такі проекти є великими за обсягом роботи та гонораром за надані юрпослуги. Також великими та цікавими для фахівця є проекти на так званих іноземних ринках капіталу, як акціонерного (IPO), так і боргового (випуск єврооблігацій). Останній тип проектів має поповнитись найближчим часом сек’юритизацією банківських активів, яка відзначена поки що тільки одним пілотним проектом в Україні. Ясно, що в цих транскордонних операціях виступає принаймні дві команди юристів, кожна з яких складається з міжнародних (як правило, англійських або американських) та українських фахівців. Звісно, загальні витрати на юрпослуги розподіляються між всіма учасниками.

А які обсяги роботи в цих проектах і як добираються юридичні радники?

– Вони більш-менш стандартні і тому клієнти практично завжди відбирають юридичного радника, який обмежив розмір свого гонорару найменшою сумою ще початком роботи (як правило, це не стосується придбання компаній шляхом купівлі акцій). Це не є дуже справедливим для юристів, адже на практиці кожний проект має свої особливості, вирішення яких може вимагати суттєвих зусиль та додаткового часу, але таке обмеження гонорару перед початком роботи стало стандартною практикою і змушує юристів постійно підвищувати ефективність роботи. Випуски акцій та облігацій в Україні, як правило, не потребують звернення до зовнішніх юридичних радників, та проводяться фінансовими консультантами та андерайтерами самостійно разом зі штатними юристами.

Послуги ЮФ з супроводу ІРО оплачуються за погодинними ставками чи „кепами”?

- Умови бувають різні, проте на стадії вибору юридичного радника проводять неформальний тендер серед ЮФ, основним критерієм якого є максимальна сума, якою буде обмежуватись гонорар. З іншого боку, технічно рахунки виставляються на підставі погодинних ставок та реально відпрацьованого часу. Таким чином, теоретично реальний розмір гонорару може бути меншим, ніж погоджена максимальна сума («кеп»). Але на практиці це майже не трапляється. У більшості випадків певний час, що перевищує максимально погоджений, списується, адже його оплата можлива тільки у виняткових обставинах, коли обсяг роботи з об’єктивних причин, не залежних від юристів, які виконували роботу, виявився більш за стандартний або запланований.

Які проекти з ЦП є найбільш перспективними?

- Я б виділив IPO та сек’юритизацію як найближчу перспективу. Та додав би роботу з різноманітними деривативами як більш далеку, пов’язану з впровадженням та вдосконаленням відповідної нормативно-регуляторної бази. Адже попит на ці інструменти –  досить високий вже сьогодні. Водночас, добре розроблений механізм українських єврооблігацій у формі так званих облігацій участі в кредиті (LPN) ще довго слугуватиме українському бізнесу за умови, однак, що регуляторні інституції, як-от: НБУ та Комісія з цінних паперів та фондового ринку, сприятимуть, а не гальмуватимуть процеси на ринку капіталу. Треба визнати, що деякі їх рішення останнім часом є доволі сумнівними з точки зору стимулювання цих процесів.

Що саме?

– Наприклад, візьмемо введений постановою НБУ механізм розрахунків нерезидентів за портфельні інвестиції в Україні, який спричинив роз’яснення НБУ щодо застосування відповідного положення при розрахунках між двома нерезидентами за купівлю-продаж українських ЦП. Інвестори їх серйозно критикують. Адже роз’яснення суперечить самому тексту роз’яснювального правила, що викликало ще більше запитань. Цього б не трапилося, якщо б НБУ змінив відповідне правило, а не надавав нелогічних роз’яснень. Нині маємо нову хвилю критики у зв’язку з нещодавнім рішенням НБУ змінити методику розрахунку максимальних відсотків за кредитами, що надаються українським позичальникам нерезидентами. Така зміна, введення якої намічено на жовтень цього року, призведе до суттєвого зниження процентних ставок за кредитами із-за кордону і поставить під сумнів можливість проведення багатьох трансакцій, зокрема єврооблігацій, адже ринкові умови диктують свої правила і незграбне адміністрування може завдати багато шкоди. Це також стосується й наполегливих спроб Комісії запровадити адміністрування процесу випуску єврооблігацій. Хочеться вірити, що правильні рішення все ж таки будуть зроблені, якщо не з першої, то з другої спроби.

Яка динаміка юридичного супроводу ІРО українськими ЮФ? Які перспективи?

- Розвиток українського IPO та приватних розміщень акцій з виходом на іноземні ринки капіталу перебуває ще в початковому стані. Попри певний успіх перших проектів, масового застосування цього інструменту українським бізнесом не відбувається. Причин кілька. Головне – для класичного IPO бізнес має пройти через катарсис трирічного аудиту фінансової звітності за міжнародними стандартами та розголошення структури власності. Багато великих підприємств проходять зараз цю стадію так званої підготовчої реструктуризації до IPO і невдовзі ми побачимо суттєве зростання кількості таких проектів. Причому, скоріш за все, добре опрацьовані механізми випуску депозитарних розписок та пропозицій акцій іноземних холдінгів українських компаній на менш вимогливих вторинних торговельних майданчиках відомих бірж (наприклад, AIM Лондонської фондової біржі) будуть замінюватись з виходом холдінгів на головні торговельні платформи, як це зробив нещодавно Феррекспо на Лондонській фондовій біржі. В чому можна не сумніватися, так це в готовності головних гравців на ринку юридичних послуг у цьому сегменті якісно працювати над розробкою будь-якої структури IPO в інтересах клієнта. Оскільки українське законодавство не дозволяє деномінацію українських акцій в іноземній валюті, пряме IPO за кордоном неможливе, а опосередковані форми потребують великої роботи фінансових та юридичних радників.  Знов ж таки, такому регулятору, як Комісія, не треба перешкоджати ринковим процесам, слід бути дуже обережною із застосуванням нових обмежувальних правил. Наприклад, запропонований проект нового положення про обіг українських ЦП за кордоном концептуально мало чим відрізняється від старого, прийнятого ще у 1997 р., та ніколи так і не застосованого на практиці, оскільки деномінувати ЦП як тоді, так і тепер можна тільки в гривні. Але у Комісії нещодавно з’явилось велике бажання зарегулювати і випуски депозитарних розписок, які успішно проводились багатьма українськими компаніями протягом багатьох років без втручання Комісії.    

Який сучасний стан і перспективи фондового ринку України як галузі (індустрії) юрпрактики?

- Довгий час фондовий ринок в Україні був скоріше мертвий, ніж живий. Не зрозумілості у статусі та функціях Національного депозитарію, фондових бірж та позабіржевої торговельної системи (ПФТС) та, найголовніше, у стані української економіки призвели до загальної недовіри інвесторів до українських ЦП. Один із суттєвих негативних наслідків -  божевільне зростання цін на ринку нерухомості, адже купівля нерухомого майна довгий час була для багатьох єдиним надійним інвестиційним інструментом. Останнім часом ситуація стала змінюватись на краще. Індекси торгів акцій багатьох компаній у ключових галузях економіки (енергетика, металургія тощо) на ПФТС невпинно зростають. Інвестфонди вигідно вкладають гроші, отримані від населення, а останні мають переконливі прибутки від своїх вкладень в інвестиційні ЦП. Експерти стверджують, що за темпами зростання фондовий ринок в Україні на сьогодні конкурує з найбільш успішними економіками світу, а за деякими показниками посідає перший рядок у рейтингах, випереджаючи навіть Китай.

Але має пройти певний час із збереженням цих позитивних тенденцій, аби можна було б визнати, що фондовий ринок України є остаточно самодостатнім.

Що порадите студенту, який бажає стати спеціалістом у сфері ЦП? Як готуватися до практики в цій сфері? У студентський стінах і поза ними?

- Треба бути дуже активним і використовувати всі наявні джерела для отримання знань. Підручники є відправною точкою, але вони, як правило, занадто теоретичні і не адекватно відображають швидкі зміни в правовому полі. Варто читати періодику, спеціалізовані видання. До речі, «Юридична газета» досить часто друкує актуальні матеріли з права ЦП. Треба також за можливістю відвідувати тематичні конференції, які завжди висвітлюють найбільш гострі проблеми. Але найбільш ефективним способом добре підготуватися до майбутньої роботи з ЦП залишається стажування в ЮФ, яка має відповідну практику. 

Корпоративні юристи на сьогодні заробляють чималі кошти. Як вони їх інвестують? Чи є ЦП одним з ефективних видів інвестицій? Порівняйте ситуацію в Україні та за кордоном (США).

- Кожний вирішує за себе. Як я казав, пожвавлення фондового ринку в Україні надає нові можливості інвестування безпосередньо в акції, купувати облігації або  інвестсертифікати. Залишаються і старі надійні способи купівлі нерухомості (як інвестиційний інструмент) або відкриття банківських вкладів. Можна заснувати або купити власний бізнес (наприклад, ресторан, видавництво або газету). А можна витрачати гроші на себе та родину, постійно обновлюючи парк власних авто, житло, одяг, оплачуючи освіту дітям та подорожуючи світом у відпустці. Вибір опцій залежить від кількості зароблених грошей та особистості. Допомогти з вибором можуть приватні банкіри, які спеціалізуються саме в роботі з VIP-клієнтами. До речі, як мені відомо, такі банкіри (як з України, так із за кордону) дедалі  частіше звертаються саме до партнерів та старших юристів відомих українських фірм. Щодо порівняння юристів в Україні та США, інвестиційні опції лишаються однаковими. Різниця – у сумах.

Ваша порада: як українському юристу найвигідніше інвестувати власні гроші?

- Притримуюсь старого доброго правила: не радити як розпоряджатися чужими грошима. Юристи завжди фахово відрізнялись від інших своїми аналітичними здібностями. Тому порада одна: приймаючи рішення, передусім, вивчіть усю наявну інформацію.

 

ЮР.СПОРТ ВИСОКИХ ДОСЯГНЕНЬ

Пане Армене, якщо погодитися, що юрбізнес є спортом, яким, на вашу думку, буде в ньому найвище досягнення?

- Можна порівняти юрбізнес з тенісом або шахами. В обох видах спорту найвищим досягненням є найкращий рейтинг та кількість виграних турнірів. Якщо вважати завершену справу виграним турніром, то досягненням слід вважати кількість та престижність завершених справ (включаючи призовий фонд, тобто загальну вартість трансакції). На жаль, не завжди проекти доводяться до завершення (наприклад, коли клієнт відмовляється від продовження проекту за результатами юридичного аудиту або запропонована ним ціна у тендері програє пропозиції іншого учасника). Хоча юридичні послуги в таких проектах оплачуються за домовленістю, повноцінною перемогою або рекордом у «спортивному» сенсі вони не стають. Так само, як і ті проекти, коли з якихось причин клієнт заперечує проти розголошення участі свого юридичного консультанта.  А “рекорди” та “перемоги” мають бути публічними за визначенням. Якщо ж говорити про найвище досягнення загалом, то це завжди той досвід, його різноманітність та глибина, який придбається кожним юристом протягом фахової кар’єри, та тривалість цієї кар’єри. Мені гріх скаржитись – я в професії досить давно і працював у різних іпостасях від викладача права та наукового співробітника в академічному інституті до практикуючого юриста в кращих іноземних та українських ЮФ.

Які три головні відмінності між юрринком України (Києва) та Росії (Москви)?

- Перша, безперечно, в кількості та якості присутніх на ринку місцевих (на відмінність від міжнародних) ЮФ. В Україні відсутність великої кількості іноземних ЮФ впродовж досить довгого часу дозволила сформуватися та посісти передові позиції на ринку доброму десятку багатопрофільних українських ЮФ, які успішно конкурують з міжнародними ЮФ, що поступово відкривають свої офіси в Україні. В Москві міжнародні ЮФ були присутні від початку і це залишило російськім ЮФ тільки окремі ніші практики, як, наприклад, судові справи. Друга – рівень доходу головних ЮФ. В Москві він вищий, а це прямо впливає на рівень зарплат. Третя – розмір середньостатистичного проекту (в Москві він більший).

Які тенденції розвитку цих ринків?

- У Москві певні місцеві ЮФ і юристи повільно, але поступово набирають вагу і значення. А російські компанії «перекупають» провідних юристів із міжнародних ЮФ, пропонуючи кращі умови для роботи в своїх юрвідділах. Попри це, міжнародні фірми продовжують домінувати на ринку юрпослуг. В Україні ж навпаки поступово збільшується кількість іноземних та міжнародних фірм. Ті фірми, які тільки виходять на ринок, проводять агресивну компанію з переманювання кваліфікованих юристів з українських та інших іноземних фірм, пропонуючи занадто різкий та неадекватний скачок заробітної плати. Але принаймні великі українські ЮФ, напевне, приймуть цей виклик і конкуренція на ринку і надалі зростатиме.

Ви очолюєте практику з фінансового та банківського права, відтак, мотивуєте юрталанти. Якою, на вашу думку, має бути початкова річна зарплата молодого юриста і як його фінансово мотивувати на перспективу?

- Є одне просте правило для будь-якого юриста в ЮФ – зарплата має бути справедливою ти ринковою, тобто такою, яку інший роботодавець готовий заплатити на даний час, або «для впевненості» трохи вищою. Відслідковувати ринкові пропозиції зарплат – нелегке завдання, адже поки в Україні ця інформація не є публічною. Тому для роботи з не початківцями правильної тактикою буде домовитись, що вони не поставлять вас перед фактом свого уходу до того, як повідомлять про привабливу пропозицію з ринку, яку вони отримали. Це дасть роботодавцю шанс виправити диспропорцію в зарплаті цього юриста, що стала наслідком несвоєчасного моніторингу ринку або занадто агресивної політики конкурента. Щодо молодих юристів, то для них розмір зарплати не таке вже критичне питання. Головне - можливість швидкого професійного росту відповідно до здібностей та результатів роботи. А чи є такі результати та зарплата збалансованими – зрозуміло десь після року роботи.   

Ви маєте досвід роботи в провідних ЮФ за кордоном і в Україні впродовж останніх 15 років. Що найбільш істотно змінилося в корпоративній культурі ЮФ за ці роки? В чому українцям ще варто підтягнутися, а що в нас можуть запозичити іноземці?

- Змінилося досить багато. Насамперед, неймовірно зросла мобільність. Я добре пам’ятаю часи, коли основним способом швидкої відправки документів був факс і секретарі змушені були проводити години біля факсів, відправляючи великі за обсягом документи. Сучасні комп’ютерні технології зробили юридичну практику набагато зручнішою, але й вимоги до неї теж зросли. Тепер клієнт хоче мати можливість отримати зв'язок зі своїм юристом у будь-який момент по мобільному телефону або електронною поштою, а не залишати прохання повернути дзвінок секретарю юриста. Ще змінилися зарплати юристів всіх рівнів та кар’єрні очікування. Так, шлях до партнера в 10-11 років на початку 1990-х років вже виглядає неконкурентним для багатьох фірм і довжина цього шляху постійно скорочується. Зі зростанням навантаження і кількості юристів в офісах міжнародних ЮФ там все менше лишається часу для неформального спілкування і “домашньої” атмосфери, які активно підтримувалися менеджментом ще в кінці минулого століття. В цьому відношенні українські фірми ще можуть успішно конкурувати з західними у “боротьбі” за душі своїх працівників. Але світові тенденції вплинуть невдовзі і на них.

Чи зможуть українські ЮФ стати міжнародними мега-ЮФ? Успіх у цій справі залежатиме, передусім, від фірм чи руху клієнтів за кордон?

- Серйозно сумніваюся, що українські ЮФ стануть мега-ЮФ. По-перше, конкуренція зростає навіть на українському ринку юрпослуг і вистояти в цій конкуренції буде дедалі важче. По-друге, сподівання на велику експансію за кордон українського бізнесу, який міг би бути зацікавленим зберегти свого українського юридичного радника для закордонної діяльності, є мало реалістичними в найближчій перспективі. По-третє, економічно відкриття офісу за кордоном з певною кількістю місцевих юристів є серйозним випробуванням для будь-якої фірми. Подивіться як повільно та обережно  відкриваються офіси міжнародних ЮФ в Україні, попри постійно зростаючі обсяги юридичної роботи.

Ваш прогноз розвитку вітчизняних ЮФ?

- Триватиме процес концентрації та збільшення лідерів ринку, розширення видів юридичної практики, якою вони займаються. Я не виключаю злиття та приєднання малих та середніх ЮФ до більш потужних та великих. Невеликі фірми мають шанс тільки у випадку їх вузької спеціалізації з рисами так званого юридичного бутіку (наприклад, з права інтелектуальної власності, податків, або мас-медіа). Поглинання тих, хто не спромігся стати бутіком, буде проводитися як з боку великих українських фірм, так і міжнародних з офісами в Україні. Що ж до злиття, поглинань, або відкриття нових офісів у ближньому та далекому зарубіжжі, я бачу перспективу в утворенні нових або приєднанні до існуючих мереж юридичних фірм, які визнають задовільною репутацію та якість роботи одна одної та можуть рекомендувати партнерські фірми своїм клієнтам. У цих форматах можливі більш вузькі об'єднання, члени яких зобов’язуються відправляти роботу в визначеній юрисдикції тільки іншому учаснику об'єднання. Але такі стосунки можливі лише тільки у більш-менш раритетних економіках, коли всі віддають та отримують роботу.      

Чому ви в 2001 р. перейшли з «Cкваєра» до «ШДП», виправданим був цей крок з огляду в минуле?

- Було кілька причин, але головна в тому, що я побачив переконливі переваги приєднання до енергійної і професійної команди моїх теперішніх колег. Поза сумнівів, цей крок був виправданим, але безперечно і те, що досвід, набутий за тривалі роки моєї кар’єри в американських ЮФ, виявився вкрай корисним для моєї теперішньої практики.   

Що в ЮФ «ШДП» є такого, чого нема в жодній іншій ЮФ в Україні?

- По-перше, це люди, які складають основу фірми, передусім, її партнери, кожен з яких є яскравою особистістю і справжнім професіоналом у своїй галузі. Я також думаю, що небагато знайдеться таких потужних та спроможних груп юристів, як та, котру я має честь очолювати. Насправді, ми маємо поєднання досвіду та молодості і, що важливо, можемо «підняти» будь-який масштабний проект. Ще одна риса – їх повна самовідданість і готовність жертвувати особистими інтересами заради інтересів справи. В сучасних умовах це зустрічається не так часто, тому заслуговує на високу оцінку. Окрім того, фірма має спроможність та бажання реформуватись за покликом часу, знаходити нові форми внутрішньої організації, менеджменту, адміністрування та піклування за своїми робітниками за умови збереження власної фірмової якості роботи та високої репутації.       

З яким образом у вас асоціюється юрринок в Україні?

- Це наче регата, в якій беруть участь і великі, і середні, і малі парусники, які, як і на старті,  мають сподівання на успішний виступ, що залежатиме від спроможності їх капітанів та команд спіймати правильний вітер та злагоджено працювати, аби його утримати. Звичайно, керувати та направляти велике судно важче, але якщо це вдається, то і шанси на перемогу в регаті у таких учасників набагато вищі.

 

ОСОБИСТІСТЬ

Пане Армене, чому ви стали юристом?

- Не скажу, що стати юристом було мрією мого життя, або цього дуже бажали мої батьки. За всі свої шкільні та університетські роки я не отримав жодної атестаційної оцінки нижчої, ніж «відмінно» і звик бути тим, хто першим долає найскладніші перешкоди. І коли у рік закінчення школи в російському (а тоді ще радянському) Волгограді родина переїхала на постійне проживання в Київ, я обрав найскладніший, з огляду на можливість вступу, ВНЗ із репутацією елітарного та закритого закладу – факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету. Сам вступ був моїм першим життєвим уроком, про те, чи є на світі справедливість і чи варто за неї боротися, адже подолати кріпосні мури, за які допускалися тільки «свої», було на межі можливого. Та за великої моральної підтримки батьків я це зробив. Відтоді слова «справедливість є, але за неї треба боротися» для мене не пустий звук. Саме в цих словах і зосереджена суть правничої професії. Таким чином, був зроблений остаточний вибір, чим займатися в житті. А зважаючи на моє дуже давнє захоплення та інтерес до країн світу, іноземних мов і культур, моя юридична професія набула явно вираженого міжнародного характеру.

Йде 25 рік після того як ви здобули освіту, почали займатися юридичною діяльністю. Які три головні уроки ви засвоїли за ці роки?

- Про перший урок я щойно сказав. Другий урок можна було б назвати так: піддавай сумніву так звані «очевидні істини». Адже на власному досвіді переконався, що таких не існує, і все залежить тільки від кута зору, під яким істина розглядається. За останні роки стільки здавалося б очевидних істин було переглянуто, що і не перерахуєш. І у кожного залишається своя правда. Цей тезис дуже точно відповідає і суті юридичної професії. Адже юридичні докази завжди залежать від того, кого представляєш у конкретній справі. А третій урок – не відкладати на потім те, що можеш зробити сьогодні. Це правильно і у вузькому, і в загальному сенсі. Час минає чим далі, тим швидше, і до багатьох речей, яких варто було б зробити в житті, часу повернутися може так і не вистачити.

Ви закінчили магістратуру з права Йєльського університету, причому в 1993 р., одним з-поміж перших випускників українських ЮНЗ. Що це означало для розвитку вашої кар’єри, чи була б вона відмінною, якщо б ви навчалися деінде?

- Я вперше опинився в США в 1991 р. як учасник програми стажування молодих радянських юристів за підтримки Фонда Сороса. Це був захоплюючий час великих сподівань та великих потрясінь. Ми виїжджали з Москви, «столиці нашої батьківщини», через кілька днів після провалу «ГКЧП» і не знали, що вже ніколи не повернемось в ту країну, яка зникла з мапи світу на наших очах. Ми відкрили для себе новий світ, сповнений розуму, здорового глузду, досвіду та знань. Звісно, хотілося, щоб це відкриття не залишилось поверховим, а стало початком принципового повороту в кар’єрі та житті. По закінченні стажування у ролі «візитуючого професора» в Бруклінській школі права (тоді я вже мав викладацький досвід та ступінь кандидата наук) та в ЮФ у Нью-Джерсі, я самостійно подав вступні документи до кращих ЮНЗ США – Школи права Колумбійського університету Нью-Йорку, Мічиганського та Йєльського університетів. На моє здивування я був прийнятий у магістерські програми (LL.M.) усіх трьох закладів, але коли Йельська школа права, яка вже була визнана незалежними експертами найкращою серед усіх правових інститутів країни, запропонувала найкращі фінансові умови, питання вибору відпало саме собою. Йєль – це своєрідний знак якості та особлива спільнота, клан у доброму розумінні слова, який опікується своїми членами все життя. Йєль – це й велика відповідальність, адже ти не маєш права дати привід поставити під сумнів цей знак якості, отриманий разом із дипломом. Йєль – це той поштовх, який дає натхнення та бажання вдосконалюватись. Але після Йєлю була важка праця і постійне долання все нових вершин. Чи було б це без Йєлю? Можливо так, а можливо й ні. Як би там не було, але мені приємно почуватись частиною Йєльського клану, і цього не віднімеш.    

У 1983 р. ви стали переможцем Всеукраїнського конкурсу з читання лекцій. У 1990 р. ви захистили кандидатську дисертацію. Що то була за лекція у 1983 р., не шкодуєте, що не пішли науковою стежиною?

- Це було так давно, що інколи здається, що це було в якомусь іншому житті. Я завжди цікавився політикою, журналістикою і може став би політичним оглядачем, якщо правнича кар’єра була б неможливою. Ще будучи студентом, на прохання викладача курсу ораторської майстерності, я взяв участь у першому Всеукраїнському конкурсі ораторського мистецтва. Треба було виступити з доповіддю на певну тему та аргументовано довести заданий тезис. Зараз вже не пам’ятаю, що за тезис я відстоював, але результатом стало перше місце. Багато років потому, в 1990 р., я в складі маленької «збірної України» з двох учасників переміг у Копенгагені в Європейському чемпіонаті з дебатів за правилами англійського парламенту серед команд, для яких англійська не є рідною мовою. Що ж до дисертації, то це був дуже творчий процес, від якого я отримав велике задоволення. На жаль, для повноцінної наукової діяльності наразі немає часу та сил, але продовжую досить часто виступати на міжнародних конференціях та готувати аналітичні публікації в українських спеціалізованих виданнях.

Ви народилися в російському Архангельську, маєте вірменське прізвище, працюєте в Україні. Наскільки ви відчуваєте себе українцем, що для вас означає Україна?

- Так, народився в Архангельську, де в той час служив мій батько, офіцер радянської армії. В дитинстві жив на острові Нова Земля, у Волгограді, в Тбілісі та Житомирі. В моїй крові є  вірменська, польська та українська. Рідною є російська мова, але також вільно володію українською. В Україні пішов у школу та жив досить довгий час у дитинстві. В Україні отримав першу вищу освіту, захистив дисертацію, почав трудову діяльність. Тому з повним правом вважаю Україну своєю батьківщиною, а себе відчуваю українцем. Але майже таке ж почуття маю і до Росії, де народився, закінчив школу, служив в армії. Відчуваю гордість і за своє вірменське походження. Попре те що майже не володію мовою, добре знаюся на вірменській історії, культурі та традиціях. Не байдужий я і до США, де провів майже 8 років свого життя і де почуваюся теж як вдома.     

Ви народилися у день, коли Юрій Гагарін полетів у космос. Це щось для вас означає? Яким був ваш політ у космосі юрбізнесу? До яких вершин ви прагнете?

-  Космічна тема нерозривно пов’язана з моїм днем народження. Я навіть кілька місяців свого життя мав ім'я Юрій на честь першого космонавта, хоча воно і не було офіційно зареєстровано. А Арменом став на честь діда, який дуже радів моїй появі на світ, але не дожив до того, аби побачити мене. Відчуваю, що культ польоту Гагаріна та космонавтики загалом у моїй родині (цікаво, що моє рідне місто Житомир, в якому провів дитинство, є батьківщиною Сергія Корольова, головного конструктора космічного корабля Юрія Гагаріна) наклав відбиток і на моє життя. Мій політ до зірок через життєві терні триває. А якою буде наступна, мені і самому цікаво побачити.  

Ваша віддушина, коли хочеться просто відпочити, зняти напруження?

- В юному віці сильно захоплювався футболом, мріяв грати професійно. Ця любов лишилась в пасивній формі слідкування за футбольними подіями та перегляді головних матчів. 

Що для вас є джерелом натхнення і поступу?

- Окрім фінансового задоволення, від роботи можеш отримати досвід та повагу колег і клієнтів. Останнє і є тими «аплодисментами», заради яких будь-який фахівець виходить на сцену своєї справи. Якщо це є, робота набуває особливого сенсу і надихає на подальші звершення.

Спілкувався Славік БІГУН

Біографія

 

ПЕРСОНА

 

 

 

 

 

 

 

П.І.Б.

 

 

 

ХАЧАТУРЯН Армен Григорович

 

 

 

Вік (д. н.)

 

 

 

46 років (12. 04. 1961)

 

 

 

Стаж

 

 

 

У галузі права – більше 24 років

 

 

 

ЮФ,

кількість юристів

 

 

 

 

 

ЮФ «Шевченко Дідковський і Партнери»

58

 

 

 

 

 

Посади

 

 

 

Партнер ЮФ (з 2001)

 

 

 

Сфери практики

 

 

 

Банківське і фінансове право, цінні папери, корпоративне, договірне право, M&A, інвестиції, приватизація, трудове право

 

 

 

Попередні посади, досвід

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§      1995-2001: асоціат ЮФ «Сквайр, Сандерс енд Демпсі» (м. Київ: 1998-2001; м. Колумбус, шт. Огайо: 1995-1998)

§      1993-1994: асоціат ЮФ «Джонс, Дей, Рівз енд Пог» (м. Нью-Йорк)

§      1991-1992: стажер ЮФ «Сілс, Кyмінс, Зyкерман, Редін, Тішман, Епштeйн енд Гросс» (шт. Нью-Джерсі, США)

§      1990-1994: науковий співробітник Інституту держави і права АН України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освіта, кваліфікація

 

 

 

 

 

 

 

§      1995: адвокат

§      1993: Школа права Йєльського ун-ту (магістр права)

§      1991: Міжнародний ін-т права, м. Вашингтон (програма вивчення амер. системи права)

§      1990: КНУ ім. Т. Г. Шевченко (к. ю. н. з міжн. приватного права)

§      1983: Ін-т міжнародних відносин при КНУ ім. Т. Г. Шевченка (магістр з міжн. права)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Членство, діяльність

 

 

 

 

 

Асоціація правників України, Київська міська колегія адвокатів, Національний ІРО комітет України, Робоча група з єврооблігацій при ДКЦПФР, Наглядова рада Асоціації українських правників Америки (UABA)

 

 

 

Володіння

іноз. мовами

 

 

 

 

 

Англійська

 

 

 

Авторитет(и) в галузі права

 

 

 

Професори Г. К. Матвєєв, В. І. Кисіль

 

 

 

 

 

Найбільше проф. досягнення

 

 

 

Ще попереду

 

 

 

Проф. мрія

 

 

 

Дожити до того часу, коли правова та судова система в Україні буде викликати гордість, а не сором

 

 

 

Проф. кредо

 

 

 

«Справедливість є, але за неї треба боротись» та

«Ніколи не кажи ніколи»

 

 

 

 

 

 

 

Публікація: Юридичний ринок – наче регата (Інтерв’ю: Армен Хачатурян, партнер і глава банківської та фінансової практики ЮФ «Шевченко Дідковський та Партнери» – про сек`юритизацію, мобільність і регату юридичного бізнесу) // Юридична газета. — 2007. — № 38 (122) (13.09). — С. 10-11. [ Читати ] [ Завантажити ]





 

Statictics

Rambler's Top100

It is created
in studio

~~ <*))>< ~ fishdesign