First page
Sitemap
Feedback
Slavik Bihun’s Personal Site
Humanness & Optimism, Professionalism & Perfection

YurHit

Сумно. Володимир Володимирович Сташис (10.08.1924 – 2.11.2011)

04.11.2011

Тема: юридична наука / Ukrainian legal scholarship

2 листопада 2011 р. на 87–му році життя зупинилося серце видатного вченого та педагога, радника ректора Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Героя України, ветерана Великої Вітчизняної війни, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Національної Академії правових наук України, генерал-полковника юстиції, Почесного громадянина міста Харкова, Володимира Володимировича СТАШИСА.

Володимир Володимирович зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки та освіти, був засновником харківської школи кримінального права, автором численних фундаментальних праць. Більше 40 років працював першим проректором і завідувачем кафедри кримінального права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», виховав плеяду відомих юристів, науковців та педагогів.

Володимира Володимировича відрізняли відданість справі, невичерпна енергія, надзвичайно широка ерудиція, чуйність і доброзичливість.

Світла пам’ять про порядну людину, видатного ученого та педагога назавжди залишиться в наших серцях.

Громадська панихіда відбудеться 5 листопада об 11 годині в залі №1.

Джерело

 

Сташис Володимир Володимирович (10.VІІ 1925, Суми) – український правознавець, кандидат юридичних наук з 1954, професор з 1973, академік АПНУ з 1993, з. п. в. ш. України з 1979, з. д. н. і т. України з 1995, почесний доктор, професор ряду укр. і зарубіжних університетів.

Закінчив 1950 Харківський юридичний інститут (тепер Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). Відтоді працює у цьому вузі: аспірант, асистент кафедри кримінального права; з 1955 – старший викладач; з 1956 – завідувач кафедри. кримінального права та процесу; з 1964 – проректор з наукової і навчальної роботи, завідувач кафедри кримінального права; з 1968 – перший проректор і завідувач кафедри кримінального права; з 1991 – перший проректор.

Член Міжнародної асоціації юридичної методології у Канаді, Лондонської дипломатичної академії, Європейської академії законодавства.

Почесний громадянин м. Харкова.

Заснував наукову школу проблеми кримінального права та кримінології.

Основні праці: «Нове у кримінальному законодавстві» (1970), «Кримінальне законодавство Української РСР» (1971), «Всеукраїнська Надзвичайна Комісія (1918– 1922)» (1971, 1990; всі три – у співавт.), «Кримінально-правова охорона соціалістичного господарства: Науково-практичний коментар діючого Кримінального законодавства УРСР» (1973), «Кримінально-правова охорона особи» (1976), «Злочини проти особи в КК УРСР і судовій практиці» (1981, 1987), «Кримінальне право УРСР: Загальна частина» (1984), «Особа – під охороною кримінального закону» (1996, всі чотири – у співавт.), «Кримінальне право України. Загальна частина», «Кримінальне право України. Особлива частина» (обидві – 2001), «Новий Кримінальний кодекс України. Питання застосування і вивчення» (2002, у співавт.).         

Джерело: В. Я. Тацій (Юридична енциклопедія) 

 

Володимир Володимирович Сташис народився 10 липня 1925 року в м. Суми.   В евакуації під час війни закінчив курси трактористів і працював в колгоспі. На початку 1943 року був призваний до лав Радянської армії. Брав участь у бойових діях на Калінінському, Північно-Західному та Прибалтійському фронтах, комсорг батальйону, який штурмував Берлін і підняв Прапор Перемоги над Рейхстагом. Був тричі поранений, вісім місяців провів у госпіталі паралізованим.

Після закінчення екстерном середньої школи з 1946-1950 роки навчався в Харківському юридичному інституті (нині Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»), де пройшов шлях від студента до професора, першого проректора, академіка Національної академії правових наук України.  

Талановитий педагог та вчитель, видатний організатор вищої освіти, який понад 40 років працював першим проректором юридичного університету, був взірцем високого громадянського обов’язку, кришталевого сумління, надзвичайної працездатності, самовіданного служіння ідеалам науки і освіти.  Зразковим були ставлення Володимира Володимировича до справи, його принциповість, скромність, чуйність та доброта  Доброзичливість, щедрість душі, великий життєвий досвід, різнобічні знання та висока ерудованість  завжди поєднувались з мудрістю, вимогливістю та авторитетом керівника. Усім цим він заслужив любов і повагу викладачів, співробітників, студентів та випускників  університету.
В.В. Сташис створив школу харківських вчених у галузі кримінального права, визнану не лише в Україні та країнах СНД, а й далеко за їх межами. Під безпосереднім керівництвом професора В.В. Сташиса було підготовлено більше 30 кандидатських дисертацій, 7 його учнів стали докторами юридичних наук, 5 – академіками НАПрН України.

Співавтор прийнятих Верховною Радою України кримінальних кодексів України 1960 р. та 2001 р., численних законопроектів з питань боротьби зі злочинністю, дотримання прав особи у сфері кримінальної юстиції, реформування чинного кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, попередження та розкриття злочинів.

Понад 300 наукових праць, із яких сім монографій, вісім науково-практичних коментарів, чотирнадцять підручників, вісім навчальних посібників з кримінального права, виданих В.В. Сташисом  або під його керівництвом, стали настільними книгами для студентів, наукових працівників та практикуючих юристів.

Зусиллями  В.В. Сташиса, як першого проректора, Харківський юридичний інститут, починаючи з 70-х років минулого століття, набуває  провідної ролі в системі підготовки юридичних кадрів, посідає сьогодні почесне місце серед вищих навчальних закладів України, є відомим далеко за її межами. Понад 76 тисяч студентів отримали за цей час диплом  університету.

Після  здобуття незалежності  він зробив великий внесок у розбудову  України як правової, демократичної та соціальної держави. Понад 20 років очолював Науково-методичну комісію з правознавства при Міністерстві освіти і науки, під його безпосереднім керівництвом були розроблені державні стандарти підготовки юридичних кадрів. Сім років В.В. Сташис очолював Фахову раду, а згодом - Експертну раду з права при Державній акредитаційній  комісії України. Академік В.В. Сташис доклав багато зусиль для становлення та розвитку Національної академії правових наук України як потужного центру правової думки, Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності академії.

Держава високо оцінила бойові подвиги та трудові здобутки В.В. Сташиса. Він був нагороджений 10 бойовими орденами і медалями. Герой України з врученням ордену Держави. Отримав орден Ярослава Мудрого V та ІV ступенів, повний кавалер ордену «За заслуги». Нагороджений орденами Союзу РСР – орденом Леніна, Бойового Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Олександра Невського, орденами Вітчизняної війни І ступеня та «Знак пошани», 29 медалями.  Від церкви отримав ордени Святого Георгія, Нестора Літописця, Святого Великого Князя Володимира Великого І ступеня, 2000-річчя Різдва Христового. 

Пішла з життя доброзичлива і чуйна людина, яскрава особистість, яка завжди надихала колег власними ідеями та вчинками. У цю скорботну годину щиро поділяємо біль рідних та близьких.

Світла пам'ять про видатного вченого та організатора  юридичної освіти, педагога, людину широкої душі назавжди збережеться у серцях тих, хто його знав і працював з ним.

Наукова  спільнота,
вчені правознавці глибоко сумують  з приводу смерті
Володимира Володимировича Сташиса.

Від президії Національної академії правових наук України

Джерело: НАПрНУ (http://www.aprnu.kharkiv.org/)





 

Statictics

Rambler's Top100

It is created
in studio

~~ <*))>< ~ fishdesign